25 травня 2020 року стало відомо, що директорка ОС «Ініціатива «Чисте небо» Катерина Федорова залишає проєкт за згодою сторін. «Телекритика» поспілкувалася з Катериною, щоб дізнатися про причини залишення нею посади, підсумки проведеної роботи та плани на майбутнє.
Можете назвати причину того, чому ви залишили свою посаду?
Це було зважене обопільне рішення сторін. Зараз непроста економічна ситуація: на неприбуткові організації, які живуть коштом членських внесків, впливають будь-які зміни у будь-якого з членів. Обсяг роботи не зменшується, а прогнозувати терміни, коли будуть поліпшення, ніхто не береться.
Я рада, що В’ячеслав Мієнко та Микола Фаєнгольд взяли «Ініціативу» у свої руки – вони завжди були глибоко в темі та у вільний час брали участь у роботі проєкту.
Які у вас були стосунки з членами «Ініціативи»?
Завжди продуктивні та взаємовигідні. Проблеми та завдання будь-якого з членів для мене були важливими, і за можливості всі вони вирішувалися. У відповідь всі члени «Чистого неба» готові прийти на допомогу «Ініціативі» та один одному, будь то консультація зі специфічного питання, або проведення спеціального дослідження, або ще щось; ніколи не було ситуацій, коли ігнорували.
Катерина Федорова
Вам відомо, що може змінитися у «Чистого неба» після того, як ви пішли?
Думаю, нічого не повинно змінитися. Усі запущені проєкти повинні працювати без змін, якщо на те буде воля членів організації. Принципи та завдання «Чистого неба» залишаються, незалежно від керівника.
ІТК увійшли у проєкт на початку року. Вони залишаться після того, як ви пішли?
Сподіваюся. Вони увійшли з метою допомагати й отримувати допомогу у боротьбі з піратством. Не думаю, що моє рішення піти вплине на їхні цілі.
Безсумнівно, проблема піратства в Україні є дуже гострою. Які її масштаби? Що має зробити держава, щоб її вирішити? І чого вона ще не зробила?
Проблеми з піратством є не тільки в Україні, а й в усьому світі. В Україні, як і в усіх пострадянських країнах, я вважаю, ця проблема глибше пов’язана з менталітетом, тому що тривалий час все було спільним. Те, що було доступно (контент в тому числі), – було безкоштовним, а інше потрібно було «дістати» (і тут вже гроші були обов’язковим елементом угоди). Тому, щоб побороти (або значно знизити) рівень піратства, потрібно змінити мислення людей. Швидше за все, це простіше зробити, працюючи з молодим поколінням, у якого так звана «історична пам’ять» уже не так сильно проявляється. Хоча і з платоспроможним населенням сьогодні можливо працювати: тим, кому близький патріотизм, можна пояснювати на прикладах вигоди, що потрібно платити за контент (або хоча б не красти його) з метою розвитку економіки.
З рештою складніше. Тут варто застосовувати «батіг», тобто говорити про важливість персональної відповідальності. У деяких країнах така політика держави досить непогано працює, але, думаю, в Україні це навряд чи буде застосовано. Найближчим часом – так точно. Поки у нас у країні не розв’яжуть більш глобальні економічні проблеми, поки рівень доходів залишається невисоким, спроби змусити людей платити за щось ще будуть сприйматися досить негативно. Тому було б чудово, якщо держава підтримає пропозиції «Ініціативи» щодо збільшення розмірів штрафів за крадіжку контенту або пособництво з метою отримання вигоди, що радять і США у своєму Звіті 301.
Скільки за рік правовласники втрачають грошей через піратів? Які методи боротьби з піратами є найефективнішими?
Найголовніше у боротьбі з піратством – це системність. Якщо ти будеш постійно щось робити (а краще ще й шукати нові способи), щоб захистити себе і свій бізнес, рано чи пізно кривдникам набридне з тобою змагатися, і вони перестануть чіпати твоє.
Правовласник (як і будь-який бізнес) може втрачати і 50%, і 70% прибутку, а то й контролюватиме, куди йдуть його продукти. Наведу приклад: скільки ви продасте своєї полуниці за 100 грн, якщо поруч стоїть шахрай, який вкрав її у вас з городу і продає за 50 грн?
А для захисту себе можна почати з малого: моніторити порушення та писати всім, починаючи від самих злодіїв, і далі хостерам, Google, магазинам додатків, платіжним системам, рекламодавцям (усім, хто працює зі злодіями). На сайті «Чистого неба» є інструкція «Як захистити свої права», там все чітко розписано. А якщо є можливості та ресурси, то використовуйте методи правового захисту (Кіберполіція, благо, дуже активно допомагає правовласникам і знає, що робити з порушниками, і за що їх потрібно карати).
Катерина Федорова
Чому не закривають усі відомі піратські сайти, такі як, наприклад, hdrezka?
Тому що, закривши або заблокувавши сайт, через 10 хвилин може з’явиться такий же новий, тільки з трохи іншою назвою. Не кажучи вже про купу редиректів (переадресацій). Це якщо ми говоримо про технічний бік питання. Якщо ми говоримо про юридичний бік справи, то більшість піратських сайтів, які працюють в Україні, не мають до української юрисдикції ніякого стосунку. Тут єдиний вихід: просити рекламодавців не розміщувати рекламу, попередньо промоніторивши, хто ж її там розміщує. А потім блокувати у видачі Google, соцмережах, магазинах додатків, звертатися до платіжних систем. Загалом, застосовувати всі ті альтернативні методи, які розкривають суть піратства як бізнесу. Але є нелегальний або напівлегальний бізнес, який все одно буде це робити, тому що це значно дешевше, і аудиторія у піратів немаленька.
У січні стало відомо, що «Антипіратська асоціація» і «Чисте небо» змінили алгоритм моніторингу реклами на піратських сайтах. Які результати це принесло?
По суті, ми вдосконалили самі списки сайтів – після об’єднання списків від правовласників до загального списку почали додавати «редиректи», а також ми зрозуміли, що потрібно проводити моніторинг за найсвіжішим списком сайтів за попередній місяць (раніше рекламодавці просили цей термін збільшити, а зараз також з нами погодилися), що дозволило «виловлювати» найсвіжіші рекламні кампанії, іноді хапаючи за руку недобросовісних підрядників, практично у буквальному сенсі.
Підбийте підсумки своєї роботи. Що було зроблено? Чого вдалося і не вдалося досягти?
У мене є відчуття, що тепер з’явилася якась система боротьби з піратством. Тобто, якщо спочатку ми як би намацували, що ще можна було б зробити, де шукати, то зараз вже в основному зрозуміло, що і як робити. Потрібно просто робити, користуючись готовими напрацюваннями.
Зазначу проєкт blacklists.org.ua. Це чудовий інструмент інформування: хочеш знати, хто некоректно поводиться стосовно правовласників – ось тобі список, не хочеш працювати з такими компаніями – користуйся. Усе інше – відмовки.
Також я вважаю дуже корисною співпрацю з міжбанківською асоціацією ЕМА. Значною мірою банкам все одно, чим ви займаєтеся, головне, щоб це було легально. Але нам вдалося донести банкам і українським платіжним сервісам, які є членами ЕМА, чому правовласникам потрібно допомагати в боротьбі з піратством, і навіщо банкам потрібно знати, до кого є претензії у правовласників.
Окремо хотілося б відзначити співпрацю з Кіберполіцією та Міністерством розвитку економіки та сільського господарства, зокрема департаментом інтелектуальної власності. Систему вкрай важко змінити, але якщо у цій системі працюють люди зі здоровим глуздом, які готові слухати, розуміти та змінювати на краще, то все однозначно вийде!
І щодо роботи зі споживачем. Це той сектор, де, я вважаю, було мало що зроблено. За моїх часів з «Ініціативою» ми провели всього 2 дослідження, завдяки компанії Gemius, і одну соціальну кампанію. Вважаю, що цього недостатньо, адже першопричина піратства – користувач, який вирішує брати чи не брати крадене, а якщо він не розуміє, що це крадене, то йому потрібно це пояснювати постійно та багаторазово.
Розкажіть про найзнаковіший для вас кейс.
Усі кейси для мене знакові. Все, що робилося, було зроблено з душею та абсолютною віддачею. Можу сказати, коли я зрозуміла, що це все недаремно, і що те, що ми робимо, помітно: коли на міжнародних конференціях про «Чисте небо» почали говорити не після того, як я розповідала, а після згадки одної лише назви.
Ви залишитеся в індустрії?
Так звичайно! Ця індустрія дуже важко відпускає. Я працюю у цій сфері з 2006 року. Починала з дистрибуції каналів групи Discovery, тоді ще через агента Media Broadcasting Group. І 2 роки тому мене запросили назад у MBG, щоб очолити український офіс та запропонувати ринку дуже якісні платні телеканали: пізнавально-розважальний History (сімейства A&E Networks) та незалежний новинний телеканал Euronews. Також зараз працюємо над розширенням портфоліо.
Читайте також:
Ініціатива «Чисте небо» зробила заяву щодо досудового розслідування MGID
ИТК присоединился к инициативе «Чистое небо»
Ініціатива «Чисте небо» заявила про співпрацю з асоціацією платіжних систем
Фото: МедіаПраво, Telecom Ukraine, «Телекритика»
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
