Про співпрацю
Першим слово взяв виконавчий директор 1+1 media Ярослав Пахольчук і відразу задав тон усій дискусії.
«Дуже хороша традиція – регулярно зустрічатися і обговорювати ті ж самі питання, – з іронією зауважив він. – Знову є проблеми боротьби з піратством, є проблема відсутності саморегулювання ринку. В принципі, є і всі інші проблеми, про які ми постійно говоримо. Всі зміни на ринку – мінімальні. Тому що ми любимо говорити, але насправді робимо мало, мало рішучих і сміливих кроків. Ось президент зробив сміливий крок, і ми чекаємо, завершикінчиться в липні ера аналогового телебачення чи не закінчиться. Сміливий крок? Сміливий. Розумний? Не знаю. Чи треба вимикати аналог? Однозначно. Яким способом? Наша позиція і особисто моя відрізняється. Тому, я вважаю, щоб сьогоднішня наша зустріч була продуктивною, треба визначити 2-3 кроки, які медіаіндустрія і провайдерська індустрія повинні зробити за найближчі півроку».
З ним був солідарний і генеральний директор компанії Triolan Вадим Сидоренко, який взяв слово від провайдерів.
«Якщо нічого не робити, то ситуація буде така – щороку вартість прав на контент зростатиме, щороку провайдери будуть підвищувати ціни для абонентів. Якщо продовжити цю логіку, то через пару років можна дійти до нуля абонентів. Це стандартний прогноз. Цю ситуацію можуть погіршити сміливі дії,не узгоджені між собою. Тому, звичайно, треба між собою домовлятися», – сказав він.
Зліва направо: Федір Гречанінов, Ярослав Пахольчук, Вадим Сидоренко, Олександр Резунов, Денис Васянович
_
Про піратство
Тему піратства першим порушив директор ТОВ «ОТТ Україна» Олександр Резунов:
«Звичайно, ми постійно обговорюємо одні й ті самі питання, це правда. Але я бачу зрушення на ринку за підсумками року, позитивні зрушення в боротьбі з піратством. Однак поки ці зрушення є тільки з боку медіагруп. Тому я хочу запропонувати допомагати медіагрупам у їхній боротьбі, якщо вже ми всі страждаємо від дій піратів».
Його підтримав і директор мережі «Ланет» Маріан Івасюк, який на конкретних прикладах показав, що провайдерам необхідно включатися в боротьбу з піратами, і у них є важелі для цієї боротьби, недоступні медіагрупам.
«Моя думка з приводу піратства така, що якщо самим провайдерам не починати щось робити конкретне, то нічого конкретного і не відбудеться. Медіагрупи, незважаючи на те що вони мають досить великий ресурс, який часто більший, ніж у будь-якого з провайдерів, однаково не мають тієї інформації, якою володіють провайдери, – зазначив Івасюк. Я згадую кейс провайдерів Чернігівської області з блокування нелегальних кардшарингових сервісів. Цей кейс був дуже успішний, ми теж провели такий експеримент у себе. Середньостатистичний користувач не має компетенції для обходів блокувань провайдера. Провайдеру часто не треба навіть блокувати ці кардшарингові сервіси кожен окремо. Потрібно просто скласти список і запровадити механізм виокремлення піратських ресурсів. Наприклад, ми використовували варіант, коли 20% пакета просто дропалося, тобто з’єднання встановлюється, але кожну хвилину зникає, піратським сервісом неможливо користуватися, він стає нерелевантним.
Це зробити досить просто, і провайдеру це нічого не вартує з точки зору його ресурсів. Дуже просто. Те ж саме стосується і нелегальних ОТТ-сервісів, відкритих потоків тощо. Правда тут ситуація двояка, тому що десь так само ми чинимо і з самими медіагрупами, і їхні ресурси в нашій мережі недоступні, тому що ми досі не домовилися щодо якихось моментів. Але це механізм напрацьований, якщо цим почнуть займатися всі провайдери, то боротися з піратством стане набагато легше. Провайдери повинні брати в свої руки боротьбу з піратством. А медіагрупи в цій справі можуть значно допомогти, наприклад, щодо зовнішніх ресурсів, де провайдер не може боротися. Усі ми бачили нову ініціативу blacklists.org.ua, де можна поскаржитися на ресурс, медіагрупа його перевіряє і у разі потреби застосовує свій юридичний ресурс для боротьби з піратами в магазинах, сторах і на інших майданчиках, де провайдер не може нічого вдіяти».
Така позиція провайдера не може не радувати, адже ще недавно вони вкрай рідко брали участь в боротьбі з піратами. Про це нагадав присутнім директор зі стратегічного розвитку медіагрупи StarLightMedia Федір Гречанінов:
«Піратство – єдина тема, яка заслуговує на той обсяг розмов, що про неї ведеться, і навіть заслуговує на більшу увагу, ніж вимкнення аналога, кодування і схожі питання. Це важливі події для галузі, але це окремі події. А боротьба з піратством – це вічний процес і про це й справді варто говорити кожного разу, коли ми зустрічаємося. І мені дуже приємна думка досвідчених провайдерів, що їм треба теж боротися. Раніше боролися тільки медіагрупи і кілька правовласників, тепер до цієї боротьби долучилися рекламодавці, багато хто перестав фінансувати піратство, долучилися банки та інші фінансові компанії, сервіси, наприклад, Google Play. На цьому фронті ми бачили всіх, крім провайдерів. Дуже рідко хтось із них щось робив, хоча вони прямі бенефіціари всіх перемог у цій війні.
Нещодавно одна всім відома платіжна система оштрафувала один із усім відомих банків за те, що через цей банк проходили платежі піратів. Розмір штрафу – 150 тис. євро, що, загалом, неприємно будь-якому гравцеві, будь-якому банку. І це змушує банки звертати на це питання увагу».
Про вимкнення аналога
Боротьба з піратством – це, звичайно, важлива та вічна тема, але значно більше присутніх цікавило питання вимкнення аналогового телебачення. Липень наближається, багато хто чекає його з помітним хвилюванням. Воно й зрозуміло, до вимкнення менше місяця, а як ми будемо жити після 1 липня – велика таємниця.
«Наша позиція довгі роки не змінювалася, – прямо каже Федір Гречанінов. – Ми вважаємо, що аналог потрібно вимикати якнайшвидше, і потрібно було вимикати ще влітку минулого року. Інше питання, що є низка складнощів, які нас непокоять. Ця епопея з відключенням аналога виглядає трохи дивно. Рік тому, я пам’ятаю, як державні органи, різні, особливо Держспецзв’язку, відстоювали позицію, що аналог вимикати в жодному разі не можна. Тому що недостатнє покриття «Зеонбуду», тому що є ще низка факторів. Тоді вони, держоргани, протиснули ситуацію, що вимикати не можна. Як змінилося за цей час покриття «Зеонбуду»? Коротка відповідь: ніяк. І раптом ми бачимо зміну позиції на прямо протилежну, мовляв, потрібно відключати, причому бігом і незважаючи ні на що. Запитання: а навіщо ми ще цілий рік платили за аналогове поширення? Це ж витрати наші. Так, у нас соціально відповідальний бізнес, нас повинні цікавити ті люди, які залишаться без ефірного сигналу. Але з боку держави за рік нічого не було зроблено.
«Дата початку кодування супутникового сигналу критично залежить від дати вимкнення аналога. Не можна змінвати відразу дві технології паралельно: має минути хоча б півроку»
Слово «Зеонбуд» подіяло на присутніх магічно, обстановка відразу стала значно нервовішою. Всі приготувалися обговорювати численні гріхи українського цифрового монополіста. Але Гречанінов раптово вирішив «Зеонбуд» похвалити.
«Насправді, із “Зеонбудом” у нас зараз стосунки кращі, ніж із РРТ, – продовжив він. – Тому що ми розуміємо економіку “Зеонбуду”, розуміємо його тариф. Ми сперечалися і дійшли того, що тариф має бути таким. Звичайно, “Зеонбуд” пішов на таку співпрацю не з доброї волі – був тиск Нацради, інших органів. Загалом, держава допомогла, і зараз є нормальний діалог. А ось із РРТ сталася анекдотична ситуація. Була складена робоча група з чотирьох медіагруп і Незалежної асоціації телерадіомовників, яка її ініціювала, і куди входять майже всі телеканали за межами чотирьох медіагруп. Ми прийшли до РРТ обговорити, на підставі чого формуються тарифи, які підходи до ціноутворення, чого нам чекати після вимкнення аналога тощо. Так ось, діалог не склався зовсім. Концерн РРТ взагалі не розуміє, чому з нами треба про це розмовляти. Не зрозуміло, як вони змінюють тариф, не зрозуміло, який у них підхід».
Більш того, Гречанінов назвав Концерн РРТ «злочинницькою організацією» і розповів, як вони хочуть змусити медіагрупи платити їм гроші просто так:
«У КРРТ близько тисячі вишок-опор. У «Зеонбуду» – 143 передавачі, і не всі вони розташовані на опорах Концерну РРТ, а з урахуванням добудови першого мультиплексу для телебачення, понад 200 опор не потрібні. Я питаю у Концерну РРТ: “Ми не повинні будемо платити за інші 800 опор?” – Вони відповідають: “А хто тоді буде платити?” Це навіть не смішно! Так ви знайдіть, кому вони потрібні, – нехай вони заплатять. Якщо вони потрібні радійникам або «Київстару» – нехай вони заплатять. Якщо вони потрібні країні, РНБО – нехай в бюджеті з’являться гроші на це. Вони щиро не розуміють, чому ми не повинні платити за ці 800 опор, які нам не потрібні».
Про виховання абонентів
Відразу кілька запитань із залу стосувалися участі медіагруп у формуванні правильного ставлення абонентів до контенту. Адже саме у медіагруп є інформаційний ресурс для, скажімо так, пропаганди «здорового способу споживання».
«Навчальних роликів на даному етапі немає, – відповів виконавчий директор 1+1 media Ярослав Пахольчук. – Але в рамках ініціативи «Чисте небо» ми ще наприкінці минулого року починали вести навчальні заходи, була невелика програма в digital-середовищі. По телевізору такий контент теж буде. Я думаю, що це буде кінець цього року або початок наступного. Це буде в рамках кампанії з переходу на закодований супутниковий сигнал. До речі, багато присутніх цікавляться статусом кодування. Якщо коротко, сьогодні ми очікуємо, що перші коробки приїдуть вже у вересні, всі чотири медіагрупи мають системи кодування, інформаційна кампанія теж почнеться у вересні, тільки-но коробочки розійдуться. Крім того, є вже договір із “Зеонбудом” на кодування їх транспортного супутникового сигналу. Всіх цікавило, а що буде, якщо сигнал залишиться незакодованим. Ми узгодили всі умови, щоб його закодувати, і зараз працюємо над цим у правовій площині».
Пахольчук також зазначив, що дата початку кодування супутникового сигналу критично залежить від дати вимкнення аналога. Не можна змінювати відразу дві технології паралельно, у медіагрупі вважають, що між цими подіями має минути хоча б півроку.
Проміжні висновки
Діалог між медіагрупами, провайдерами та іншими учасниками ринку електронних комунікацій – явище складне, але необхідне. Є проблема невеликих провайдерів і правовласників, які практично не беруть участі в боротьбі з піратами, вважаючи за краще відсидітися осторонь. Є проблема неузгодженості ціноутворення, що зрештою лягає на плечі кінцевого споживача, абонента. Проблем вистачає, але діалог, у процесі якого якісь із цих проблем можуть бути вирішені, відбувається, і досить активно. «Телекритика» й надалі знайомитиме читачів із усіма етапами цього нелегкого шляху.
