На конкурс було винесено частоти з резерву Нацради – ті, яким не було продовжено ліцензії на мовлення («Радіогрупи УМХ» та «Радіо Вести»), і нові, обчислені «Українським держцентром радіочастот». Серед них зазначені такі обласні центри: Львів (1 кВт), Кропивницький (1 кВт), Полтава (1 кВт), Рівне (1 кВт), Тернопіль (1 кВт), Вінниця (1 кВт), Житомир (1 кВт), Запоріжжя (1 кВт), Харків (1 кВт), Хмельницький (1 кВт), Черкаси (1 кВт), Миколаїв (0,5 кВт), Херсон (0,5 кВт), Чернігів (250 Вт). Харківська частота 100,5 МГц – це частота, на якій раніше мовило «Радіо Вести», вона два роки не використовується.
В конкурсних умовах Олег Черниш прописав аналогічні умовам конкурсу на київську частоту 97,2 МГц, оголошеного в грудні 2018 року під суспільне радіо «Промінь»: не менше 50% – інформаційні, освітні та розважальні передачі; 100% ведення передач українською мовою та відсутність ретрансляції інших мовників.
Враховуючи, що термін каденції моєї, Юрія Артеменка, Олександра Ільяшенка та Ольги Герасим’юк закінчується 9 липня, у нас є останній шанс встигнути розбудувати три мережі Суспільного радіо і виконати те, що покладено на Нацраду законом – створити три мережі для Суспільного мовлення
Олег Черниш нагадав, що це його друга спроба винести частоти на конкурс для Суспільного радіо. Перша спроба була у вересні 2018 року, але члени Нацради її не підтримали, вказавши на потребу доопрацювати конкурсні вимоги та віддати частину частот для розвитку «Армії ФМ». Тоді ж Сергій Костинський запевнив, що винесе вільні частоти для Суспільного до кінця вересня, що не зроблено досі. Про це нагадав Олег Черниш: «Я вважаю нашою бездіяльністю те, що ми затримуємо частоти в резерві Нацради і не виносимо на конкурс. Про це нам пишуть, тегають у Facebook, згадуючи, зокрема, частоту в Харкові, на якій немає мовлення вже два роки. Враховуючи, що термін каденції моєї, Юрія Артеменка, Олександра Ільяшенка та Ольги Герасим’юк закінчується 9 липня, в нас є останній шанс встигнути розбудувати три мережі Суспільного радіо і виконати те, що покладено на Нацраду законом – створити три мережі для Суспільного мовлення».
Сергій Костинський повідомив, що мав нещодавно переговори з Національною суспільною телерадіокомпанією України щодо запуску аналогового телевізійного мовлення в Чонгарі для мовлення на Крим, і Суспільне «взяло паузу», вказуючи на брак коштів. «Ми маємо враховувати спроможності Суспільного мовлення. У нас справді прорахована велика кількість частот, ми чекаємо на прорахунок ще певної кількості частот і це будуть останні частоти – більше їх не буде. Тому ми маємо уважно підійти до формулювання конкурсів, тому що ті, хто отримають ці частоти, будуть останніми ліцензіатами. Роботою наступного складу Нацради буде, я вважаю, розбудова цифрових мереж. Сьогодні ми має приділити увагу розбудові саме нішевого мовлення. Зокрема військово-патріотичного, інформаційно-публіцистичного, культурно-освітнього, нішевого музичного», – зазначив Костинський.
Перший заступник голови Ольга Герасим’юк підтримала Олега Черниша, вказавши на потребу завершити цим складом розбудову трьох мереж Суспільного мовлення, як того вимагає закон. Олександр Ільяшенко вказав на потребу створити стратегію винесення на конкурс резервних ФМ-частот, врахувавши передусім потреби державних радіостанцій. Валентин Коваль вказав на певну несправедливість проведення конкурсу під конкретну радіостанцію щодо комерційних мовників, і назвав винесення на конкурс кіловатних передавачів «струсом для ринку» (хоча на них мовили радіостанції «Радіогрупи УМХ»).
Я сподіваюся, що наступний склад Нацради так само дбатиме про суспільного мовника, як це почали робити ми
Заступник голови Уляна Фещук поскаржилась на законодавця, який зобовязує забезпечити ФМ-покриттям суспільні радіостанції: «Потрібно дочекатися результатів конкурсу в квітні, щоб зрозуміти, що добудовувати. Я сподіваюся, що наступний склад Нацради так само дбатиме про суспільного мовника, як це почали робити ми. Законодавець майже завжди на нашому боці, і ми вітаємо законодавчі ініціативи, але три ФМ-мережі для Суспільного – це було трішки завчасне рішення, відверто кажучи. Тепер нам залишається “обнять и плакать”», – додала Фещук.
Голова Нацради Юрій Артеменко підтримав її тезу про те, що три мережі для Суспільного – забагато, враховуючи недостатнє фінансування НСТУ. «Я не вважаю, що коли склад Нацради йде, він має підчистити всі частоти під “нуль”. Можливо, наступний склад буде кращим. УР-1, УР-2, УР-3 – це забагато, але ухвалено такий закон, і ми маємо його виконувати. Але це не сказано, що при цьому складі Нацради і при цьому фінансуванні НСТУ. Конкурс, який ви пропонуєте – не такий вже й форматний, він не на часі, пропоную провести аналіз, бо є Суспільне, місцеві та «Армія ФМ». Можливо, інший склад Національної ради розбереться. Давайте подивимося на завершення конкурсу по Києву. НСТУ зараз у складному становищі, невідомо, чи виживе мовник, якою буде доля керівника», – резюмував Артеменко. Олег Черниш акцентував, що умови цього конкурсу аналогічні київському конкурсу.
За оголошення конкурсу проголосували тільки Олег Черниш і Ольга Герасим’юк, Олександр Іляшенко – утримався, президентська четвірка проголосувала «проти».
Нагадаємо, 6 грудня 2018 року Нацрада оголосила чотири форматні конкурси на частоти в Києві: інформаційно-соціально-політичне радіо (під пропрезидентський «Прямий ФМ»), джазово-класичне (під нову радіостанцію «ТАВР медіа»), інформаційно-просвітницько-розважальне (взяв участь «Промінь») та культурно-просвітницьке (взяло участь радіо «Культура»).
Фото: Анна Федорук