Абонентська плата зросла на 15–25% поголовно у всіх провайдерів. Останні запевняють, що тарифи зростають через істотне підвищення плати за роялті українськими телегрупами. Хоча, як писала «Телекритика», ціна на телеканали 4 провідних телегруп в 2019-му зросла лише на 4,5 гривні – з 6,9 до 10,5 гривні з абонента. У чому реальні причини зростання тарифів на ТВ-послугу? Яка собівартість пакета? Чому мінімальні тарифи за доступ до пакетів тільки з українськими телеканалами тепер не можуть бути нижчими 56–70 грн залежно від регіону?
Як провайдери аргументували зростання тарифів абонентам
В основному оператори підвиували ціни на початку року, та були й ті, хто відстрочити підвищення до 1 лютого, а деякі й до 1 березня. Наприклад, 1 лютого тарифи на послуги в Києві на 15–20% підвищила компанія «Воля», яка працює в 35 містах України. В аргументації на першому місці – зростання тарифів правовласників телеканалів. «Компанія “Воля” виступає за надання тільки легального контенту від провідних міжнародних та українських телеканалів, який закуповує у валютному еквіваленті. Перегляд тарифів пов’язаний з підвищенням вартості телевізійного контенту міжнародними та українськими правовласниками, а також збільшенням витрат на модернізацію мережі та обладнання», – повідомила компанія. Зокрема підвищили тарифи для найдешевших соціальних пакетів – із 80 гривень до 100 гривень на місяць. Хоча раніше ціна зростала в основному на преміум-пакети.
У групі компаній, об’єднаних брендом «Тріолан», тариф на ТВ-послугу зріс 1 січня – з 50 до 70 гривень на місяць. Група пояснила зростання підвищенням цін з боку медіагруп: «Зміна тарифу пов’язана з черговим підвищенням медіагрупами цін на власні канали для провайдерів кабельного телебачення з 1 січня 2019 року. Тому зростання ціни для споживача є закономірним наслідком такого рішення».
Компанія «Ланет» 1 березня підвищила на 10–15% тарифи в основному на послуги інтернет, а також на ТВ+інтернет. Провайдер аргументував це зростанням собівартості послуг. «У зв’язку зі збільшенням собівартості послуг ми змушені переглянути вартість тарифних планів і змінити їх, починаючи з розрахункового періоду, який буде відкритий після 1 березня 2019 року», – йдеться в повідомленні на сайті провайдера.
Київський провайдер «Павутина.Нет» підвищив тарифи на ТВ-послугу 1 січня, назвавши причиною зростання цін на права з боку українських і закордонних телегруп: «Медіагрупи та інші правовласники медіаконтенту, яким належать ліцензійні права на окремі національні телевізійні канали та інші зарубіжні, мають право вимагати в операторів телебачення плату за мовлення каналів у їхніх мережах. Ми стримували зростання вартості додаткової послуги Pauitna.TV протягом кількох років. Ми регулярно додаємо до пакетів послуг нові телеканали для всієї родини. Однак вже з 1 січня 2019 року власники ліцензійних прав істотно піднімають вартість на мовлення каналів у мережах операторів, тому збільшення тарифу для кінцевих користувачів є вимушеним кроком оператора».
Київський провайдер «Локал.нет», підвищуючи з 1 січня тарифи на IPTV, також пояснював це зростанням відрахувань правовласникам: «З 1 січня 2019 українські медіагрупи та іноземні правовласники телеканалів значно підвищують тарифи (роялті) за ретрансляцію телеканалів у мережах провайдерів. З огляду на зазначене ми змушені підвищити вартість телевізійних пакетів для всіх нових і чинних абонентів».
«Одеська мультимедійна мережа», яка об’єднує провідних провайдерів міста, «Сана плюс», «Реноме», «Реал ТВ», «Центр ТВ» і «Елан», підвищуючи ціни 1 січня, нарікала на зростання цін саме українських телегруп: «Чергове підвищення тарифів медіагруп – з 1 січня 2019 (тарифів на мовлення каналів в мережах провайдерів кабельного телебачення) закономірно призводить до підвищення вартості послуг для кінцевих користувачів».
Як насправді?
Мінімальна вартість ТВ-послуги для київських провайдерів кабельного ТБ, ОТТ і IPTV починаючи з 2019-го має становити 70 гривень із абонента на місяць замість торішніх 50 гривень. Такі домовленості були досягнуті між провідними провайдерами та представниками деяких їхніх асоціацій влітку минулого року.
Для регіонів найдешевший пакет може коштувати трохи дешевше. Для міст із населенням «50 тис.+» застосовується до 70 гривень коефіцієнт 0,9, відповідно ціна ТВ-послуги має становити 63 гривні. Для населених пунктів «50 тис.-» застосовується коефіцієнт 0,8 – мінімальний ТВ-пакет не повинен коштувати нижче 56 гривень. Попередньо погоджена також вартість мінімального пакету на ТВ-послугу в 2020-му – вона має зрости до 90 грн.
При цьому провайдери зобов’язалися вести боротьбу з демпінгом. Акційні тарифи мають бути обмежені, але лише на півроку. Демпінг може загрожувати втратою прав на канали провідних медіагруп.
Щодо вартості телеканалів для провайдерів, зазвичай вона коливається в межах 7–13 центів за абонента на місяць за міжнародні телеканали Discovery, Sony, Fox або Viasat. Багато в чому вартість їхніх послуг залежить від переговорів, кількості абонбази.
Телеканали чотирьох українських телегруп з 1 січня коштують провайдерам 10,5 гривні з абонента на місяць проти 6,9 гривні в 2018 році. Телеканали груп StarLightMedia (СТБ, ICTV, «Новий канал», «Оце», М1 і М2), «1+1 медіа» («1+1», «2+2», ТЕТ, «ПлюсПлюс», «Бігуді» і УНІАН) і «Інтер» ( «Інтер», НТН, «Мега», «Enter-фільм», «Піксель», K1, K2 і Zoom) коштують по 3 грн з абонента на місяць. Щодо перших двох – це вдвічі більше, ніж минулого року. Ціна за три телеканали «Медіа Групи Україна» («Україна», НЛО і «Індиго») зросла з 0,9 грн до 1,5 грн за абонента на місяць. Озвучені ціни діяли для тих, хто встиг підписати угоду до 31 грудня. Для провайдерів, які підписали угоду після 1 січня, StarLightMedia просить вже 4,5 грн із абонента, «Плюси» – 5 грн.
Провайдери і телегрупи про справжні причини зростання ціни ТВ-послуги
Яка ж середня собівартість ТВ-послуги у провайдерів? Консалтингова компанія BigDataUA ставить витрати на контент на друге місце для провайдерів при формуванні цін на ТВ-послугу після видатків на технічне обслуговування. Для пакета вартістю 75 гривень на місяць техобслуговування обходиться в 34 гривні (45%), контент у 20 гривень (27%), 5 гривень – обслуговування абонентів (7%), адміністративні витрати – 2 гривні (3%), податки обійдуться в 12 гривень (16%). За такої ціни на ТВ-послугу провайдер не заробляє.
Гендиректор «Павутина.Нет» Олександр Арутюнян наводить дещо іншу структуру тарифу ТВ-послуги. «Структура тарифу ТВ у всіх провайдерів різна. Це пов’язано з легальністю надання послуг і розміром абонентських баз провайдера. У великого оператора кабельного ТБ обслуговування мережі з зарплатами і податками це 50%, роялті – 20%, і 30% – це рентабельність. Дрібні учасники ринку на обслуговування мережі витрачають більше – 60%, роялті – 30%, рентабельність – 10%. Це якщо говорити про кабельних операторів. У IPTV ситуація трохи інша, річ у тім, що мережа передачі даних одна – інтернет і ТБ, тому видатки на обслуговування мережі трохи нижчі. Оскільки мережа одна, не треба обслуговувати окремо мережу кабельного ТБ і інтернет», – каже він.
На вартість пакетів ТВ-послуги впливає ціна на телеканали – чим більше преміум-телеканалів, тим дорожчий пакет. «Мінімальна вартість послуги кабельного телебачення з пакетом рейтингових телеканалів медіагруп, українських платних каналів чистого Pay TV без зарубіжних каналів – це 70–90 гривень в місяць, якщо додати сюди трохи фільмових каналів і пізнавальних зарубіжних – це 100–120 грн, а якщо дивитися повний пакет з преміум каналами з HD, то це 150–200 грн. Усе це за умови чесної оплати за роялті. Якщо ви сформуєте пакет з усіх телеканалів, які є в Україні, комерційну пропозицію на 1000 абонентів і заплатите чесно, то ваш пакет ТВ із 160 телеканалів має коштувати не менш як 200 грн», – зазначає Олександр Арутюнян.
Провайдер «Ланет» нарікає на те, що вартість ТВ-пакетів визначається саме обсягами виплат правовласникам телеконтенту, передусім українського, який доступний у відкритому доступі на супутнику, ефірній цифрі та в інтернеті. «Коли канали медіагрупи вийшли з «Універсальної програмної послуги», стосунки операторів кабельного телебачення з цими правовласниками перейшли в площину комерційних. З огляду на те, що згідно з договорами канали медіагрупи повинні бути включені в усі ТВ-пакети, саме зміна розміру плати за право ретрансляції є головним двигуном змін вартості пакетів для абонентів. Зазвичай договори з медіагрупами укладаються на рік і переглядаються наприкінці року. Так, із 1 січня вартість каналів загальнонаціональних медіагруп зросла вдвічі, також багато міжнародних каналів переглянули вартість прав на ретрансляцію. Роялті медіагрупам зростає вдвічі щороку з моменту переходу на комерційні відносини, і ця тенденція зберігатиметься не менш як два роки. Відповідні заяви були зроблені медіагрупами в публічній сфері. Крім того, провайдер має також відносини з міжнародними мовниками і дрібними українськими постачальниками платного контенту, які також переглядаються щорічно і завжди переглядаються не в менший бік. Однак більшість таких каналів провайдер має можливість пакетувати, включаючи їх у дорогі пропозиції для користувачів і не створюючи додаткового навантаження на сегмент, що потребує стандартного набору каналів. Ми розуміємо, що часто для користувачів не до кінця зрозумілі причини підвищення цін. Це пов’язано з тим, що частина великих каналів із медіагруп досі позиціонуються як безкоштовні ефірні, доступні в Т2: вони розміщують у своїх ефірах багато реклами безкоштовного Т2 і надають свій контент безкоштовно в інтернеті. Тому для користувача зберігається ілюзія безкоштовності, що ускладнює розуміння того, що провайдер платить за ретрансляцію цих каналів», – повідомили в «Ланет».
Однак при цьому Олександр Арутюнян запевняє, що роялті – це далеко не єдиний драйвер зростання ціни для споживача: «Так, ми підвищували ціни на свої послуги. Це торкнулося таких послуг, як інтернет і телебачення. Причини цього очевидні і видно неозброєним поглядом. Не хочу знову говорити про девальвацію та інфляцію – це й так зрозуміло. Ціна в гривні для клієнта на ТВ-послугу зростає тому, що іноземні телеканали укладають договори з провайдерами у валюті. Якщо гривня девальвує, то очевидно, що ціна зростає для кінцевого споживача. Щодо українських телеканалів – багато хто почав стягувати з провайдерів роялті, теж очевидно, що це збільшує витрати провайдера і ціна зростає. Але справедливості заради, треба сказати, що роялті – це далеко не єдиний драйвер зростання ціни для споживача. Обслуговування мережі, зарплати працівникам, обладнання, усе це теж значно вплинуло на ціну. Підвищення цін пов’язане з виживанням компанії».
Роялті – далеко не єдиний драйвер зростання ціни для споживача. Обслуговування мережі, зарплати працівникам, обладнання, усе це теж значно вплинуло на ціну. Підвищення цін пов’язане з виживанням компанії.
Гендиректор групи компаній, об’єднаних маркою «Тріолан» Вадим Сидоренко каже, що витрати на роялті телеканалам не повинні перевищувати 30% вартості ТВ-послуги, у провайдера сьогодні це 50%: «Ми підвищили вартість ТВ-послуги з 50 до 70 гривень на місяць, при цьому відтік становив 2,5%. У нас 50% з ПДВ виділяється на авторські права, і цього року з 20 грн, на які підвищили тарифи, 10 гривень пішли на авторські права, і там приблизно однаково – на вітчизняні медіагрупи і міжнародні телеканали. Ми додали телеканали «Нікелодіон», «Спайк» і планово подорожчали «Віасати». Мінімальна ціна – це як у нас, 70 грн, але реально вона має бути вищою, щоб вистачало грошей на розвиток, авторські права не повинні перевищувати 30%, в такому режимі ціна має бути близько 120 грн».
Майже 50% абонплати на роялті телеканалам витрачає також «Павутина.Нет» у послузі IPTV через різницю інтернет-телебачення і кабельного телебачення. «Наша компанія має 47-відсоткове навантаження роялті в структурі тарифу послуги IPTV, що для нас вкрай важко, але це пов’язано з тим, що ми прозоро платимо і не приховуємо абонбази перед правовласниками. Частка ринку IPTV істотно нижча, ніж у кабельних операторів, тому проникнення платних абонентів ТБ серед інтернет-клієнтів становить від 5% до 15%. У великих містах відсоток проникнення вищий. Тобто, якщо ми беремо 100% абонентів платного телебачення, то IPTV має низьке проникнення, а ліцензійний збір такий же, як і в кабельного оператора. Невеликі IPTV-оператори часто змушені укладати партнерські контракти з великими гравцями, оскільки їм не рентабельний свій сервіс ТВ, де роялті з’їдають весь прибуток і сервіс стає дотованим. До речі, ми не можемо собі дозволити купити низку телеканалів, оскільки мінімальні забаганки цих каналів зроблять нерентабельним весь сервіс. Це в основному зарубіжні телеканали. Якщо дивитися IPTV за аналогією наповнення телеканалами як описано вище: мінімальний пакет – 60–70 гривень, середній – 90–110 гривень, максимальний – 130–180 гривень», – акцентує Олександр Арутюнян.
У StarLightMedia наполягають на тому, що, якщо абонплата у провайдерів зросла більш як на 10 гривень, причина зростання не тільки в оплаті медіагрупам. «Ми не знаємо розрахунків вартості програмної послуги провайдерів, але в цілому вважаємо пояснення абоненту, що зростання вартості ТВ-послуги більш як на 10 грн відбувається виключно за рахунок вартості прав на канали медіагруп, не зовсім коректними. Я думаю, що коли на якомусь етапі запитання виникнуть у абонента, краще провайдеру або посилатися на всі канали, які реально підвищили вартість прав, або бути готовим розповісти абоненту про інші причини підвищення вартості послуги ТБ, – роз’яснює комерційний директор StarLightDigital Микола Фаєнгольд. – У нас відбулося планове зростання вартості прав на ретрансляцію каналів. Вартість прав на канали StarLightMedia на 2019 рік залежала від великої кількості факторів і зросла вдвічі. У провайдерів усе залежить від суми, на яку відбувається підвищення вартості послуги. Ми розуміємо, що насправді зросла і собівартість послуги, зокрема, у провайдерів зросли витрати на ФОП (фонд оплати праці)».
У 1+1 media також, як і в StarLightMedia, кажуть, що зростання оплати медіагрупам не має істотного впливу на остаточну вартість ТВ-послуги провайдера. «Ми неодноразово підкреслювали, що тарифні пропозиції провайдерів на ТВ-послугу, де основними з точки зору затребуваності та перегляду є загальнонаціональні українські телеканали, повинні мати прийнятну і справедливу для абонентів ціну. Однак слід розуміти, що формування вартості мінімального ТВ-пакету для абонента залежить від провайдерів, які передусім при ціноутворенні повинні керуватися тим, щоб ціна була економічно виправданою. Зокрема, при формуванні пакета повинні бути враховані всі важливі аспекти: бюджет на підтримку власної абонентської мережі і підтримку процесу логістики контенту, обсяг роялті (відрахувань за телевізійний продукт) від доходу за надання телевізійної послуги, відсоток чистого прибутку, який провайдер планує отримати. Тобто під час розрахунку формування кінцевої ціни в пропозиції провайдерів роль медіагрупи не має істотного впливу на остаточну вартість, яку оголошує провайдер. Однак водночас учасникам ринку і особливо провайдерам слід розуміти, що для постійного та якісного оновлення власної пропозиції для абонентів, вони не можуть залишатися осторонь інвестицій в розвиток телевізійної галузі в Україні. Інакше створення нового якісного контенту і придбання прав на актуальні зарубіжні продукти буде просто неможливе. Особливо в реаліях, коли багато гравців на ринку не навчилися конкурувати в інший спосіб, як демпінгувати», – роз’яснює Андрій Мальчевський, директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення 1+1 media.
З ростом цін на іноземні телеканали ситуація також дещо інша, ніж її описали провайдери. Наприклад, ціни на телеканали Sony Pictures Television зафіксовані не у валюті, а в гривнях, роз’яснює керівник компанії Beatmediacom (дистриб’ютор каналів Sony Pictures Television в Україні) Сергій Осадчий: «Ми не переглядаємо умови щорічно. У нас зазвичай трирічні контракти».
Іноді учасники ринку не мають на меті рентабельності бізнесу і дають пільги своїм абонентам. Є різні приклади, де кабельне ТБ, що побудоване сто років тому і працює всупереч амортизації, відбилося давно. Абоненту при цьому надається певний соціальний пакет, за великим рахунком – певна аналогія Т2, тільки в кабелі.
Якою має бути мінімальна і середня ціна ТВ-пакету на ринку, в «Ланет» не змогли відповісти. «Є реалії та тенденції ринку, в яких працюють його учасники. Вартість послуги для різних гравців має різні принципи формування, пов’язані з технологією доставки сигналу, можливістю пакетування і широтою наповнення каналами. Зараз ми бачимо тенденцію до зростання цін, тому що для цього є об’єктивні умови», – повідомили в «Ланет».
У StarLightMedia називають мінімальну ціну на ТВ-послугу в межах 70 гривень на місяць для Києва: «Ми не є учасниками ринку провайдерів, не працюємо з абонентом PAY TV безпосередньо, тому не можемо оцінювати мінімальну вартість ТВ-послуг. Але минулого року провайдери та асоціації неодноразово називали мінімальну (рентабельну) ціну для Києва в розмірі 50 грн. Зараз від деяких провайдерів і асоціацій (в приватних бесідах і на профільних заходах) лунає, що мінімальна ціна 2019 року на ТВ-послугу повинна становити 70 грн».
Абоненти провайдерів, які продають послугу за низькими тарифами, мають розуміти, що такий провайдер піратить або займається андерепортингом, роз’яснює Олександр Арутюнян. «Якщо оператор дає ціну 20–30 гривень за послугу або продає її за 1 гривню або безкоштовно, очевидно, що такий гравець або нелегальний, або може приховувати перед правовласником справжню кількість своїх абонентів. Витрата оператора на роялті безендеесна. Тому легальний гравець має отримати ліцензію і додати 20% ПДВ для кінцевого користувача і зрештою сплатить податок до бюджету. Але в реальності часто ФОПи приймають платежі за інтернет, а ТБ – безкоштовно. Якщо звичайно не платити податки, не отримувати ліцензії, не платити роялті, не утримувати свою мережу, не мати адмінвитрат, а просто піратити сервіс ТБ в інтернеті, то за 1$ теж вигідно продавати. Також не забуваймо, що іноді учасники ринку не ставлять собі за мету рентабельність бізнесу і дають пільги своїм абонентам. Є різні приклади, де кабельне ТБ, яке побудоване сто років тому і працює всупереч амортизації, відбилося давно. Абоненту при цьому надається певний соціальний пакет, за великим рахунком – якась аналогія Т2 (пакетування каналів, які доступні в ефірній цифрі. – Ред.), тільки в кабелі. Це продавалося раніше за 15–25 грн. Але після того, як треба сплатити роялті медіагрупам, така модель не конкурентна з Т2, тому оператори часто втрачають клієнтів на користь Т2. Як результат, триває війна між медіагрупами і такими провайдерами. Однак усе ж. Очевидно, що бізнес є бізнес і більшість учасників хочуть заробляти на цьому ринку. Тому 20% від тарифу має піти в прибуток. Хоча на надконкурентному ринку часто бізнес не бачить навіть такого прибутку».
Провайдери в очікуванні зміни цін на канали телегруп після кодування супутникового сигналу, а також запуску HD-версії телеканалів, які окремі телегрупи планують створити наприкінці цього року. У кулуарах ринку озвучується можлива вартість 21 грн на місяць для одного абонента в 2020-му: по 6 гривень коштуватимуть пакети телеканалів StarLightMedia, «1+1 медіа» і «Інтер», а ціна «Медіа Групи Україна» зросте з 1,5 грн до 3 грн. Офіційні ціни поки не затверджені. Але якщо відрахування за контент правовласникам становлять 20%, ще 40–50% – операційні витрати і 20–30% – чистий прибуток компанії-провайдера, то мінімальний пакет має коштувати щонайменше 100 гривень. Але розрахункова вартість пакета не враховує, наприклад, заробітків провайдерів на українських тематичних телеканалах, які не входять до телегрупи, – інформаційних, телепродажу тощо. Такі телеканали зазвичай платять провайдерам за потрапляння в мережі.
Фото: pixabay
