23 листопада
«Монос»
Війна з дикими дітьми
Кінотеатр «Жовтень»
17:00
Алехандро Ландес давно ходить навколо відносин людини і держави. У 2007 році на «Санденсі» показали його перший фільм, документальний «Кокалеро» про успішну виборчу кампанію першого президента Болівії індіанського походження Ево Моралеса. Одна з серйозних демократичних перемог корінного населення у давній боротьбі з колоніальним минулим. Другий фільм, ігровий «Порфіріо» розповідав про хлопця, покаліченого випадковим пострілом офіцера поліції. У 2011 році стрічка відправилася прямо у Канни, але нічого звідти не привезла.
З «Моносом» Ландес цілком занурюється в анархію і веде своїх героїв, групу підлітків, у південноамериканські джунглі. Там вони тренуються і будують своє маленьке суспільство. У них є корова, зброя і полонена жінка, яку звуть Доктора. Воєнізовані і треновані, «монос» борються за свою незалежність. Картину оцінили у Берліні і на «Санденсі», але Ландес отримав і український приз – за кращу режисуру на Одеському кінофестивалі.
“З широко заплющеними очима”
Останній фільм Кубрика
Кінотеатр «Київська Русь»
20:00
«З широко закритими очима» завершує фільмографію Стенлі Кубрика – великий режисер помер через 4 дні після закінчення монтажу картини. Екранізацію «Новели про сни» Артура Шніцлера Кубрик виношував близько 30 років. Подружня пара, втілена Томом Крузом і Ніколь Кідман, перестає знаходити межу між сном і реальністю. Будучи запрошеними на різдвяну вечірку, герої губляться серед оргій, снів і власних любовних фантазій.
24 листопада
«Акварель»
Документалка про воду
Кінотеатр «Київська Русь»
17:00
Ґрета Тунберґ чи Боян Слат? Для початку Віктор Косаківський і його «Акварель». Одним з найсерйозніших знарядь природи у боротьбі з крихітним шкідником – людством – стає вода. Косаківський відзняв воду. Вона непорушно лежить між льодовиками в Арктиці, падає водоспадом в Андах або руйнує ураганом житла людей у Майямі. Перший показ документального фільму відбувся прямо «на воді» – знімальна група представила фільм жителям гренландського містечка, спроектувавши зображення на айсберг, який знаходився поруч. До речі, айсберг на наступного дня «поплив» до екватора, як доказ того, що екологія знаходиться у катастрофічному стані.
«А потім ми танцювали»
Жертва грузинської гомофобії
Кінотеатр «Жовтень»
19:00
З Одеси грузини забрали кілька статуеток і потіснили «Додому» Нарімана Алієва, розділивши з ним Гран-прі. Як і фільм Алієва, «А потім ми танцювали» висунули на «Оскар», але не від Грузії, а від Швеції. На батьківщині картину про гомосексуальне кохання танцюристів з Національного грузинського ансамблю не зрозуміли і не прийняли. Прем’єру у Тбілісі намагалася зірвати праворадикальна організація «Грузинський марш». Іронія, бо саме її агресивні дії проти ЛГБТ-меншин у 2013 році надихнули Левана Акіна на створення фільму.
Виконавець головної ролі Леван Гелбахиані отримав кілька нагород, включно з призами в Одесі, Мінську та Вальядоліді. Він втілив Мераба, танцюриста Національного грузинського ансамблю, в який приходить новачок Іраклі. Їх суперництво у танці переростає у пристрасть, що змушує змінити їхні погляди на життя.
«Вальгала: Сага про вікінга»
Шість глав про одноокого вікінга
Кінотеатр «Київська Русь»
21:00
У нещодавнього шедевра геймдизайнера Хідео Коджіми і «Вальгали» Рефна є кілька спільних рис. По-перше, присутність нордичного Мадса Міккельсена. По-друге, безкраї зелені простори, де відбувається дія. По-третє, розподіл на глави. «Вальгала» – медитативне видовище, що складається з шести історій, у яких одноокий вікінг проходить випробування тілом і духом. Четверта риса – роздум про природу людини. Якщо Кодзіма розмірковує про вчинки людства, то Рефн намагається знайти у людині бога. Звичайно ж, через ультранасилля, на цей раз без неону, але в автентичному скандинавському сетинґу .
25 листопада
«Іванов»
Дореволюційний Київ
Кінотеатр «Жовтень»
19:00
В «Іванові» можна роздивитися «старий» Київ до Революції гідності. Головний герой – московський бізнесмен, який тікає зі столиці Росії до столиці України від переслідування силових структур. Тут він знаходить нові можливості і з головою занурюється у бурхливе життя Києва. Знімати фільм недосвідченому у кіновиробництві росіянину Дмитру Фальковичу допомагала українка Марина Степанська, незабаром після цього відзняла свій повнометражний дебют «Стрімголов».
«Бетмен»
Класика DC
Кінотеатр «Київська Русь»
21:00
Слідом за «Джокером» Тодда Філліпса в Україну прямує класичний «Бетмен». Незважаючи на комічний вигляд, у порівнянні з трилогією Нолана і фільмами Бертона, популярність серіалу у 1966 році дозволила розробникам відразу ж випустити у кінотеатри повний метр. За сюжетом, Бетмен і Робін протистоять чотирьом суперлиходіям: Жінці-кішці, Пінгвіну, Загадочнику та Джокеру. Останній, втілений Сесаром Ромеро, став натхненням для образу персонажа Хоакіна Фенікса з фільму 2019 року. Єдина істотна відмінність – у Фенікса не було улюблених вусів, які довелося б приховувати під білим гримом. Ромеро просто не хотів голити їх заради ролі.
26 листопада
«Собаки не носять штанів»
БДСМ-трагедія
Кінотеатр «Жовтень»
19:00
Еротичний фільм родом з Фінляндії розповість про чоловіка, який втратив дружину і не може нормально впоратися з навколишнім світом. БДСМ для нього – якийсь вид скорботи, а виходом з суїцидальних думок стає закоханість у свою домінанту.
27 листопада
«Ботеро»
Товстий Ренесанс
Культурний центр «Арт Братислава»
19:30
Документальну стрічку про Ботеро представлять в оновленому культурному центрі «Арт Братислава» на Оболоні. 87-річний Фернандо Ботеро відомий у світовому мистецтві своїми «пухкими» героями, за яких його називають «найбільш колумбійським з колумбійських художників». Фільм розповість про те, як з провінційної зірки художник став всесвітньо відомим автором.
Організатор фестивалю: Kinove
Фото: Neon
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!