Про демократію
Усі інциденти, які трапляються з журналістами, мають відношення не тільки до ЗМІ, а й зачіпають інші сфери суспільного життя. Тому будь-яка держава, яка прагне побудувати справді демократичне суспільство, не зможе домогтися успіху, якщо не вирішить питання фізичної безпеки журналістів. Як приклад можна навести скандинавські країни, які борються за першість у світі в питанні свободи слова та інвестують в цей процес значні кошти.
Для розвитку країни та її економіки свобода слова не менш важлива, ніж політична свобода. Якщо в країні корупція – це погано, але в світі багато країн, де є така проблема. А ось якщо в країні немає свободи слова, а значить і можливості відстояти свої права публічно, то про подолання корупції або розвиток демократії не може бути й мови.
Фізичні атаки на журналістів різко засуджуються як на національному, так і на міжнародному рівні (на фото – радник представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Айдар Ботагаров (ліворуч) і голова НСЖУ Сергій Томіленко)
_
Про репресії
Дайнюс Радзявічус сам був жертвою кримінального переслідування через свої критичні публікації про діяльність одного литовського підприємця, власника старої і шанованої газети «Республіка». На журналіста подали позов про наклеп.
Підприємець вимагав у Радзявічуса 300 тисяч євро. Суд першої інстанції заарештував майно і визнав його винним. Багато колег журналіста тоді фактично стали на бік позивача, адже він був шанованою людиною і багато зробив для литовської преси свого часу. Зрештою Радзявічуса виправдали, але йому довелося на власному досвіді переконатися, що таке тиск на журналіста, і наскільки важлива в такі моменти підтримка колег.
Дайнюса Радзявічус звинувачували в наклепі і заарештовували його майно
_
Про солідарність
Щоб не деградувати, потрібно постійно тиснути на самих себе, прагнути єдності, злагодженості, взаємодопомоги. Немає малих або великих редакцій, штатних журналістів або фрілансерів, всі журналісти важливі. Потрібно об’єднуватися, тому що насильству і знущанню над журналістами немає виправдання.
На сьогодні існують рекомендації ОБСЄ щодо вирішення проблеми фізичної безпеки журналістів. Кожна країна має взяти їх на озброєння і на законодавчому рівні крок за кроком втілювати в життя.
Медіаексперти та учасники дискусії в Луцьку: «Корпоративна солідарність – важливий інструмент захисту журналістів»
_
Про ситуацію в Україні
Питання корпоративної культури та солідарності журналістів в Україні залишається критично важливим і актуальним. З цією тезою погодився і голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
На сьогоднішні більшість журналістів в Україні не вільні економічно, а тому змушені продавати своїм менеджерам не тільки ремесло, а й душу. І якщо у журналіста починаються проблеми, то його колеги з конкурентного медіа не виявляють солідарності, а, навпаки, починають ще сильніше його «топити», бажаючи таким чином показати відданість роботодавцю.
Журналістам України потрібно прагнути вищого рівня корпоративної культури та солідарності. Тоді і політики з бізнесменами почнуть по-справжньому рахуватися з медіа.
