Поради юриста
Насамперед журналісту, звичайно, варто бути підкованим юридично і знати, що робити в разі нападу, з правової точки зору. Ми поговорили з Сергієм Бреусом, юристом київського центру безплатної правової допомоги при Міністерстві юстиції України. На наше прохання він склав невелику пам’ятку для журналістів:
«У разі, якщо на журналістів було скоєно напад, їм невідкладно необхідно викликати поліцію або самостійно написати повідомлення про злочин і зареєструвати його у відділку поліції за місцем вчинення правопорушення. Законодавство України встановлює обов’язок для слідчого не тільки прийняти і зареєструвати вашу заяву, а й не пізніше як протягом 24 годин після її подання внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Саме з цього моменту почнеться розслідування злочину, який був скоєний щодо журналіста».
За перешкоджання законній професійній діяльності журналіста також встановлюється кримінальна відповідальність
«Якщо ж працівники поліції відмовляються приймати повідомлення про злочин або ж приймають його, але не вносять відомості про це до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, ви маєте право оскаржити такі їхні дії, звернувшись до прокуратури або суду. Як правило, суди ухвалюють рішення на користь потерпілих і зобов’язують поліцію все ж почати розслідування.
Щодо відшкодування шкоди, яку може бути завдано журналісту незаконними діями співробітників правоохоронних органів, то потерпілий дійсно має право вимагати не тільки відшкодування збитків, а й відновлення репутації, якщо підозра чи обвинувачення щодо журналіста не підтвердилися».
«Важливо, що за перешкоджання законній професійній діяльності журналіста також встановлюється кримінальна відповідальність. Тому працівники поліції повинні враховувати наявність у журналіста відповідного посвідчення. Але це не є індульгенцією, якщо журналіст дійсно вчиняє протиправні дії. Я б не рекомендував чинити тиск на працівника правоохоронних органів у ситуації, коли журналіста затримали, адже іноді краще мовчати, ніж говорити. У такому разі пам’ятайте, що в Україні нарешті з’явилася загальновизнана міжнародна правозахисна практика, за якої протягом 2 годин з моменту затримання поліцією, державний центр із надання безплатної правової допомоги зобов’язаний забезпечити затриманого захисником (адвокатом), який компетентно здійснить захист його прав, за рахунок державних коштів.
Такі центри також надають правові консультації, допомагають складати заяви про злочини, листи-претензії про відшкодування збитків, а також за необхідності призначають адвокатів для судового захисту. Повідомити про своє затримання або затримання ваших колег з метою отримання адвоката або дізнатися адресу найближчого центру юридичної допомоги можна, зателефонувавши на єдиний номер контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0800213103».
Поради спортсмена
Як не крути, юридична грамотність у разі нападу допоможе тільки постфактум. А як вести себе в момент нападу, щоб мінімізувати можливу шкоду? Ми поставили це запитання майстрові спорту з самбо, тренеру Михайлу Агаларову. Він розвіяв деякі поширені ілюзії і дав кілька цінних порад.
«Що робити журналістові у разі нападу на нього? Те саме, що й усім іншим – спробувати втекти. Повальна мода на різноманітні екзотичні бойові мистецтва минула, а ось уявлення про те, що можна вивчити якісь прийоми, які допоможуть у будь-якій ситуації, залишилося. Немає таких прийомів. Натовпом можна побити кого завгодно, навіть тренованого спортсмена. Тому спробувати втекти – це найлогічніше, що може зробити людина в разі нападу. Нічого поганого в цьому немає, якщо раптом когось непокоїть це питання.
Але це не означає, що не варто займатися спортом. Ви не на рингу, ваше завдання – вижити, а не перемогти. Тому, якщо хочете фізично підготуватися до можливого нападу, то варто зайнятися, наприклад, боксом. Ні, не для того, щоб премогти всіх супротивників, так не вийде. Зате регулярні боксерські вправи допоможуть вам натренувати реакцію, ефективно ухилятися і закриватися від ударів. Боксер прикриває обличчя автоматично, це навички підсвідомі, вони стануть у пригоді будь-кому».
Від наполегливості самого потерпілого журналіста часто залежить кінцевий результат у його справі
«Не зайвим буде й покращити загальну фізичну форму. Є таке поняття, як м’язовий корсет – глибокі м’язи спини, грудей і живота, які відповідають за захист внутрішніх органів. Є комплекси вправ, які допомагають розвинути саме цю групу м’язів, наприклад, система Мюллера. Хороший м’язовий корсет захистить ваші нирки або селезінку, ви легше перенесете удари. Та й загалом здоров’я буде міцнішим, не завадить нікому.
Якщо у вас є вільний час і ви любите командні види спорту, то поцікавтеся аматорським регбі. Суворий контактний спорт не тільки зміцнить організм і привчить його до екстремальних ситуацій, а й дасть психологічний поштовх. Вам буде простіше орієнтуватися і не розгубитися в натовпі під час якоїсь масової бійки, акції протесту, штовханини.
Думайте передусім про своє здоров’я, техніка – справа наживна. А ось чимало травм так чи інакше залишаться з вами на все життя і будуть турбувати довгі роки. Основний висновок такий: до будь-яких потенційних небезпечних ситуацій краще бути готовим заздалегідь, у тому числі й фізично. Займайтеся спортом, привчіть себе робити це із задоволенням».
Поради журналіста
Ще одна інстанція, куди може звернутися побитий журналіст, – це його колеги. Національна спілка журналістів України вже давно працює з проблемою насильства над працівниками ЗМІ і завжди прийде на допомогу потерпілому. Ми поговорили про це з головою НСЖУ Сергієм Томіленком.
«Головна рекомендація – це документувати всі обставини інциденту, писати заяву в Національну поліцію і не йти з нападниками на якісь непублічні домовленості, – розповів він. – Адже згодом людяність журналіста може обернутися проти нього самого, бо незадокументованих злочинів для системи не існує. Закликаємо постраждалих відразу повідомляти подробиці інциденту в соціальних мережах, привертати увагу медіа до порушень своїх прав. Радимо також оперативно зв’язуватися з офісом НСЖУ або з нашими представниками в регіонах, щоб ми поширювали інформацію про інцидент у національних медіа та серед партнерів, зокрема й міжнародних».
«Ми готові надавати правову допомогу та здійснювати громадський контроль за перебігом розслідування нападів на журналістів. Водночас саме від наполегливості самого потерпілого журналіста часто залежить кінцевий результат у його справі. І слідство, і судовий розгляд можуть тривати роками, і зневірений в пошуку справедливості журналіст може махнути рукою на покарання кривдників. Але непокаране зло повертається. І безкарність провокує безкарність. І саме прецеденти вагомого покарання за атаки на журналістів можуть зупинити нові напади і зробити нашу професію захищеною».
