Перша заява про зміну керівних посад з’явилася вчора на сторінці керуючого партнера bit.ua Тетяни Гриньової. З її слів, «потрібно бігти з усіх ніг, щоб хоча б залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти принаймні вдвічі швидше». Цією цитатою Гриньова проанонсувала звільнення Олеся Ніколенка та нову посаду Єлизавети Бордунової.
«Наша головна втеча року – новий головний редактор, наймолодший за всю історію і найбільш (звичайно, найбільш!) перспективний, як на мене, – Єлизавета Бордунова. Ліза замінить нашого улюбленого Олеся Ніколенка, який пропрацював на цій позиції рік, а в редакції – з 2015 року. Саме з його появою у bit.ua з’явилися фірмові тести і ностальгічний контент із серйозною аналітикою про те, чому Олег Винник крутіший за Тома Йорка (це не жарт – почитайте цю круту працю)», – написала Тетяна.
Що відомо про Єлизавету Бордунову? До призначення на посаду головного редактора bit.ua вона вісім місяців очолювала медіа Impact Lab. Також вона встигла попрацювати в K.Fund Media і відділі комунікацій Фонду Віктора Пінчука. До речі, коментар Тетяни Гриньової про наймолодшого редактора bit.ua має підґрунтя: коли в 2011 році запустився bit.ua, Єлизавета вчилася в 9 класі.
«Я тут – редакція bit.ua, пост головного редактора. І я чітко розумію, що сюди мене однаковою мірою привели і юрфак, і Африка, і навіть друзі-турки зі своїми самокрутками. Збираючи враження, знання, ідеї, я несусь у пошуках відповіді на запитання “Що робити? Ким я хочу стати?”. Вони навчили мене писати, пам’ятати про важливе, бути Людиною і, що непогано б – хорошою», – коментує своє призначення Єлизавета на сторінках bit.ua.
Який новий вектор буде у видання? «Ми хочемо взяти новий (забутий старий, насправді) курс на матеріали про тренди життя кожної людини, на корисний контент edutainment, який може піти далеко за межі розважального сітігайда. Для цього чудово було б подивитися на те, що ми робили вісім років, новим поглядом. Юним поглядом!» – розповідає Тетяна Гриньова.
У Єлизавети, судячи з усього, багато планів та ідей. Серед головних пріоритетів – команда. Видання хоче укомплектувати штат і додати нової експертизи. До речі, Тетяна Гриньова вже відкрила конкурс на вакансії.
Ще одне першочергове завдання – створити зрозумілу, різнобічну і прогресивну редакційну політику. Видання продовжить публікувати тести та історії людей у звичних для себе форматах, однак крім цього планує впроваджувати нові підходи а теми. Про які теми йдеться – поки не повідомляється.
Ще з нового – команда bit.ua призупиняє роботу над афілійованим Impact Lab. Чи надовго – поки теж невідомо.
Чому і куди пішов Олесь Ніколенко: «Прощатися завжди важко, особливо з найулюбленішим і сокровенним. Але іноді прощання необхідне для того, щоб повністю відкритися новому досвіду. У тому вигляді, що запам’ятався широкому колу читачів, bit.ua вже своє віджив – і зараз йому необхідно скинути стару шкуру, щоб відповідати викликам нового часу. У пересихаючому струмочку лайфстайл-медіа bit.ua, я переконаний, був (і є) найбільш яскравим, живим і “авторським”. Матеріали про столичну гастрокультуру сусідили з тестами на кшталт “Який ти товар, що бабуся продає з землі?” І лістіклами про психологічні травми пострадянського минулого. У всього цього був унікальний почерк, фірмова іронія і загальна система цінностей, які досить важко скопіювати або підробити. Та в якийсь момент ми з Тетяною Гриньовою усвідомили, що вже сягнули певного піку в такому вигляді медіатворчості – і ухвалили полюбовне рішення про те, що bit.ua потрібні зміни. Звідси й виникло рішення – цілком органічне – про моє звільнення.
Ліза Бордунова – цілком гідна заміна на тому відрізку шляху, який зараз обрав для себе bit.ua. До того ж, не можна не згадати кейс Ріти Попової, яка очолила російське видання Look At Me в 21 рік. У ком’юніті бомбило від самого факту, але ламати застарілі ієрархії – це дуже правильна та потрібна справа. Тому я вважаю, що Ліза впорається з таким викликом.
Надалі я буду щільніше занурюватися в темні закутки української музичної індустрії і підсвічувати їх ліхтариком. А також розвивати сайд-проект – єдиний незалежний журнал про музику “Потоп” (https://potop.me), який ми робимо разом із музичним продюсером Сергієм Вороновим. Наразі, наприклад, працюю над багатосторінковим есе на тему того, чому українські діти божеволіють від пісень Артура Пирожкова. Словом, буде цікаво!» – розповів Олесь в ексклюзивному коментарі «Телекритиці».
