У 2018 році Мінкульт оголосив результати другого етапу конкурсного відбору кінопроектів патріотичного спрямування. Серед заявлених картин була багатосерійна екранізація роману Анатолія Дімарова «І будуть люди», історії про лідерів національного руху і навіть замальовка про Тараса Шевченка, який за сюжетом мав зустрічатися із загадковими японськими воїнами. Із заявлених 10 проектів, які отримали фінансування, Наталя Ворожбит працювала сценаристом на двох – «Кіборги» і «Кайдашева сім’я XXI». Саме завдяки цьому пітчингу про себе заявила компанія «ПроКіно» (новий афілійований продакшен StarLightMedia на чолі з Єгором Малихіним), яка й узялася за зйомки останнього серіалу, отримавши від держави 26,6 млн гривень.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0163-copy-1024x683.jpg)
Зйомки серіалу «Спіймати Кайдаша»
Незважаючи на те, що на перший погляд сума може здатися досить великою, автори серіалу все ж вважають, що такого фінансування для роботи над 12-серійним серіалом катастрофічно мало. Наприклад, близько мільйона відразу пішло на те, щоб під Києвом побудувати ось такі будинки, в яких за сюжетом живуть ті самі Кайдаші.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0823-copy-1024x683.jpg)
Будинки Кайдашів Фото: Анна Федорук
Сьогодні проект, який вже офіційно отримав назву «Спіймати Кайдаша», відзнятий більш як наполовину, і готується до ефіру вже в 2020 році. «Телекритика» вирушила на розвідку і дізналася про нову роботу Наталі Ворожбит, що найскладніше в роботі над проектом і про майбутнє в українського патріотичного кіно.
Про народження проекту «Спіймати Кайдаша»
Мені здається, що був усе ж 2015 рік. Я тоді якраз працювала над «Кіборгами», коли Бородянський (Володимир Бородянський, екс-голова StarLightMedia та телеканалу СТБ. – Ред.) запропонував мені адаптувати цю повість. Чому мені? Я близько трьох років пропрацювала на СТБ і у мене з ним давні добрі стосунки, та й мені хотілося написати авторську історію, а мені дали повну свободу. І коли я дізналася, що йдеться про «Кайдашеву сім’ю», відразу ж погодилася.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0772-copy-1024x683.jpg)
Наталя Ворожбит
Мене ніхто не обмежував і не ставив дедлайни, тому я паралельно з «Кіборгами» взялася за «Кайдашів». У результаті я писала ці 12 серій для серіалу півтора або навіть два роки. (Сміється.) З кожною серією я розуміла, що люблю цю історію усе більше й більше, відчуваю кожного героя. Пам’ятаю, коли здала вже другу або третю серію, нині покійний Сергій Назаров (заступник голови правління і програмний директор телеканалу СТБ, 2004–2017. – Ред.) сказав: «Усе круто, Наташо, але чому не комедія?» Я порадила всім перечитати повість.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0947-copy-1024x743.jpg)
Коли ми приїхали на знімальний майданчик, команда працювала над зйомками весілля Кайдашів
Коли я зробила це вже в дорослому віці, зрозуміла, що це драма. Там за трагічних обставин помирає один із головних героїв. І взагалі багато сумного подано через гумор, приховане за гумором. Я намагалася цей гумор зберегти, він рятує. Однак післясмак має залишатися, як і в Нечуя-Левицького, – щось ми робимо неправильно, не так виховуємо дітей, не так спілкуємося з батьками, не так будуємо відносини з сусідами, навіть через 150 років після написання повісті наступаємо на ті самі граблі. Хоча при цьому ми, звичайно, яскраві, привабливі та з почуттям гумору люди.
Про роботу шоуранера
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0485-1024x699.jpg)
Наталя Ворожбит
Зізнаюся, я трохи переживала за екранізацію. Коли я віддала останню серію, настала тиша. Мені зателефонували через тривалий період і сказали, що розпочинають зйомки, після чого запропонували стати шоуранером проекту. Коли я писала сценарій, то мріяла, а ось якби, як у Європі чи в Америці, стати шоуранером цього проекту… Та ловила себе на думці, що у нас (в Україні) так не роблять. (Сміється.) Тож ця посада для мене абсолютно нова, усе, що я роблю зараз, – я вчуся.
Про адаптацію оригінальної повісті
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0227-1024x683.jpg)
Антоніна Хижняк на знімальному майданчику
Я залишила основну історію сім’ї, але перенесла все в 2005–2014 роки. У нас події розгортаються вже після здобуття Україною незалежності і розпаду Радянського Союзу. Тобто у нас старше покоління, як і в Нечуя-Левицького, подумки все ще залишилося там, у минулому, вони звикли жити в рамках певної ідеології, чинити, як скажуть. Усе, що їх цікавить, це їхні 40 соток землі. Тому вся політика і соціальне життя проходить повз них. На цьому теж зроблений акцент. Звичайно, поряд з ними зростає молоде покоління, яке вже більш відкрите до чогось нового. І за ці дев’ять років вони багато в чому зростуть, змінять свої погляди, відірвуться від минулого. Це одна з відмінностей серіалу від оригінальної повісті.
Про зйомки серіалу
Взагалі ми хотіли всю історію знімати в експедиціях, однак бюджет нам не дав змоги. Вийшло так, що ми могли знімати натуру, а всі внутрішні історії – у павільйоні.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0291-copy-1024x683.jpg)
Усередині будинку Кайдашів
Тому, коли ми вирушили на пошуки місцевості під Києвом, зіткнулися з тим, що практично всі території забудовані котеджами, і в них навіть близько немає тієї автентичності, яку ми шукали. Також важливо було, щоб територія була нерівною і горбистою – це значно ускладнювало пошуки. Коли ми відкрили для себе село Дерев’яна (Київська область, Обухівський район), відразу зрозуміли – це те, що нам треба.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0174-copy-1024x729.jpg)
Віктор Жданов і Антоніна Якушева
Згодом запустилося будівництво будинку та двору Кайдашів – головних локацій. Після зйомок, імовірно, їх знесуть, адже це декорації і жити тут неможливо.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0299-copy-1024x765.jpg)
Деякі кімнати в будинках Кайдашів обладнані під склад для реквізиту
Про кастинг
Найбільше у нас було проблем із Мотрею. Ми затвердили актрису лише в перший знімальний день. Здавалося б, Мотря – стереотипний український персонаж, крута дівчина з перцем у серці, гострим язиком, але ми швидко зрозуміли, що серед українських актрис потрібної Мотрі просто немає. Ми прослухали велику кількість актрис, доки знайшли нашу ідеальну Мотрю.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a1036-1024x683.jpg)
Заслужена артистка України Колесникова Любов Степанівна
Карпа затвердили майже відразу, Цимбалюк був дуже переконливий. Хоча загалом за період кастингу я зрозуміла, що в нас у акторській галузі проблема з сільськими типажами. Мабуть, на акторський завжди більше вступали з міст.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0274-copy-1024x740.jpg)
Тарас Цимбалюк і Антоніна Якушева
Про найскладніше в роботі над «Спіймати Кайдаша»
Найскладнішим для мене було – розповісти історію 9 років життя 8 героїв у 12 серіях. Якби це був повний метр – усе було б значно простіше, а так мені доводилося дописувати і викручувати різноманітні мелодраматичні повороти, додавати персонажів і лінії, щоб глядачеві було цікаво стежити за ними. Адже сама повість у оригіналі коротка – цього матеріалу було недостатньо.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0685-copy-1024x683.jpg)
Наталя Ворожбит
Велика проблема полягає також у тому, що за сценарієм події відбуваються в усі чотири пори року, а можливість знімати у нас є тільки цієї весни. Викручуємося як можемо.
Про пітчинг патріотичного українського кіно
В основному виходить так, що «патріотичне кіно» – це героїчні саги про відомих українців. Та хіба це патріотизм – знімати про те, які ми круті і ніколи не помиляємося? Історія Кайдашів зовсім інша, драматична. Однак, якщо Мінкульт виділив гроші саме на цю історію, це знак, що вони все правильно розуміють, і українське кіно – це рефлексія, критика, дзеркало реального життя. Як ми зрозуміємо, що помиляємося, якщо нам цього не показують?
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0235-copy-1024x786.jpg)
Фото: Анна Федорук
Про плани на майбутнє
Я завершую для FILM.UA сценарій за Кобилянською «Зілля» – це буде повний метр, такий гарний, костюмований. За жанром це «містичний етно-хоррор», як вони це називають.
![](https://telekritika.ua/tk-static/2019/04/3v5a0139-1024x683.jpg)
Автори серіалу контролюють знімальний процес із гаража
Можливо, незабаром зможу працювати над деякими повними метрами з «Українським культурним фондом». Ну і до літа потрібно завершити п’єсу для британського театру Royal Court.
Також читайте ексклюзивне інтерв’ю з головним продюсером сценарних розробок і супроводу виробництва телеканалу «1+1» Дариною Жуковою щодо підсумків виходу серіалу «Школа».
Фото: Анна Федорук