OTT стрімко зростає. То чи не пора б вкладати у розвиток цієї технології та/або отримувати вигоду, стаючи рекламодавцем для OTT-платформ і розвиваючи свій бізнес разом з ними? Пропоную ознайомитися з декількома документами, що підтверджують, що в OTT прекрасне майбутнє не тільки на світовому рівні, а й в Україні, що підтвердять опитані мною експерти.
Опублікований у травні 2020-го звіт аналітичної компанії Digital TV Research говорить про те, що до 2025 року кількість передплатників на SVOD-послуги у світі збільшиться на 519 млн і складе 1,1 млрд абонентів. Аналітики стверджують, що протягом цього року загальна кількість підписок SVOD зросте на 170 млн, і все завдяки пандемії та карантину. Китайські сервіси будуть попереду всієї планети, Netflix, звичайно, дихатиме їм у спину. Потім розташуються «інші» платформи, і слідом Disney+.
Згідно з даними дослідження все того ж Digital TV Research, до 2025 року ринок OTT виросте удвічі й досягне обсягу у $167 млрд. Що до 2020-го, то аналітики прогнозують приріст в $16 млрд, завдяки чому обсяг ринку буде обчислюватися у $99 млрд.
У тому ж звіті наголошується, що частка SVOD залишиться у межах 58%. Цей великий «шматок пирога» забезпечить збільшення виторгу на $50 млрд у період 2019-2025 років. У підсумку $98 млрд з $167 млрд галузь заробить саме завдяки SVOD. AVOD теж не збирається пасти задніх, зміцнивши свої позиції та принісши до 2025 року $54 млрд доходів, що вдвічі більше, ніж у 2019 році.
Також експерти впевнені, що у найближчі 5 років у 19 країнах сумарний дохід OTT-платформ перевищить $1 млрд. А у 2019-му, нагадують вони, таких країн було всього 13.
Все це добре і чудово, однак вас напевно турбує таке питання: «А що ж відбувається на українському ОТТ-ринку?». Пропоную кілька варіантів відповідей.
Анастасія Байдаченко, СЕО IAB Україна
Динаміка розміщень реклами на ОТТ-платформах за спостереженнями експертів IAB позитивна, що підтверджують дані компанії «Геміус Україна»: зростає й аудиторія платформ, і кількість рекламних проявів. Виражені піки спостерігалися у березні 2020 року, а, наприклад, для платформи Megogo зростання аудиторії березня 2020 до березня 2019 було практично у 3 рази більшим.
Ймовірно невелике сезонне просідання аудиторії з квітня до вересня, що дуже схоже з телепереглядом.
Якщо подивитися на спліти бюджетів українських рекламодавців, то вони мало відрізняються від світових. Найбільший сегмент – це пошук, потім – банерна реклама (куди входять інтегрований контент, спонсорство та нестандарти), онлайн-відео. Звичайно ж, ці пропорції будуть значно відрізнятися у залежності від категорії рекламодавця та цільової аудиторії. Глобальний IAB не виділяє ОТТ-платформи як окрему категорію, але враховує рекламні прояви (відео, дисплей) у загальному пирозі.
На сьогодні істотним бар’єром подальшого розвитку інтернет-ринку та зростання якості аналізу й рішень у рекламі є відсутність єдиного мірила ТВ+Інтернет, що дозволить, зокрема, оцінювати медіаефективність ОТТ-платформ в усіх їх точках споживання (комп’ютер, мобільний, телевізор).
Ігор Зайчук, комерційний директор Megogo
На початку карантину ми помітили таку тенденцію: категорії товарів і послуг, на яких коронавірус залишив помітній слід, а також компанії, які направили бюджети на боротьбу з COVID-19, – зупинили свою рекламну діяльність або ж знизили її. Це, в основному, бренди одягу, ТРЦ, фестивалі, різні конференції та ресторанна сфера.
При цьому зросла реклама фармацевтичних препаратів. Навіть попри те, що багато фармкомпаній завжди ставилися з обережністю до діджитал-реклами. Помітив зростання товарів FMCG, також збільшилася кількість реклами побутової техніки. А оскільки Megogo – сімейний сервіс, помітно зросла категорія товарів для сім’ї.
Якщо говорити про прибуток, «докарантинний період» випав якраз на січень-лютий, у цей час ринок формує бюджети та свої рекламні стратегії. Березень завжди був часом для повноцінного старту сезону. Тому, порівнюючи період «до» і «під час карантину», кількість клієнтів і рекламних кампаній зросла, але це закономірність ринку.
Згідно з даними Vizeum Ukraine, ТВ-реклама виросла завдяки FMCG і фармі, а ми як найбільший відеосервіс в Україні, бачимо схожу з ТБ картину: як за категоріями, так і за загальними тенденціями.
Дмитро Панасюк, керівник 1+1 Digital Sales
Рекламний ринок завжди був маркером стану економіки, адже попит на товари та послуги прямо корелює з інвестиціями у маркетинг. Введення карантину, спровокованого пандемією коронавіруса, змусило покупців змінити звичні моделі споживання. Як наслідок, ми спостерігали реакцію виробників у комунікаційних і рекламних кампаніях. З початком карантину на перше місце вийшли рекламодавці категорії «фарма», обігнавши онлайн-сервіси та ритейлерів.
Основна частина рекламодавців швидко відреагувала на зміни і почала змінювати підхід до роботи. Ми спостерігаємо збільшення попиту на інфлюенсер-маркетинг, планування рекламних кампаній з дата-таргетами, спонсорство тематичних проєктів.
Продовжили рекламні активності компанії, у яких налагоджені онлайн-продажі. В умовах кризи фокус змістився на перформанс. До карантину, коли спостерігався стабільний потік покупців в офлайнових точках продажів, розподіл був більш рівномірним.
Менша частина рекламодавців застигла у режимі очікування, спостерігаючи за ринком і чекаючи подальшого розвитку подій.
Аналізуючи еСРМ, спостерігаємо дроп у межах 30% внаслідок різкого зниження активності рекламодавців з середнього і малого бізнесу.
Якщо не враховувати вплив локдауну та його наслідків, то динаміка digital-реклами була б дуже позитивною.
Проте навіть з урахуванням карантину наш дохід у 1 кварталі 2020 року виріс у порівнянні з 1 кварталом минулого року.
З позитивних змін варто також зазначити поповнення нашого портфеля рекламодавців новими компаніями, які раніше не співпрацювали з 1+1 Digital Sales.
Читайте також:
Digital + TV: 5 порад бізнесу, як зробити рекламу ефективною
Реклама и медиа: маленькие бренды захватывают рынок
От журналистики к торговле: рекламодатели предпочитают медиаканалы ритейл-компаний классическим СМИ
ТБ, реклама та вірус: що відбувається на ринку і хто кого переможе
Ілюстрація: digiday.com
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!