Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 14 березня не призначила позапланові перевірки телеканалам «Прямий», «5 канал» і ZIK на предмет порушення виборчого законодавства. До регулятора звернулися кандидат в президенти Юлія Тимошенко та народний депутат Сергій Власенко зі скаргами на те, що ці три телеканали не дають їй реалізувати право на відповідь або спростування недостовірної інформації про неї, що прописано у виборчому законодавстві.
Ці листи політиків були предметом розгляду робочої групи Нацради з нагляду за дотриманням мовниками виборчого законодавства, після чого мали бути спрямовані на розгляд експертній раді з виборів, яка працює при громадській раді Нацради. Однак, зі слів першого заступника голови Нацради Ольги Герасим’юк, яка очолює робочу групу з виборів, інформація про порушення на цих трьох телеканалах не була подана Нацрадою на розгляд експертній раді.
До експертної ради лист офіційно від Нацради не дійшов – його завернув голова Нацради з приписом «доопрацювати Сергію Костинському», після чого з листа зникла згадка про «Прямий», але лист однаково був відхилений головою. Ольга Герасим’юк вказує на блокування роботи експертної ради – без звернень Нацради експертна рада не може повноцінно працювати. Член Нацради Сергій Костинський під час обговорення питання зізнався, що на власний розсуд виключив питання «Прямого» з листа, який Нацрада готувала для експертної ради, не вдаючись у пояснення. У результаті направлення до експертної ради здійснила персонально Ольга Герасим’юк, як голова робочої групи. Експертна рада надала свої висновки, за результатами яких Ольга Герасим’юк підготувала проекти рішень про призначення перевірок телеканалам.
Ще однією причиною підготовки проектів рішень щодо телеканалів стала ситуація зі складанням адміністративних протоколів про порушення. Ольга Герасим’юк повідомила, що на засіданні робочої групи з виборів 22 лютого йшлося про те, що законодавство наділило Нацраду повноваженням складати протоколи про адміністративні правопорушення в разі порушення мовниками виборчого законодавства і далі через суд накладати штрафи. Однак на практиці Нацрада їх ще жодного разу не складала. Як приклад Ольга Герасим’юк навела МВС, яке теж має повноваження складати адмінпротоколи щодо порушення виборчого законодавства, для нього процедуру теж не виписано детально, але МВС почало це робити. Натомість у Нацраді, як повідомила Герасим’юк, це питання ігнорують. Вона повідомила, що двічі зверталась щодо складення адмінпротоколів, але відповіді не отримала і зіткнулась з опором. Чиновниця не отримала необхідних матеріалів від контрольно-аналітичного управління, де вказали, що можуть виконувати лише доручення куратора – Сергія Костинського.
«Нацрада не така безпомічна, як ми думали, говорячи, що ми не маємо повноважень і можливостей. Якщо нам прописана норма про складання адмінпротоколів, ми повинні хоч раз спробувати її застосувати, описати всі проблеми, з якими ми стикаємося при її реалізації, а якщо виконання неможливе – то описати цей недолік у черговому звіті за підсумками кампанії та звернутися до законодавця, який готується до парламентських і місцевих виборів, щоб він уніс необхідні зміни до законів», – повідомила Ольга Герасим’юк.
Заступник голови Нацради Уляна Фещук пояснила нескладання Нацрадою протоколів недосконалим законодавством, а також бажанням ЦВК перекинути відповідальність на Нацраду: «Ми отримали висновок експертної ради з питань виборів при громадській раді при Нацраді, яка вказала, що Нацрада не вповноважена за заявами кандидатів складати протоколи про адміністративні правопорушення. Скаржники фактично нас просять перевірити достовірність поширеної в медіа інформації, а ми не маємо повноважень, як це перевірити. Відповідно, результатом перевірки буде “взяти до відома результати перевірки”. Крім того, закон «Про телебачення і радіомовлення» передбачає санкції тільки за порушення цього закону, а не закону про вибори. Штраф за адміністративне правопорушення становить 1000 гривень з копійками, тож зусилля, яких ми докладемо для наших рішень, будуть незіставними з результатом.
Законодавство передбачає право кандидатів звертатися до суду за прискореною процедурою. Для нас прискореної процедури немає, тож накладення штрафів за ці порушення може вийти за межі виборчої кампанії, а строк позовної давності – 3 місяці. У ЦВК виписано навіть більше повноважень: вони теж мають право складати адмінпротоколи і звертатися до суду. Вони просто намагаються спихнути відповідальність на інших. Тож я пропоную не ухвалювати рішень про перевірки, а одразу звернутися до законодавця про те, що в законодавстві є колізія. На парламентських виборах, думаю, ми реалізуємо право про складання адмінпротоколів, бо законодавство про парламентські вибори інше». Ольга Герасим’юк уточнила, що лист від Власенка юридично оформлений не як лист представника кандидата, а як персональний лист.
Сергій Костинський звинуватив Герасим’юк у політичному тиску на телеканали в інтересах одного з кандидатів у президенти: «Пропонується проведення перевірок з приводу фактів, наявність яких встановлюється тільки судом, тобто такі рішення про перевірки є політично вмотивованими. Йдеться про ініціювання політичного тиску на окремі телеканали в інтересах окремого кандидата в президенти. Ольга Герасим’юк чомусь загострює увагу на невеликих каналах. Хоча Нацрадою фіксувалися ознаки порушення на каналах «Україна», «112 Україна», NewsOne, «Максі ТВ», «1+1», «Інтер». Я вважаю небезпечним, коли дії окремих членів Нацради збігаютьс з тиском на окремі канали. Вчора якісь громадські активісти пікетували «Ланет», «Волю» і Нацраду з вимогою закрити «5 канал» і “Прямий”».
Між чиновниками почалась словесна перепалка. Ольга Герасим’юк повідомила, що Нацрада отримала скарги лише від одного кандидата в президенти та її представника, а тому зобов’язана була відреагувати. Костинський порадив подати на нього до суду.
Уляна Фещук запропонувала замість призначення перевірок трьох каналів проголосувати за підготовку документа, що дасть змогу Нацраді складати адмінпротоколи. У результаті чиновники проголосували за зміни до Плану підготовки регуляторних актів Нацради, де мають передбачити зміни до положення про проведення перевірок, доповнивши його можливістю складати адмінпротоколи. Законом відводиться місяць на громадське обговорення проекту документу, після чого його ухвалює Нацрада та реєструють в Міністерстві юстиції. Другим пунктом рішення прописано звернення до законодавця щодо колізії з наглядом і контролем Нацрадою дотримання мовниками виборчого законодавства.
Фото: pixabay