Telegram 4.8 забезпечив користувачам можливість стрімити музику і відео ще минулого року. Але нещодавно технологію потокового відтворення медіафайлів почала підтримувати й десктопна версія месенджера. «Телекритика» поцікавилася у експертів, як надалі розвиватиметься цей сервіс, чи вийде у розробників створити «інтернет в інтернеті» і чи не призведе це до порушення авторських прав.
Telegram – це новий YouTube? Пошукаємо 10 відмінностей …
Технологія потокового відтворення медіафайлів, впроваджена месенджером для десктопної версії, зробила його схожим на YouTube. І щоб конкурувати, залишилося лише монетизувати контент. Але поки цього не сталося, чи не порушуються авторські права з боку месенджера? Своєю думкою ділиться Product Owner проекту SUDUM Андрій Бахталовський, 1+1 Digital.
На мою думку, Telegram прагне створити «інтернет в інтернеті», коли все знаходиться в одному додатку: спілкування, робота, навчання, новини, музика, фільми, серіали, книги і багато іншого. Завдяки підтримці технології потокового відтворення медіафайлів, месенджер вже починають асоціювати з такими майданчиками, як YouTube, Facebook та ін. А все завдяки ботам, які дозволяють дивитися популярний відеоконтент, не виходячи з програми, – як онлайн, так і попередньо завантаживши на телефон.
На цьому етапі весь контент завантажується у додаток лише користувачами. Виходить, що жодних прав на контент месенджер не має. Відповідно, це тягне за собою порушення авторських прав, тому що на поширення відео та музики користувачами Telegram, автори згоди не давали. Ба більше, контент не монетизуються, а це означає, що автори недоотримують прибуток, що жодним чином не допомагає їм створювати новий контент. У YouTube ця умова передбачена й захищена: система Content ID дозволяє правовласникам ідентифікувати свій контент і керувати ним – запобігати незаконному копіюванню файлів, отримувати дохід від використання своїх аудіо- та відео файлів іншими людьми.
Під час виходу серіалу «Школа», допрем’єрний показ якого був доступний у додатку 1+1 Video, ми зіткнулися з такою проблемою: користувач і робили запис екрану під час трансляції серіалу, завантажували відео на свої пристрої і поширювали його у Telegram. Блокувати контент, яким ділилися в особистих повідомленнях, було значно складніше, ніж працювати із загальнодоступними каналами.
Як захистити авторські права? Пошукаємо способи …
Отже, якщо весь контент завантажується користувачами у месенджер, виходить, що жодних прав на контент у месенджера немає. І тут виникає ряд питань. Чи порушують такі дії з боку користувачів авторські права? І чи можуть правовласники контенту подати в суд на Telegram, або ж вони повинні судитися з тими користувачами, які вивантажили у месенджер контент без їхньої згоди? Відповіді дає Наталя Павлович, засновник агентства «Павлович і компанія», патентний повірений, адвокат.
Абсолютно правильно, у месенджера немає жодних прав на контент. Таким чином, власники месенджера не порушують чиїх-небудь авторських прав. А правовласники, відповідно, не мають підстав подати до суду на Telegram.
Що стосується подання позову до суду, то це досить суперечливе питання, бо якщо користувачі не отримують додаткового прибутку, то вони можуть користуватися контентом для особистих цілей. Проте бажано, щоб вони ставили знак © і згадували, хто є автором того чи іншого контенту. Однак, якщо існує комерційна складова, тоді, щоб захистити свої права власники можуть звернутися до поліції або подати позов на розповсюджувачів контенту і на тих, хто отримує матеріальну компенсацію за поширення чужого контенту.
Як варто вчинити правовласникам контенту у випадку з серіалом «Школа»: перш за все, слід зазначити, що правовласникам складно відстежити процес записування контенту з екранів, а також – і процес поширення записаного контенту, тобто доказова база відсутня. Але якщо все ж авторам контенту вдасться довести і зафіксувати зроблений нелегально запис, то, звичайно ж, вони мають право вимагати прибрати «свій» контент з будь-якого джерела поширення інформації. У разі продовження поширення неліцензійного контенту, правовласники можуть звернутися до поліціїабо до суду.
Хто відповідатиме? Пошукаємо винних…
Говорячи про авторські права, ми не могли не запитати про відповідальність і про те, яка зі сторін повинна бути відповідальною у разі порушення авторських прав або поширення небезпечного контенту. Звичайно, можна вчинити радикально, як це зробили іранські чиновники – заблокувати месенджер на території країни після того, як прохання уряду про закриття каналу Amad News і надання особистих даних його творця, який закликав людей чинити опір владі із застосуванням саморобних вибухових речовин, не було задоволено адміністрацією месенджера. Однак блокування – теж не варіант, чого тоді варта свобода слова? Ми запитали у юриста Лабораторії цифрової безпеки Максима Дворового, хто повинен відповідати за контент, особливо якщо він є небезпечним.
Згідно із загальним правилом, відповідати повинен безпосередньо автор того чи іншого контенту. Посередники (соцмережі, сайти, video-sharing platforms) не несуть відповідальності за контент, поширений за допомогою їхніх сервісів, тільки у двох випадках:
1) якщо вони не мають відомостей про незаконну діяльність або незаконність контенту, або про обставини, які свідчать про очевидний незаконний характер такої діяльності (actual know ledge);
2) якщо отримавши відомості про незаконну діяльність і небезпечний контент, посередники діяли досить оперативно аби видалити, або обмежити доступ, до такого контенту (expeditious removal).
Такі правила діють для сайтів, які класифікуються Директивою ЄС про електронну комерцію як hosting service providers («хости»), – до них належать Facebook, YouTube та ін.
З Telegram ситуація інша, оскільки не можна назвати його класичним «хостом» через децентралізовану структуру і той факт, що месенджер є лише каналом для передачі повідомлень і не зберігає контент. Швидше за все, до нього слід застосовувати правила імунітету, передбачені для каналів передачі інформації (mereconduit), які значно краще захищають посередників.
Втім, навіть цей імунітет передбачає, що суд, або інший адміністративний орган, може вимагати припинення розповсюдження шкідливого контенту від таких посередників, як Telegram, якщо контент порушує права людини і сприяє ворожнечі, має заклики до тероризму, дитячу порнографію тощо.
Але перш ніж залучати до відповідальності посередників, спочатку варто зробити все можливе, щоб відстежити автора небезпечного контенту і притягнути його до відповідальності. Можна вжити превентивних заходів і, наприклад, розкрити його контактні дані (номер мобільного телефону, наприклад). Якщо немає жодної інформації про автора/авторів – відповідає посередник.
А що стосується «іранського» кейса – в ідеалі уряд Ірану мав домогтися рішення суду, яким суд зобов’язав би адміністрацію месенджера розкрити особисті дані власника AmadNews. Якщо є підозра у скоєнні злочину, то такий захід є нормальним. Тому тут питання у тому, як саме чиновники зверталися до адміністрації месенджера: якщо це була просто скарга від імені уряду, то її могли не задовольнити. Якби надали рішення суду, тоді адміністрація месенджера зобов’язана була б розкрити інформацію про людину, підозрювану у скоєнні злочину, для здійснення державою подальших правоохоронних дій.
Фото: PR-служба 1+1 media, Facebook
