Тому «Телекритика» поспілкувалася з Олексієм, щоб дізнатися, чому він проміняв ТБ на YouTube, як відкрив власний магазин і чим планує нагодувати людей.
Ви стали знаменитим завдяки ТБ, але зараз повністю перейшли на відеохостинг YouTube. Вирішили працювати на себе, а не на якусь телекомпанію?
Частково можна й так сказати… Річ у тім, що YouTube більш гнучкий порівняно з ТБ. Тобто тут мені набагато зрозуміліший відгук аудиторії, а ще можна постійно змінюватися і знаходити більше можливостей для нових сценаріїв. Так, я пробував робити на телебаченні кілька проектів, та зрештою відмовився від цієї затії. Тому що робота виглядає так – канал замовив у тебе 20 епізодів, ти знімаєш, знімаєш, а потім, десь на епізоді третьому, розумієш, що щось робиш не так, або хтось із колег щось упустив, але пізно, адже проект запущено! З цієї точки зору, телебачення – стара школа.
І зараз ви продюсингом ТВ-проектів не займаєтеся?
Ні.
У вас кілька YouTube-проектів, а це значить, що з вами працює ціла команда. Розкажіть, хто й що робить?
Так, команда дійсно велика – близько 20 осіб. Це редактори, фотограф, юрист, SMM-менеджер, оператор, монтажер, звукорежисер, режисер, стиліст. Є ще окрема команда, яка веде такий проект, як «Дурнев Shop» (продаж мерча). В їхній зоні відповідальності: робота з підрядниками, приймання замовлень, своєчасне надсилання товару, спілкування з клієнтами тощо.
Тобто ви – сам собі інтернет-компанія, враховуючи, що у вас кілька влогів…
Так, хоча я не назвав би це влогами. Швидше, це відеопродукти, які мають різний формат і орієнтовані на різну аудиторію.
Наприклад, на сьогодні нашим головним продуктом є «Дурнєв дивиться сторіс». На нього ми орієнтуємося, коли працюємо над іншими продуктами. Але тенденція може й змінитися. Наприклад, передостання серія «Дурнєв шукає хлопця» вийшла на позицію лідера завдяки найвищій швидкості набору переглядів за всю історію каналу. Тож у топі зараз саме продукт «Дурнєв шукає хлопця».
Й справді, ви створюєте продукти, і не тільки «відео»…
Так. Наш мерч, зокрема футболки з мемами, з’явився саме завдяки тому, що інтернет дає можливість моментально одержувати дані про відгук аудиторії, її настрої, вподобання тощо. Усе почалося з того, що я шукав класну футболку (я тоді перебував у Тбілісі, де знімав черговий сюжет), але не знайшов нічого вдалого. І раптом згадав цікавий випадок: ресторатор Микола Тищенко, який був героєм одного мого сюжету, обмовився – замість «заусенец» він сказав «закусенец». Я подумав, що було б прикольно надрукувати це слово на футболці й у ній з’явитися в наступному випуску. Так я і зробив – замовив друк на футболці, надягнув її і сів у кадр… Що тут почалося! Ніхто не слухав, про що я там розповідав, усі питали, де можна купити таку футболку. Ми надсилали людям макет, щоб вони самі роздрукували, відбивалися як могли, а зрештою відкрили «Дурнєв Shop», де продаємо футболки з усе новими і новими мемами. До речі, меми – це класний інструмент, завдяки якому люди пам’ятають про вас і повертаються до вас знову і знову за новими ідеями і… новими мемами.
Роблю висновок, що ваша цільова аудиторія дуже любить меми. А хто ці люди?
Ядро цільової аудиторії – дівчата від 18 до 40 років. Щодо чоловіків, то кожен третій глядач – чоловік. Також хочу додати, що ми більше націлені на українського глядача, тому що нам хочеться працювати саме для нього…
Отже, ви зацікавлені і в українському рекламодавцеві?..
Так, ми націлені на те, щоб працювати з українськими рекламодавцями, тому що російський інтернет-медіаринок перевантажений або значно заповнений контентом, а український інтернет-медіаринок залишається практично порожнім.
Тобто тут простіше конкурувати?
Я вам скажу більше – тут просто ні з ким конкурувати. У нас немає конкурентів, тому, коли ми приходимо з пропозиціями до рекламодавців, ми часто отримуємо позитивну відповідь, адже ніхто нічого іншого запропонувати не може. Саме тому ми будемо й надалі збільшувати кількість форматів своїх відеопродуктів, адже наша мета – збільшити кількість рекламних проявів, потік грошей, а, отже, своїх можливостей.
Багатьох драйвлять конкуренти. Ви кажете, що таких не маєте. У такому разі, що драйвить вас?
Я ось уже вісім років професійно веселю людей. Багато виросли на моїх передачах… Я для своїх глядачів, знаєте, як лікар… соціальний доктор. (Сміється.) Люди мені часто пишуть про те, що я їм допомагаю. Наприклад, нещодавно написала одна дівчина про те, що у неї проблеми на роботі, на любовному фронті, і ось вона прийшла додому, подивилася серію про пригоди Дурнєва і їй стало легше. Вона написала слова подяки, а я для себе зробив висновок: можна було піти в бар і напитися, можна було проплакала всю ніч, але вона вибрала гумор, заспокоїлася і з новими силами пішла вирішувати свої проблеми. Мене це дуже надихає.
Які бачите перспективи?
Спробую взятися за якісне харчування людей…
І справді лікар! Поясніть…
Ми зараз реєструємо кілька торгових марок. І, природно, цей почин стане сюжетом для мого нового YouTube-шоу.
Це буде ресторанна мережа?
Так, є ідея створити мережу, продавати потім франшизу. Це великі плани, хоча ні я, ні моя команда нічого в цьому не розуміємо, у нас немає в цьому досвіду.
Звідки тоді така ідея?
Знаєте, мені завжди подобалося годувати людей. Коли мені було років 19, я був власником маленького кафе… І ось ці спогади досі гріють мені душу, хочеться повернутися до цього, адже мені це чудово вдавалося.
Фото: Олександра Йорк