«Телекритика» спробувала передбачити, який серіал наступним займе місце в топах рейтингів і в наших серцях.

Спін-оф чи нова франшиза?

Про серіали HBO, які так чи так пов’язані зі світом Джорджа Мартіна, поки мало інформації. Ми знаємо, що зараз активна робота триваэ над трьома такими шоу, хоча спочатку було заявлено цілих п’ять спін-офів (утім, сам письменник, який тримає нас у курсі цієї цікавої арифметики, віддає перевагу терміну successor shows – «серіали-спадкоємці»).

Перше з таких шоу можна лише умовно назвати приквелом, тому що воно не буде безпосередньо передувати хронології «Гри престолів». Дія (поки ще безіменного) серіалу розгорнеться за тисячі років до подій «Престолів» і розповість про Довгу ніч, під час якої з’явилися Білі ходоки.

Зазвичай зірки, які кочують з одного продукту франшизи в інший, є запорукою успіху нових сюжетів, однак тут зі зрозумілих причин буде абсолютно новий акторський склад. Одним із перших було оголошено участь Джоша Вайтгауса («Полдарк»), який на сьогодні більш відомий як модель, ніж актор. Є в новинці і щонайменше одна справжня зірка – Наомі Воттс ( «Малхолланд-драйв»). А ось й інші причетні: Міранда Річардсон («Гаррі Поттер і Кубок вогню»), Джон Сімм («Доктор Хто»), Річард Маккейб («Електричні сни Філіпа Діка»), Джорджі Генлі («Хроніки Нарнії»), Алекс Шарп («Як розмовляти з дівчатами на вечірках») та інші. Шоуранером і сценаристом буде Джейн Голдман (Kingsman, «Люди Ікс», «Зоряний пил»).

Яким би зрештою не вдався приквел, мільйони фанатів однаково дадуть йому шанс. Фан-база – це той стартовий капітал, який знадобиться будь-якому серіалу, який претендує на рейтинги «Гри престолів», тому конкурентам HBO є сенс робити ставки на екранізації, а не оригінальні сценарії. (Amazon вже застовпила «Володар перснів», але він вийде не раніше 2021 року. Netflix уже цього року випустить «Відьмака», заснованого на популярній сазі Анджея Сапковського.) Критика фіналу «Престолів» і 1,3 млн підписів за те, щоб перезняти 8 сезон, теж свідчать на користь того, що глядач чудово здатний відрізнити послідовну екранізацію від фан-арту сценаристів – як ми пам’ятаємо, починаючи з 6 сезону серіал обігнав книжки Мартіна.

У реалістичного або історичного шоу сягнути рейтингу «Гри престолів», ймовірно, буде менше шансів. Так звані таблоїдно-історичні серіали («Тюдори», «Борджіа») забирають старшу аудиторію – за даними Nielsen, другий сезон «Корони» дивилися в основному глядачі старше 50 років, переважно жінки.

Але навіть здобути високий рейтинг – півбіди. Як показав «Охоронець» (іронічно, з головною зіркою – вихідцем з дому Старків), це може зробити й серіал без прицілу на багатосезонне продовження. Та для того, щоб відбитися в масовій свідомості як «Престоли», потрібна «довгограйка» – а художній реалізм, на жаль, залишає значно менше простору для розгалуження на численні сюжетні лінії і для стрибків фантазії, які зробили з «Престолів» поп-культурну програму-мінімум для міленіалов (особливо це стосується нескінченних фанатських теорій).

Утім, у 1999 році, коли HBO дав світові інший культурний феномен – «Клан Сопрано», другий за рейтингами після «Престолів» за всю історію каналу,  – навряд чи хтось міг подумати, що новими Сопрано для масового глядача стануть якісь Ланністери й Таргарієни. (Два романи циклу «Пісня льоду та полум’я» на той час уже стали бестселерами, однак на початку 2000-х гік-культура мала значно менший вплив на прайм-тайм, та й тодішній CGI цьому не сприяв.)

З іншого боку, після фіналу «Клану Сопрано» в 2007 році мало хто міг подумати, що його герої повернуться на екран – епідемія спін-офів ще не розгорнулася на повну силу, – а тепер у цієї переломної кримінальної драми буде приквел. Інакше кажучи, важко гадати, куди подме вітер завтра – одним лише гігантським бюджетом не можна закласти тренд і заслужити народну любов. Та якщо вважати, що зараз глядач знову прагне «приземленого» фентезі (з сильним ухилом у політику), то у студій є маса варіантів книжок, права на які ще не придбані. Днями, наприклад, Foreign Policy склала добірку найкращого політичного фентезі для тих, кого розчарував фінал «Гри престолів».

Епічне чи «низьке» фентезі?

Останній фігурант цього списку злегка з нього вибивається. У більшості людей слова «політичне фентезі» асоціюються з «епічним фентезі» (high fantasy) про палацові інтриги, тобто таким, де дія відбувається в якомусь паралельному світі, відмінному від Землі (технічно, книги Мартіна теж належать до цього напрямку). Тоді як Чайна М’євілль – представник жанру «приземленого» фентезі (low fantasy), де елементи вигадки вбудовуються в більш-менш знайомий нам світ. (Його нова повість «Останні дні нового Парижа», наприклад, присвячена тому, як французькі сюрреалісти дають магічну відсіч нацистам.) З його роману «Місто та місто», в якому два населені пункти займають один і той ж простір, як у подвійній експозиції (такі собі ФРН і НДР на одному клаптику землі), BBC зробила досить скромну екранізацію у вигляді міні-серіалу.

Однак низка критиків активно пророкує іншому циклу письменника, романам про вигаданий світ Бас-Лаг, долю нової «Гри престолів». З одного боку, романи циклу досить близькі до «епічного» фентезі (це не земний світ, і в ньому є магія), а з іншого, вони дуже політично усвідомлені: М’євілль дотримується соціалістичних поглядів, займається активізмом і написав нехудожню книжку про події революції 1917 року.

Якщо поглянути на нещодавні прем’єри фентезі-серіалів за сильними книжковими циклами, конкурентів епосу HBO там не видно

Проте в того, що називають «чистим» low fantasy (впызнаваний земний світ з домішками магії або втручанням потойбічних сил), шансів повторити феномен «Гри престолів» замало. Численні жанрові проекти CW, наприклад, лише втрачають рейтинги від сезону до сезону, якщо їх не скасовують або не тримають в обоймі, як «Надприродне», на знак поваги до найхардкорнішх фанатів, які дорослішають набагато швидше, ніж шоу про вампірів і відьом, що полюбилися їм у юності. Крива рейтингів «Чарівників» Syfy (продовжених на 5 сезон) виглядає аналогічно. Тоді як за умовою нашого завдання фан-база разом із рейтингами, навпаки, повинні рости з кожним новим епізодом.

Навіть якщо перелічити нещодавні прем’єри серіалів за сильними багатосерійними літературними першоджерелами, конкурентів епосу HBO там не передбачається: «Відкриття відьом» (Sky1) за бестселером Дебори Гаркнесс отримав масу похвал і добро на три сезони, однак оминув широку аудиторію, а спродюсований Рідлі Скоттом «Переродження» взагалі був скасований після першого сезону. Тож ми в будь-якому разі зробили б ставку швидше на найслабшого наслідувача Толкіна, ніж на чергову школу магії або енний вбоквел «Ходячих мерців».

Чимось на зразок «приземленого» фентезі став і серіал іншого типу – «Британія» від Sky, який ненав’язливо просували як відповідь «Престолам»: у ньому дія відбувається в I столітті н. е. під час завоювання Британії римлянами, однак у шоу є фентезійний елемент у формі друїдичної магії. Незважаючи на позитивні відгуки, серіал мало зацікавив широкого глядача – значно менше, ніж навіть переважно раціоналістичні «Вікінги» від History, які благополучно просуваються до шостого, фінального сезону.

Самі «Вікінги», незважаючи на часті порівняння  з «Престолами», були й залишаються швидше нішевим шоу (прем’єра 5 сезону привернула 2,1 млн глядачів), і все вказує на те, що у канадсько-ірландського серіалу в Європі та Канаді пропорційно більше шанувальників, ніж у США. Втім, у Америки як у кузні всесвітніх мрій є і потенційний конкурент в особі Азії: але чи здатний він працювати на зовнішній ринок?

США чи Китай?

Керівництво HBO Asia пророкує, що епічне шоу масштабу «Гри престолів» з’явиться в Азії в найближчі 10 років. Чому ж не раніше? «У плані історій Азія поставляє безліч драм про палацові інтриги. Додати туди драконів, і вийде щось у дусі “Гри престолів”, – розповідає директор HBO Asia з оригінального контенту Джессіка Кем-Енгл в інтерв’ю The Hollywood Reporter. – Так що справа не в браку сюжетів. Чи є у нас оповідачі, сценаристи, продюсери, директори та актори відповідного калібру? У деяких сферах їх більше, ніж у інших, однак хороших акторів, режисерів і креативності у нас точно вистачає».

HBO Asia прагне задовольнити інтереси локальної аудиторії – але «локальна» аудиторія в даному випадку обіймає 20 країн регіону

«У нас не так багато авторів, які здатні звести воєдине всеосяжну історію, а й такі знайдуться. Кого нам дійсно не вистачає, так це шоуранерів, які стежитимуть за всім механізмом. Зйомки “Гри престолів” могли відбуватися одночасно, скажімо, в чотирьох країнах. У нас навряд чи є шоуранер для такого. Можливо, доведеться запрошувати їх з-за кордону». Однак поки це не пріоритет для компанії. Вона пояснює, що зараз HBO Asia прагне задовольнити інтереси локальної аудиторії – але «локальна» аудиторія в цьому разі охоплює 20 країн регіону. Якщо пожертвувати потребами наявних глядачів і зосередитися на продукті, розрахованому на міжнародну аудиторію (яким є «Гра престолів»), то азійська аудиторія може відвернутися від сервісу. «Це не наш шлях», – зауважує Кем-Енгл.

Не виключено, що прикрий приклад провалу в прокаті фільму «Асура» – найдорожчого китайського проекту з бюджетом $100 млн, де можна було побачити підозріло знайому блондинку та її плечистого супутника – навчив регіональних постачальників контенту не хапатися навмання за будь-яку історію, де фігурують копії Деєнеріс і Кхала Дрого.

Хай там як, в гонці потенційних претендентів на майбутню «Гру престолів» ми робимо ставку на американські серіали, які будуть максимально жанрово наближені до «Пісні льоду та полум’я». Як не дивно, ні Apple, ні Disney+ не представили нічого схожого у своїх презентаціях. Однак святе місце порожнім не буває: на символічний Залізний трон обов’язково знайдуться нові претенденти.