Раніше ми представили основні тези виступу Digital-директора 1+1 media Анни Ткаченко, в якому вона розповідала про інновації у сфері медіа, практиці адаптації бенчмарків щодо українського ринку і, звичайно ж, про ефективні способи монетизації тематичних продуктів. Після виступу редакція скористалася можливістю і докладніше розпитала Анну про важливі зміни та прогнози розвитку медіа.
Анна, судячи з виступів на конференції, в Україні дуже багато е-commerce і дуже мало медіа, які перебувають у сфері інтересів digital.
Це дві абсолютно різні сфери, я б так їх не порівнювала. У кожної свій шлях і своя еволюція. Є щось спільне, а є своя специфіка.
З точки зору бізнес-ефективності, у е-commerce усе набагато краще, ніж у медіа, але це тренд не тільки український, а й світовий.
Про медіа менше говорять, тому що не розуміють, як їх монетизувати?
На медіа дійсно складно заробляти, особливо в Україні, та все ж можливо, і ми над цим працюємо. Українцям зрозуміло, чому потрібно платити за товар, але не зрозуміло, чому потрібно платити за контент. А велика частка рекламних бюджетів дістається глобальним платформам, присутнім на локальному ринку.
Якщо говорити про динаміку останніх 5 років, медіаринок розвивається?
Так, ми розвиваємося, змінюємося. Неможливо ігнорувати тренди, нові потреби і поведінкові особливості аудиторії, зростання споживання контенту онлайн, нові форми та технології, які необхідно застосовувати, щоб аудиторія обирала вас. Це відбувається цілком еволюційним шляхом, поступово, методом спроб і помилок, проривів і відкатів назад. Але ринок поступово змінюється, зокрема й тому, що приходить молоде покоління медіаменеджерів: з іншими підходами, іншими поглядами – і найближчим часом ми з вами побачимо більше нових проектів, експериментів і кадрових призначень, які трансформують ринок.
Як український користувач поводитиметься у відповідь на нововведення? Тут багато можливих варіантів і сценаріїв. Який буде в Україні, можна лише здогадуватися
Наскільки кардинально можуть змінитися медіа в майбутньому? Зараз на ринку ТБ відбуваються суттєві кадрові перестановки, що, безумовно, є знаком великих змін.
Це питання зараз хвилює усіх. Усі думають про те, як зміняться медіа, але ніхто точно не знає, яким саме буде це «як». Є гіпотеза про те, що новинні видання стануть обов’язково державними, і що так вони залишаться об’єктивними. Плюс на новинах складно заробляти.
Є тенденція впровадження передплати на контент, яка стає усе доцільнішою, і на українському ринку також. Для нас першим кроком у цьому напрямку стала монетизація стрімінгового контенту в застосунку 1+1 international, а також продаж допрем’єрних показів серіалів на нашій VOD-платформі. Успішний досвід з цими проектами дав нам впевненість для розвитку SVoD-моделі. Так, у червні цього року наша команда запустила передплату для користувачів платформи 1+1 video. Ми побачили, що є категорія глядачів у інтернеті, яким простіше придбати підписку, ніж переривати перегляд фільму через рекламу. Тому 1+1 Digital запровадила ще одну модель монетизації, тим самим розширивши вибір варіантів споживання контенту.
Та все ж сценарій змін неочевидний і залежить від безлічі факторів: зокрема, як будуть змінюватися локальні медіа, зокрема новинні та розважальні, або як поводитиметься український користувач у відповідь на нововведення? Тут багато можливих варіантів і сценаріїв – який буде в нас, можна лише здогадуватися, не забуваючи тримати руку на пульсі. Також важливо бути гнучкими й мати тісний зв’язок із потребами своєї аудиторії.
1+1 Digital уже запустив передплату. Аудиторія дозріла і позитивні зміни можливі?
Так, в Україні є аудиторія, яка готова платити за контент. Ми це бачимо на прикладі своїх ресурсів. Але відкритим залишається питання, за який саме контент люди готові платити. Якщо судити із загальних даних, у Netflix в Україні достатня кількість передплатників. З огляду на вартість цієї недешевої передплати (від 7 до 9 євро щомісяця), наша аудиторія хоче і може платити за контент. Та однаково є заковика: створювати контент для аудиторії в онлайні – це зовсім інше порівняно з контентом, виробленим для аудиторії в ефірний час, як на ТБ. Контент має бути іншим, і плата за підписку на такий сервіс має бути вищою.
Я вірю у сміливі експерименти, у розуміння болю і потреб аудиторії. Чим більше ми працюємо з нашою онлайн-аудиторією, тим більше ми її розуміємо, оскільки отримуємо зворотний зв’язок і враховуємо його.
У виступі на конференції ви зробили особливий акцент на важливості підривних технологій (disruptive technologies). Ми звикли, що це швидше прерогатива ІТ-сектора. Як їх можна застосовувати в медіа, зокрема, в Україні?
Підривні технології – це те, що відбувається і буде відбуватися все більше з будь-якими класичними ринками, і медіа не виняток. Зараз медіа якраз на середині свого шляху і перебувають у стані підвищеної турбулентності. Технологія і дані сьогодні – як електрика, без якої ми не уявляємо функціонування чого-небудь. Так само й технології повинні стати невід’ємною частиною будь-якого бізнесу, зокрема й медіа. Підривні технології стали новими бізнес-моделями, які руйнують поточні. І якщо ви зможете їх осідлати – вам буде чим займатися в медіа через 10 років.
Я вірю в сміливі експерименти, в розуміння болю і потреб аудиторії. Чим більше ми працюємо з нашою онлайн-аудиторією, тим більше ми її розуміємо, оскільки отримуємо зворотний зв’язок і враховуємо його. При цьому зростають шанси знайти новий напрям або підходи, про які ще ніхто не здогадався, освоїти його. У результаті аудиторія буде вдячна й піде за вами. Але це поки експерименти. Тільки шляхом спроб і помилок можна знайти золоту нішу. У середньому з 10 стартапів вистрілює лише один, те ж саме можна сказати про контент. Тому, якщо один із десяти вистрілює, перекриваючи всі – це успіх. Тим більше в Україні експериментувати неймовірно дешево.
Чи зможе онлайн перемогти ТВ-аудиторію в Україні?
Це залежить від того, що ви вкладаєте в поняття «перемогти». Думаю, що говорити про протистояння не зовсім коректно. Мені здається, багато хто забуває про те, що телевізор – це лише одна з платформ для споживання контенту. А ми живемо в епоху мультиплатформенного споживання. Усе рухається не до того, що, умовно кажучи, смартфон переможе телевізор, а до того, що людина, не додивившись фільм удома по телевізору, зможе зі свого облікового запису додивитися його на телефоні дорогою на роботу. Тому я б говорила не про протистояння, а про синергію.
Проте, ми не можемо ігнорувати зростання аудиторії в онлайн-просторі, тому плануємо створювати контент вже відразу для аудиторії, яка більше перебуває в онлайні. Якраз зараз проводимо власний research, щоб відповісти на це запитання і зрозуміти, чого хоче ця аудиторія. Поєднавши ті безліч даних, припущень і гіпотез, які у нас є, з результатами дослідження, ми зможемо визначити, для кого і який контент створювати.