_
_
Томіленко vs Лігачова
На конференції найбільш запам’яталася дискусія між головою Національної спілки журналістів України Сергієм Томіленком і главою ГО «Детектор медіа» Наталією Лігачовою. Першою виступила Лігачова, яка розкритикувала деякі українські канали, заявивши, що в Україні багато пропагандистів і «квазіжурналістів», які не заслуговують захисту, так як порушують стандарти професії.
_
_
«У нас однаково атакують медіа і з прозорою власністю, і не з прозорою, – заявив Томіленко. – І, відповідно, це взагалі не має відношення до теми захисту журналістів. Звичайно, ми повинні проводити дискусії, але вони повинні бути щирими, вони повинні проводитися у вузькому колі, і дійсно необхідно говорити про те, чому така публікація з’явилася, чому порушений баланс. Але ми хочемо не дискусій про те, хто більше журналіст, а хто – менше, і у кого яке посвідчення. У нас зараз в роботі близько сотні кейсів порушення прав журналістів, і ми хочемо, щоб в першу чергу були названі прізвища нападників на журналістів, а справи були ефективно розслідувані».
Позиції, які відстоюють Лігачова і Томіленко, полярні, а питання глибоко фундаментальне. Що первинне для свободи ЗМІ – захист журналістів чи виявлення серед них пропагандистів і постачальників «джинси»? З огляду на ситуацію з дотриманням прав журналістів в Україні, позиція Сергія Томіленка видається щонайменше більш конструктивною. Поки над усіма українськими журналістами не буде «парасольки», що надійно захищаєтиме їх від насильства і пресингу, ділити їх на сорти і правда небезпечно. І над створенням такої системи захисту варто працювати спільно, і тільки в другу чергу виявляти порушників стандартів професії і застосовувати до них санкції, інакше ми можемо скотитися в хаос і «полювання на відьом».
Крім того, Сергій Томіленко нагадав присутнім, що крім фактів насильства над конкретними журналістами в Україні відбувається і комплексний тиск на медіа з боку влади. Зокрема, він згадав про ситуацію з позаплановою перевіркою Нацбанком каналу «1+1» і тиску на «Радіо Свобода» з погрозами журналістам програми «СХЕМИ».
Позицію глави НСЖУ підтримав і Арлем Дезір, підбивши підсумок дискусії про захист журналістів:
«Багатьом журналістам погрожували і нападали на них за їх роботу. Вони проводили розслідування з політичних питань, про випадки корупції. Я повторюю заклик припинити безкарність проти журналістів, притягнути до відповідальності тих, хто скоює злочини проти журналістів. Безкарність – це заохочення до ще більших злочинів. І розслідування нападів, погроз по відношенню до журналістів повинні проводитися прозоро. Прозорість – це наш пріоритет».
Таємничий незнайомець
Ще однією визначною подією на конференції став раптовий виступ дивної людини в камуфляжі. Тільки-но виступаючі торкнулися теми політв’язня Олега Сенцова в рамках акції «Йдемо до кінця» на його підтримку, цей незнайомець вискочив на сцену і спробував зробити «сенсаційне зізнання»: нібито саме він віз на територію Криму якийсь предмет, через який засудили Сенцова.
_
_
Трохи фактів
Для балансу дамо дані по 2017 року від НСЖУ, а за поточним – від ІМІ.
_
_
_
_
