Коли ми говоримо про те, як за допомогою технологій створюють фільми і серіали, то відразу уявляємо собі роботу з комп’ютерною анімацією і спецефектами. Уява малює великий павільйон, роботизовані камери, “зеленку”, Motion Capture і як комп’ютерні алгоритми перетворюють Енді Серкіса в шимпанзе Цезаря з фільму «Повстання планети мавп».
Тепер це уявлення охоплює лише малу частку того, як насправді технології перетворюють індустрію створення контенту. За океаном інвестиції у виробництво фільмів і серіалів мало чим поступаються вкладенням у технологічні бізнеси. Частина інвест-ангелів, які раніше вкладали гроші в технологічні стартапи, перейшли на наш бік і тепер сфокусувалися на вкладеннях у виробництво фільмів і серіалів. І ця інформація перестає дивувати, якщо взяти до уваги той факт, що маржинальність тематичних стартапів часто значно перевищує технологічні.
Будь-яка інвестиція – це ризики і можливості, які потрібно оцінювати. І контент не став винятком. Наприклад, в Amazon аналізують близько 800 атрибутів даних на етапі розробки продукту. Таким чином вони можуть точно розуміти, чого хоче аудиторія, і при цьому максимально скорочувати production cost. Наведу простий приклад: у першому сезоні серіалу «А» на платформі ми побачили особливий інтерес до сцен з одним актором другого плану. Значить у наступному сезоні персонаж цього актора буде з’являтися частіше, а його роль в історії стане більшою. Але оскільки гонорар цього актора менший, ніж у колег, які виконують головні ролі, то творці картини зможуть збільшити популярність свого продукту і заощадити на статті “гонорари”. А вона одна з найбільших статей production cost на заході.
Під час пітчингу ідей для нових проектів до уваги береться не тільки історія, а й дані про переваги аудиторії. Netflix і Amazon, при ухваленні рішення про інвестиції в картину, будують свою оцінку на основі creative judgement продюсера – 60% і даних – 40%. У той же час у HBO це трохи інші пропорції – 80/20. Коли я ставила запитання у форматі «Data vs Creative – що важливіше?», то всі закордонні контент-мейкери, з якими я спілкувалася, були за креатив. Головний аргумент – блискучий продукт можна отримати, тільки якщо в контенті буде менше Data. Справа в тому, що 90% аудиторії дуже консервативні у споживанні контенту, і якщо приймати рішення тільки на основі даних, отриманих від цих людей, то контент-мейкери будуть виробляти схожі і неунікальні продукти.
Історія грає ключову роль у контенті і забезпечує глибину перегляду. А завдяки технологіям досягається утримання глядача. Засновник Netflix Рід Хастінгс якось зазначив, що, не маючи якісного контенту, але володіючи технологіями, вони здатні побудувати свою аудиторію. Наприклад, коли у Netflix не було власного унікального контенту, то стрімінговий сервіс утримував глядача на платформі завдяки власній системі рекомендацій Cinematch.
Ми працюємо в еру Data Entertainment, коли контент-мейкери розважають людей, використовуючи багато даних, які вони самі нам дають. Така інформація корисна не тільки на етапі виробництва, але й коли глядачеві пропонують контент на платформі, щоб максимально круто розважити його. Ось, наприклад, чому у нас так часто запитують геолокацію? Бо коли за геолокацією я перебуваю вдома о 7:30 ранку, то платформа мені запропонує подивитися легкий контент перед роботою під час того, як я смажу яєчню – наприклад, серіал «Друзі». Тому сьогодні українським творцям контенту потрібно вчитися збирати дані про свою аудиторію, правильно їх аналізувати і використовувати на етапі розробки продукту. Цим я і планую займатися наступні 2 роки.
Стежити за новинами з американського туру менеджерів 1+1 media можна за хештегом # плюсівсша в соцмережах.
Фото: unsplash
Підписуйтесь на «Телекритику» в Telegram та Facebook!