Чим цікавий формат веб-серіалу? Чому він ідеальний для кінематографістів-початківців і вкрай цікавий для досвідчених? З чого почати, якщо ви хочете зняти свій веб-серіал? Про це «Телекритика»й поспілкувалася з Арсенієм Гончуковим.
Про формат веб-серіалу
Веб-серіал – це формат майбутнього, до якого ми зараз ідемо. Зустрічаємо на своєму шляху складності, звичайно, але рано чи пізно ми однаково до нього прийдемо. Останні кілька років з’явилося багато бажаючих знімати веб-серіали, зокрема й великі компанії, великі продюсери. Може такого поки ще немає навколо, але особисто у мене склалося відчуття, що веб-серіали планують знімати буквально всі, і корпорації, і бренди, і компанії. Це зараз тема номер один. І частина цих бажань буде реалізована.
_
_
«Я визначаю веб-серіал як кіно, зняте для інтернету і не залежне ні від продюсерів, ні від телеканалів, ні від державних грошей, ні від суворих форматів»
Чому саме веб-серіал, а не ролики або вірусна реклама? А тому що веб-серіали – це можливість говорити довго, протягом кількох серій, і говорити осмислено, обігравати ситуації, смисли бренду. Наприклад, бренду потрібно заявити про свою доступність або технологічність, дружність і близькість до людей. І всі ці речі, які хоче замовник, він може проговорити в художній ігровій формі через героїв серіалу, через драматургію, в одній серії, двох серіях, трьох і так далі.
Тому веб-серіалів буде з’являтися все більше. І не тільки комерційних, звичайно, а й у вигляді чистої творчості, коли люди просто хочуть про щось говорити, висловлюватися. І веб-серіалів розважального характеру, спрямованих на підвищення кількості переглядів, щоб потім, набравши аудиторію, продавати рекламу. Це якраз те саме світле майбутнє, про яке ми мріяли. Коли у тебе є телефон, і на цей телефон, якщо у тебе є ідеї, креатив і навички, можна знімати кіно. І при цьому це кіно можна безпосередньо викладати в інтернет, і вже там займатися розкруткою.
У мене є особисте визначення веб-серіалу, яке я сформулював за роки роботи з цією темою. Я визначаю веб-серіал як кіно, зняте для інтернету і не залежне ні від продюсерів, ні від телеканалів, ні від державних грошей, ні від суворих форматів. Найвільніший формат для висловлення тих чи тих ідей.
_
_
Як зняти веб-серіал
Тут є своєрідна пастка. Процес зйомок веб-серіалу тільки здається простим, насправді все набагато складніше. Для початку потрібно мати знання, вміння і навички, розуміти, як пишуться сценарії, як відбувається робота над драматургією, що таке режисура, як має відбуватися робота з акторами, що таке просування в інтернеті, що така побудова бренду і багато іншого. Це все складні речі, які вміщують і режисуру, і монтаж, і маркетинг. Тобто великі окремі сфери знань.
Люди, які до мене звертаються, вони якраз мають бажання і ресурси, але починають відчувати серйозні проблеми на якихось етапах. Часто буває, що зняли, а це неможливо дивитися. Просто тому, що люди не розуміють, що таке режисура, що таке монтаж. Можна зняти ролик із бюджетом хоч у два мільйони, а вийде щось зовсім жахливе. Тому знання потрібні. Моя книжка, яка вийде восени, буде зокрема присвячена й цим знанням.
Про бюджети
Бюджет однієї серії не повинен перевищувати 150 тисяч рублів (60 тис. гривень). В ідеалі, він повинен бути меншим 100 тисяч рублів (40 тис. гривень). Якщо в цілому брати за крайніми, скажімо, рамками, то одна серія може мати бюджет від 50 до 300-500 тис. рублів (від 20 до 125-200 тис. гривень). Різниця велика, тому що може бути різний хронометраж і різний рівень історій. Або це ситком у одній кімнаті, або костюмована драма. Але за великим рахунком 300-500 тисяч – це серія на хвилин 10, щось круте і дуже серйозне, де може бути задіяна зірка або серйозні костюми, наприклад, якщо це якась військова історія.
В основному ті серіали, які зараз замислюються, можуть коштувати 50 тисяч за серію, якщо це якийсь студентський проект. Коли ми знімали «Район Темряви», у нас одна серія коштувала в районі 150 тис., іноді менше, іноді більше. Це та сума, на яку можна знімати веб-серіал цілком гідної якості.
Про вибір сюжетів
У «Района тьмы» есть первый сезон, двенадцать серий, который снят одним оператором и одним режиссером. Он имеет сквозные линии, кросс-сюжеты, но это все равно вертикальная история. Есть второй сезон, в котором шесть серий, они не пересекаются, они по-другому сняты, там другие титры и т. д. Кто-то говорит, что первый «Район тьмы» лучше, кто-то наоборот.
Но «Район тьмы» – это поле экспериментов. Границ жанра никто не понимает, границ формата веб-сериала тоже. Поэтому мы делали очень по-разному. Есть серия «Прости», чистый хоррор, снятый за 60 тыс. рублей (25 тыс. гривен), а есть первая серия первого сезона, снятая за 180 тыс. рублей (75 тыс. гривен), и это скорее драма, только отчасти триллер. Разброс от хоррора до драмы и социальной драмы огромный. Кому-то это нравится, кому-то нет.
_
_
Цим і прекрасний формат веб-серіалу, що він відкриває можливості для вічного пошуку та експериментів. Це не той випадок, коли надходить конкретне замовлення від продакшена телеканалу, і ми штампуємо по 60 серій в обумовленому форматі, і кожна серія, як з конвеєра зійшла. Інтернет любить різноманітність, ми можемо сьогодні робити одне, а завтра зовсім інше. Це не завжди добре, звичайно, але ми можемо собі це дозволити.
Веб-серіал – це настільки вільний формат, що найкраще знімати те, що хочеш. Так, перший серіал може бути не дуже популярним, може не вийти, але буде круто, якщо людина вперше в житті витратить сили на те, що їй хочеться. А далі, якщо раптом не вийде, то вже думатиме, як будувати якусь стратегію з другого проекту. Якщо, звичайно, людина йде в цю тему професійно.
Про перспективи Netflix
Netflix, Amazon, HBO – це формат, який має глобальні перспективи. Так, як працює Netflix, працюватимуть усі. Великі ізольовані кіностудії, які живуть самі по собі, відійдуть у минуле. І Columbia, і FOX та інші – це система старого світу. І ця система відмиратиме.
А система майбутнього – це майданчик, який сам є дистриб’ютором, сам показує і сам починає знімати кіно. І це комерційні компанії, які збиратимууть усе найкраще і запускатимуть. Ситуація, коли прийде людина з вулиці, принесе пілотну серію і приголомшить керівництво Netflix, не така вже неможлива.
«Кожна прочитана книжка зі сторітелінгу зменшує ваші шанси провалитися, зробити щось смішне і неякісне»
Тому що, на відміну від наших телеканалів, які орієнтуються тільки на рейтинги, і більше їх нічого не хвилює, вони орієнтуються на інші речі. Це доводить історія Stranger Things, наприклад. Можна намагатися продавати оригінальний продукт на такі майданчики, а можна будувати свій Netflix. Це, звичайно, дорого і складно, але рано чи пізно наш Netflix з’явиться, це неминуче.
Три поради кінематографістам-початківцям
Перша порада – дерзайте, робіть, вирішуйте. Немає нічого неможливого, ви живете в щасливу епоху доступності всіх знань, засобів вираження, і перед вами є всі перспективи відбутися в кіно. Зараз це не очевидно, можливо, але, якщо задуматися, то раніше кіно було справою еліти, і потрібно було бути великим Тарковським, щоб тобі дали можливість знімати. Зараз кожен може знімати, з одного боку. А з іншого, через сто років кіна вже буде забагато, і складно буде пробитися. Але сьогодні всі ваші експерименти можуть набирати мільйони переглядів і бути джерелом заробітку. Вирішуйте, не сидіть, дійте. Це перша і головна порада.
_
_
Друга порада – у жодному разі не можна нехтувати знаннями, вміннями і навичками. Особисто я не вірю в самородків, які сиділи у себе в селі, раптом їм прийшло осяяння і вони дізналися, як знімати кіно. Так не буває. Кіно – це дуже технологічна річ, яка потребує вивчення предмета, що має свої суворі закони. Змонтувати кіно, не знаючи основ монтажу, неможливо в принципі. Тому обов’язково прокачуйте себе. Кожна прочитана книжка зі сторітелінгу зменшує ваші шанси провалитися, зробити щось смішне або неякісне, через що ви витратите свій час даремно. Кіношні курси, онлайн-кіношколи, підручники, книжки, знання і вміння. Це обов’язково.
Третя порада – потрібно не просто робити і розуміти, як це робити, потрібно вміти просувати себе. Потрібно розуміти, що ви перебуваєте в абсолютній свободі, і правильно використовувати цю свободу. Займатися просуванням, не боятися експериментувати. Якщо ви впали на першому проекті – вставати, йти далі і пробувати щось нове. Тому що тих речей, про які ще ніхто не знає, але які можуть бути успішними, насправді, дуже багато.
