9 липня на Netflix вийшов стендап-спешл Азіза Ансарі під назвою Right Now. Незважаючи на те, що оригінального контенту від коміків на сервісі вистачить на кілька тижнів безперервного перегляду, цей реліз – особливий. Розповідаємо, чому година монологу Ансарі для Netflix – на вагу золота.

Чому цей special – дійсно special?

В цілому Netflix випустив 190 оригінальних стендап-спешлів (тобто сольних виступів окремих коміків) з хронометражем від години до півтора, і більше десятка стендап-серіалів, причому деякі з них ще не завершені. Ще дюжина безіменних specials від коміків різного калібру знаходиться у виробництві; щомісяця виходять 2-3 нових. Це на порядок більше, ніж зараз виробляє один з піонерів спешлів, HBO, який ще з 1975 року випускає такі програми без цензури – там їх виходить близько трьох в рік. Але, незважаючи на простір для вибору на Netflix і той факт, що в цьому році сервіс випустив записи таких затребуваних коміків, як Емі Шумер (Growing) і Кевін Харт (Irresponsible), саме спешл Азіза Ансарі прикував увагу критиків.

З одного боку, кар’єра Ансарі на Netflix спочатку була успішною. У 2015 році сервіс запустив його комедійний серіал «Майстер не на всі руки» і замовив у нього перший спешл. У тому ж році Forbes включив Ансарі в свій список найбільш високооплачуваних коміків, помістивши його на 6-е місце з заробітком в розмірі $9,5 млн. Ніхто не відміняв його проекти, як це сталося в 2018 році з колегою Мішель Вулф, чию «Перерву з Мішель Вулф» спішно закрили після першого сезону через низькі (але, як правило, не оголошені) рейтинги. На його рахунку не було гучних політичних скандалів, як у Хасана Мінхаджа, чий епізод з критикою керівництва Саудівської Аравії Netflix від гріха подалі видалив з локального сервісу. Незважаючи на те, що Ансарі сильний в т. зв. blue comedy (провокаційному гуморі і жартах нижче пояса), ви не знайдете його в списках самих відв’язних коміків. Монолог про мігрантів, озвучений ним в Intimate Moments From a Sensual Evening – один з рідкісних жартів, в яких артист впритул наблизився до «соціалки», проте і його пом’якшив факт походження Ансарі: його батьки – таміли-мусульмани з Індії. Жарт, до речі, звучав так: «Тобі дозволяють приїхати в Штати, але відправляють до Алабами. Це все одно, що дівчина дозволить тобі подивитися на себе голою, але насправді покаже тільки лікоть. І цей лікоть – расист».

І все ж Right Now – це прорив для коміка. По-перше, цей спешл знятий Спайком Джонзом – режисером і продюсером, який перетворює в золото все, до чого торкається. (Про роль автора фільму «Бути Джоном Малковичем» в становленні Vice та інших ЗМІ ми вже докладно писали.) Для лауреата «Оскара» і «Золотого глобуса» Джонза це перша колаборація в стендап, але враховуючи, що протягом всієї кар’єри він активно працював над музичними відео та концертними DVD, вона не така вже дивна: в решті решт, стендап-спешл – це теж запис концерту.

Крім того, Right Now маркує повернення Ансарі після півторарічної діджитал-паузи. Говорячи про те, що його не оточують скандали, ми злукавили: дійсно, жарти не обходилися йому дорого, як Кевіну Харту, який через гомофобний гумор не зміг стати ведучим «Оскара». Зате одна подія, не пов’язана зі стендапом, ледь не згубила кар’єру Азіза.

Чи правда, що Ансарі вбив улюблений сайт мілленіалок?

Напевно, варто все ж питати: «Чи правда, що Ансарі сексуально домагався жінки в 2018 році?» У січні минулого року артист став одним з антигероїв руху #MeToo серед стендаперів, поряд з засудженим ґвалтівником Біллом Косбі і любителем непрошених публічних роздягань Луї Сі Кеєм. Сповідь дівчини, яку Ансарі нібито примусив до сексу, з’явилася на сайті Babe.net – напівгумористичне ЗМІ для дівчат, яке перш за все публікувало хуліганські списки а-ля Buzzfeed («Ми зібрали топ-10 страшненьких, але гарячих знаменитостей-чоловіків»). Заголовок статті говорив: «Я пішла на побачення з Азізом Ансарі. Воно перетворилося в найгіршу ніч мого життя». Незважаючи на те, що багато читачок симпатизували історії дівчини, що ховалася за псевдонімом «Грейс», на журналістку, що записала її історію, обрушилася критика. Babe.net звинуватили в тому, що сайт фривольно обходиться з фактами і профанує рух #MeToo. Сам комік заявив: з його точки зору все, що відбувалося під час зустрічі з «Грейс», було з обопільної згоди.

Скріншот з тої самої статті. Фото: Babe.net

Той факт, що редакція Babe.net дала коміку лише шість годин на коментар перед виходом статті, укупі з інтернет-чварами, в які її автор кинулася після публікації, викликали більше антипатій до самого видання, ніж до героя тексту. Це принесло сайту миттєвий трафік, але також і необхідність підтримувати апетити читачів. З урахуванням того, що більшість редакторів Babe були студентами-фрілансерами, і того, що сайт став розриватися між хайп і коректністю, він просто не витримав тиску – в 2019 материнська компанія The Tab його закрила.

Але при чому тут кар’єра Ансарі? Як виявилося, від артиста, в невинність якого багато глядачів продовжили вірити, чекають публічного висловлювання про те, що сталося. Не в форматі постів чи коментарів, які він залишив після скандалу – а в форматі стендапа. Ансарі завжди жартував над собою, часто – в дусі «я той ще невдаха». Один з найбільш пам’ятних його жартів говорить: «Мене часто впізнають на вулиці завдяки моїм виступам. Я ношу навушники і часом не чую, що саме люди кажуть, але на автоматі відповідаю: «Круто, чувак, я радий, що тобі сподобалося моє шоу», і йду далі. Одного разу я так і зробив, але потім зрозумів, що хлопець нічого не сказав про моє шоу. Він сказав, що у мене ширінка розстебнута. А я-то йому в відповідь: круто, радий що тобі сподобалося моє шоу, мій член, що стирчить з штанів!» Щоб придумати таку байку (ну, або переказати реальний епізод), багато життєвого досвіду не потрібно. Але тепер Ансарі доведеться публічно переосмислити дійсно ганебну і хворобливу, але важливу історію зі своєї біографії.

Фото: Netflix

Ті, хто бачив травневі виступи коміка в рамках туру перед записом спешла, кажуть, що в своєму монолозі він коментує звинувачення – на відміну від того ж Луї Сі Кея, який після дев’яти місяців покаянного мовчання повернувся в стендап з провокаційними жартами (наприклад, про концтабори і шкільної стрільбі), але обійшов тему сексуального скандалу з собою в головній ролі. Так що ситуація, після якої аудиторія могла відвернутися від Ансарі, парадоксальним чином змусила її прислухатися до коміка з подвоєною увагою. Саме час задатися питанням, що це за публіка, наскільки вона широка – і платоспроможна.

Як працює конвеєр коміків на Netflix?

Стрімінговий сервіс змінив статус самих коміків в поп-культурі і статус спешлів в їх кар’єрах. Як зазначає The Hollywood Reporter, раніше трансляція сольного концерту була для гумориста піком кар’єри, як для Джорджа Карліна з його 14-годинними виступами для HBO в період 1977-2008 рр. Тепер же спешл стає свого роду бустером для концертних турів відомих артистів і майданчиком для старту початківців, як було зі спеціальним випуском «Крихітка кобра» комедіантки Елі Вонг. На момент його виходу Вонг збирала невеликі клуби, тоді як головні зірки Netflix-спешл наче Кріса Рока отримували за один концерт для сервісу близько $20 млн. Раніше таким, як вона, доводилося спочатку домогтися хедлайнерства в великих закладах, і вже потім потрапити на ТБ. Netflix перевернув цю схему з ніг на голову.

Элі Вонг. Фото: Getty Images

Артисти з вражаючими послужним списком, такі як Кевін Харт, вважають за краще реліз на Netflix кінотеатрального прокату свого шоу. Три сольника Харта виходили в прокат (в 2011, 2013 і 2016 році) і в цілому принесли $63,5 млн – мало за мірками масового кіно, але більш ніж пристойно в жанрі, який для великого екрану не рідний. Особливо в перерахунку на зали – шоу Let Me Explain йшло в 876 залах і в кожному в середньому заробило $11,5 тис. Як підрахував Business Insider, це більше, ніж в перерахунку на один екран заробив фільм з Джонні Деппом «Самотній рейнджер» ($7,4 тис.), який йшов паралельно шоу Харта. Сам комік делікатно замовчує про розмір червневої угоди з Netflix, евфемістично пояснюючи вибір майданчика «прагненням до глобальної присутності» – за його словами, ринки Німеччини, Іспанії та Австралії для нього перспективні, так що вибір на користь діджитал-релізу має сенс.

Зліва направо: віце-президент Netflix з контенту Бела Баджаріа, комедіантка Мішель Вулф, голова команди оригінального стендап-контенту Роббі Проу. Фото: Getty Images

Команду Netflix з оригінального стендап-контенту очолює Роббі Проу. 10 його підопічних постійно займаються скаутингом нових коміків. У розрахунок приймаються успішність живих виступів претендентів, їх популярність в соціальних мережах, наявність нагород та участь в інших проектах Netflix. За годинний спешл компанія платить від $50 тис. З розширенням охоплення сервісу до 190 країн, таланти поза США отримують все більше шансів на угоду – як повідомляє THR, останнім часом рекрутинг проводиться в Кореї, Франції, Індії та ПАР. І це не підтвердження максими «Netflix купує все підряд», а цілком здорова стратегія, оскільки майже кожен другий з 150 млн передплатників сервісу хоча б раз дивився оригінальний стендап Netflix в 2018 році, а число передплатників, які подивилися понад 10 стендапів, зросла за рік на 59%.

Потенційно цей шанс може випасти і нашим співвітчизникам: незважаючи на те, що в Україні дуже популярний формат вечірніх шоу (в тому числі гумористичних), сольний стендап на ТБ – щось із розряду фантастики. «Стендап – досить відвертий жанр комедії, який розрахований на публіку, готову посміятися над собою. А більшість хоче посміятися над кимось, над політиками або сусідами, – пояснює в коментарі «Телекритиці» резидент The Stand Up і кінорежисер Павло Остріков. – Стендап дістає приховані і часом травматичні теми, особливо з ними не церемонячись. Тому кому-то це може не сподобатися. Потрібно сказати, що в Америці цей жанр існує вже давно і став основною формою гумору. В Україну ж стендап прийшов недавно і просто не встиг розігнатися на повну потужність. Але динаміка зростання просто приголомшує, і я думаю, скоро без стендапа буде важко уявити українську комедію. Коли відбудеться цей зсув, тоді і з’являться спешл на ТБ. Поки що редактори каналів не уявляють: як ми будемо показувати одну людину на порожній сцені цілу годину? Може зробимо, щоб він стояв у величезній гарматі, і якщо глядачам не смішно, то його потім запускають в воду? Я думаю, для кожного коміка важливо знаходити майданчики, де він зможе познайомити зі своєю творчістю максимальну кількість людей. І якщо ТБ поки не готове до цього, то потрібно шукати альтернативу».

З урахуванням промислових масштабів, в яких працює конвеєр стендапа на Netflix, прагнути в діджитал, а не на традиційні кабельні канали на кшталт Comedy Central для американських стендаперів стало очевидним вибором. Можливо, і для обділених майданчиками українських талантів сервіс зможе стати альтернативою – заради такого варто попрактикуватися в розмовній англійській.