1 червня у рамках телеком-конференції «Дні електронних комунікацій» за підтримки громадської спілки «Ініціатива “Чисте небо”» відбувся антипіратський модуль провідних українських правовласників. Учасники дискусії розповіли про юридичні нюанси захисту правовласниками своїх прав інтелектуальної власності, а також методи блокування «піратів».
Учасники модуля: Олександр Папуця, адвокат, партнер SmartSolutions Law Group, яка представляє інтереси «1+1 медіа»; Микола Фаєнгольд, комерційний директор дивізіону PayTV & Digital StarLightMedia; Дмитро Левін, керівник Центру моніторингу контенту StarLightDigital; Павло Миколюк, директор ЮФ «Віндекс», яка представляє інтереси «Медіа Групи Україна»; Олексій Шульдешов, генеральний продюсер ТВ-каналів Star Media; Ілмарс Муулс, голова Асоціації електронних комунікацій Латвії; Ігор Михайлов, заступник голови Української антипіратської асоціації (УАПА); Анатолій Скиба, начальник Київського управління кіберполіції. Модератором виступила Катерина Федорова, голова громадської спілки «Ініціатива”Чисте небо”».
Учасники модуля. Фото: ДЕК
Павло Миколюк повідомив, що компанія має великі успіхи в боротьбі з шерінгом телеканалів «Футбол 1» і «Футбол 2» у всіх регіонах. Однак перемогти кардшерінг у цілому досить складно – шеряться передусім російські супутникові платформи. Водночас Павло висловився про останню гучну справу – провайдера «Горизонт» із Дніпра, якого заблокувала кіберполіція через піратську трансляцію «1+1 медіа» і StarLightMedia. Крім цих двох телегруп провайдер без угоди транслював також канали «Медіа Групи Україна». У «Віндекса» був раніше досвід спілкування з цим провайдером щодо незаконної трансляції «Футбол 1–2» – справа у 2017-му дійшла до суду, провайдер сплатив штраф. Павло Миколюк висловив здивування тим фактом, що провайдер через два роки знову наступив на ті ж граблі – коли він програв суд, його директор запевняв, що більше не буде піратити.
Ігор Михайлов розповів про успіхи в боротьбі з камкордингом. У Кривому Розі після запису в кінотеатрі відео було викладено в інтернет. Кіберполіція восени минулого року знайшла камкордера, було порушено кримінальну справу і тепер її передано до суду. Ще один випадок камкордингу був зафіксований у Києві в квітні, однак поки особу камкордера не встановили. Такі відео викладають у мережу, після чого на них іноді накладається інша мовна доріжка. Камкордингова копія поширюється по всьому світу. «Камкординг у Києві з’явився в квітні, після чого запис сплив у мережі в Мексиці з іспанською звуковою доріжкою», – зазначив Ігор Михайлов.
StarMedia почала боротися з піратством у мережі з 2014-го, оскільки стала активно монетизувати контент у мережі, продовжує Олексій Шульдешов. Компанія за цей час видалила понад 1 млн піратських посилань, щомісяця – від 10 тисяч посилань у режимі підтримки ефективності. Ефективність боротьби з піратством – 92–95%: Google припинив видавати піратські посилання повністю, зараз триває тісна співпраця з цього питання з «Яндексом», який долучився до антипіратського меморандуму. Російські соцмережі «ВКонтакте» і «Одноклассники», як і раніше, активно піратять, компанія тут бореться з піратським відео на 100%. «ВКонтакте» запустила власну систему для боротьби з піратськими розміщеннями на кшталт ContentID у YouTube, але вона виявляє тільки нове розміщення контенту. Тому компанія для боротьби з піратськими розміщеннями застосовує гібрид машинного і ручного пошуку. Це дає кращі результати, оскільки назву відео часто змінюють, використовуючи латиницю або цифри.
Олексій Шульдешов. Фото: ДЕК
З піратством компанія бореться власними силами: у компанії є окремий «антипіратський» відділ у якому працює 10–15 осіб, компанія також працює із «запрошеними агентами». «З деякими піратськими майданчиками у нас склалися настільки довірливі стосунки, що або вони наш контент видаляють на першу вимогу, або ми отримуємо від них доступ і видаляємо його самі, – каже Олексій Шульдешов. – Коли ми почали видаляти піратські посилання на наш контент, ми побачили, що наш дохід і дохід наших партнерів збільшився щонайменше на 30%».
Дмитро Левін. Фото: ДЕК
Дмитро Левін поділився успіхами роботи Центру моніторингу контенту StarLightDigital за останні два роки:
Із останніх успіхів – співпраця з OLX. Сервіс онлайн-оголошень погодився проводити автоматичну премодерацію для оголошень із продажу SmartBox з передвстановленим піратським ПЗ:
Крім «внутрішньої» боротьби з піратством ЦМК також стежить за появою контенту в міжнародних ОТТ-сервісах. Таким чином, була заблокована трансляція телеканалів телегрупи в сервісах Edem TV, Sovok TV, TV CLUB, Shara TV і BEST Russian TV. З п’ятьма ОТТ-сервісами був укладений договір на ретрансляцію телеканалів SLM; 22 ОТТ-сервіси видалили потоки каналів групи; у 23 сервісах не були виявлені телеканали SLM; 19 сервісів перебувають на етапі отримання реєстрації та тестового підключення:
Загалом за останні два роки групою було ініційовано порушення кримінальних проваджень у 36 випадках, але тільки одна (!) справа дійшла до суду, вироку з неї поки немає:
Географія кримінальних справ – уся Україна, і найбільше після Києва відзначилася Чернівецька область:
Катерина Федорова також зазначила, що разом із УАПА проводить моніторинг брендів, які рекламуються на піратських сайтах. Рекламодавці з кожним роком усе менше спонсорують піратські сайти. Якщо порівнювати за звітами Gemius топ-50 брендів, які розміщувалися на піратських сайтах за перші 4 місяці 2018-го і 2019-го, то видно, що за рік змінилася половина з них, повідомила голова «Чистого неба»».
Катерина Федорова. Фото: ДЕК
Коли мова зайшла про конкретні справи з боротьби з піратством, Олександр Папуця повідомив, що завдяки їхнім діям було ініційовано порушення понад 40 кримінальних проваджень і калька сотень звернень через незаконну ретрансляцію каналів «1+1 медіа». Близько 70 провайдерів після отримання претензій пішли на мирову, уклавши договори з правовласниками. У «Віндекса» загалом була сотня кримінальних справ, близько 50 дійшли до суду. Микола Фаєнгольд нарікає на тривалість процедури покарання піратів – тільки в одній кримінальній справі з 36, які завела телегрупа за два роки, буде суд – це справа ForkPlayer, яка ініційована спільно з “1+1 медіа”. Катерина Федорова зазначає, що тривалий процес покарання піратів – це не тільки українська практика: в Японії пішло два роки в суді на те, щоб посадити організаторів піратки. Анатолій Скиба, начальник Київського управління кіберполіції поділився статистикою боротьби з піратством від початку року – відомство порушило 70 кримінальних проваджень, 6 людям було оголошено підозру, справи щодо них спрямовано до суду, близько 130 піратських веб-сайтів закрили.
Оператори веб-сайтів і провайдери послуг хостингу зазвичай не надають інформації про сайти, незважаючи на законодавчу норму, яка регламентує терміни для надання такої інформації, каже Ігор Михайлов. «Зазвичай ми отримуємо відповіді тільки на 41% наших звернень. 47% сайтів, щодо яких ми зверталися за інформацією, зараз не працюють. Ще 19% змінили хостинг з ініціативи самого хостингу або власника сайту. Близько 33% як працювали, так і працюють, і вони ніяк не реагують на звернення. Це сайти-агрегатори, їхній хостинг розташований на території України. Зазвичай найбільші російськомовні торенти хостяться в Україні», – додає він.
Ігор Михайлов. Фото: ДЕК
Причина ігнорування хостингами правовласників у тому, що норма про їх покарання не працювала два роки. Адже крім кримінальної відповідальності пірата є адміністративна відповідальність хостингу, власника сайту, які проігнорували запит правовласника. І лише в березні 2019-го, за 2 роки, в Департаменті інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) з’явилося сім інспекторів із питань інтелектуальної власності (раніше відомство намагалося перекласти функціонал на кіберполіцію). Зараз вони працюють над першими справами з адміністративної відповідальності хостинг-провайдерів, розповів Олександр Папуця. Порушникам світять штрафи від 8,5 тисячі гривень до 34 тисяч гривень.
Латвійським досвідом боротьби з піратами поділився Ілмарс Муулс. Спочатку в Латвії блокували піратів за IP-адресами, потім – доменні імена, після чого прийшли до блокування доменної адреси. У місцевій кіберполіції лише 7 осіб, та департамент працює результативно. Піратські телевізійні ОТТ-сервіси блокуються зазвичай автоматично провайдерами інтернет-телебачення, яких у Латвії лише 300. Щоб порушити кримінальну справу з пірата, потрібно довести завдання збитків на суму понад 3,4 тисячі євро.
Зазвичай це зробити досить непросто, оскільки Латвія – маленька країна (1,5 млн жителів). У найкращому разі вдається довести збитки на пару сотень євро. Як успішну боротьбу з піратами гість навів два кейси. Минулого року вдалося закрити піратського оператора, у якого було 515 абонентів. Його абонентську базу передали легальному операторові, а за якийсь час абоненти пішли від легального гравця. Коли минулого місяця в Латвії накрили ще один піратський сервіс, у якого було 10 тисяч абонентів, виявилося, що ці 500 абонентів попереднього оператора перейшли до нього – споживачі шукають там, де дешевше. Сьогодні в країні активно шукають можливість регулювання російських онлайн-телесервіс, якими користуються жителі країни.
Наостанок Катерина Федорова закликала провайдерів до співпраці в боротьбі з піратством. Останні сприйняли ініціативу неохоче.
Олександр Федієнко. Фото: ДЕК
Олександр Федієнко акцентує на тому, що блокування сайтів має бути тільки за рішенням суду. Як приклад голова ІнАУ пригадав блокування російських сайтів за рішенням екс-президента Петра Порошенка. На думку Олександра, президент не має займатися питанням блокування ресурсів. Нагадаємо, після виборів президента він повідомив про плани ініціювати звернення асоціації до Зеленського з проханням скасувати указ Петра Порошенка про блокування сайтів у інтернеті. Після суспільного резонансу Олександр Федієнко повідомив, що журналісти неправильно інтерпретували його слова.
Фото: pixabay
