Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, підбиваючи підсумки за минулий рік у своєму звіті, вперше розповіла про оновлення моніторингового центру. Центр названо «потужним програмно-апаратним комплексом». Регулятор перелічує його особливості, серед яких, зокрема, текстове відтворення звуку, пошук за словами та розпізнавання облич.
«Моніторинговий центр матиме змогу багато важливих функцій виконувати в напівавтоматичному режимі. Серед них і функція транскрибування – перетворення усної української мови й відео на текст. Нове програмне забезпечення дасть змогу аналізувати тексти й відео, зокрема робити вибірку за ключовими фразами і словами, фото, розпізнавати обличчя, емблеми, логотипи, підраховувати кількість згадувань тих чи інших осіб в ефірах телебачення й радіо. Набагато збільшиться і обсяг пам’яті для архівування накопиченої інформації. Моніторинговий центр зможе приймати та обробляти сигнал загальнонаціональних ефірних та супутникових телеканалів, кабельного й інтернет-телебачення, IPTV, OTT», – йдеться в звіті регулятора.
Нацрада вказує, що йдеться про перший етап оновлення моніторингового центру. Загалом реалізація процесу розбудови моніторингового центру розрахована на три роки. Цього року регулятор заплатить за оновлення моніторингу в регіональних представництвах: «2019-го його можливості планується суттєво розширити, що дасть змогу опрацьовувати дані місцевих та регіональних теле- і радіоканалів. Уже підготовлено технічне завдання для невідкладного оголошення тендеру і виконання другого етапу робіт, у тому числі й на майданчиках представництв Національної ради в областях», – зазначається у звіті.
Загалом за 2018 рік працівниками національного регулятора, окрім моніторингів для планових і позапланових перевірок, було проведено 17 комплексних та цільових моніторингів, під час яких було опрацьовано понад 52 тис. годин ефіру загальнонаціональних телерадіоорганізацій.
Водночас Нацрада уникає в своєму звіті фінансової сторони. Тоді як у єдиній системі електронних публічних закупівель ProZorro вказано, що в 2018 році на оновлення моніторингового центру регулятор витратив 40 млн 379 тис. гривень. Переможцем стало ТОВ «Новітнє обладнання», договір з ним був укладений 17 вересня 2018 року. Конкурентом ТОВ «Новітнє обладнання» було ТОВ «ДЕПС Солюшенз». Його пропозиція була вищою на 6 тис. грн: першочергово 40 млн 405 тис. грн, а після відкритих торгів – 40 млн 385 тис. грн. «Новітнє обладнання» також спершу ставило ціну на 20 тис. грн вищу, однак знизило її. Головою тендерного комітету вказано члена Нацради Валентина Коваля, в тендерній комісії – ще 5 працівників апарату регулятора.
Одним із чотирьох співвласників компанії «Новітнє обладнання» є донька голови Київської ОДА Олександра Терещука. За останні два роки компанія отримала підрядів на 140 млн гривень. Майже одночасно з цим донька чиновника стала власницею елітної нерухомості в Києві. За офіційним місцем реєстрації «Новітнього обладнання» розташовані руїни та смітник, йдеться в розслідуванні програми «Наші гроші».
Олександр Терещук багато років працював у структурах Міністерства внутрішніх справ. Його дочка – Оксана Сорочинська, також раніше працювала на держпідприємстві МВС «Розвиток», а її чоловік Анатолій Сорочинський і нині працює інспектором з обігу зброї київської Нацполіції. До статутного фонду Оксана Сорочинська внесла в 2015 році 2,1 мільйона гривень, її частка в підприємстві становить 16%. Вона одна з 4 власників компанії. Майже одночасно зі входженням у бізнес донька Терещука стала власницею елітної нерухомості. Так, Сорочинська купила половину новозбудованої багатоповерхівки на столичному Печерську. Друга половина – у її брата. За кілька місяців до цього вона придбала офісне приміщення площею майже 400 кв. м у новому будинку поблизу парку Феофанія.
Нагадаємо, фінансування Нацради з державного бюджету в 2018 році, порівняно з 2017-м, зросло більш як удвічі: із 47,6 млн грн до 104,9 млн грн. Із них 43,5 млн гривень – бюджет розвитку. Бюджет відомства цього року зріс ще більше і становить 124 млн 861,3 тис. гривень. Витрати споживання становлять 66,344 млн гривень, на розвиток закладено 58,516 млн гривень.
Фото: Анна Федорук