Домовитися про інтерв’ю з Олею Жук виявилося досить просто. Спочатку ми вирішили зустрітися в офісі телеканалу «1+1», на її роботі, та Оля незабаром пожартувала: давай краще поговоримо там, де я буваю найчастіше? У магазинах! І ось я прямую в один із фешенебельних бутіків у центрі Києва.

На вході мені відразу пропонують каву або воду, після чого Оля вибачається і каже, що перед інтерв’ю хотіла б припудрити носика.

«Це твоє перше інтерв’ю?» – цікавлюся я. «Ні, але, схоже, найхвилюючіше», – кокетує Оля. За пару хвилин ми вже сидимо на веранді.

Хто така Оля Жук?

Оля Жук – велика мрійниця, яка вважає, що життя це справжнє диво. Я не вірю людям, які кажуть, що в житті щось неможливо. Хочеш секрет? Про роботу тут, на 1+1 media, я мріяла 9 років! Дев’ять років я ходила на кастинги, спала і бачила себе в ролі ведучої розважального проекту на цьому каналі. Я знаю, що надто емоційна, щоб бути ведучою новин. Якби я бачила несправедливість, я б бігала студією і кричала: як таке можливо? (Сміється.) І ось це далеко не найкращий бік Олі Жук.

Але в мене є одне суперякість – почуття гумору. Я можу висміяти все – мені все смішно.

Ким Оля Жук хотіла бути в дитинстві?

Я завжди мріяла бути вчителькою. (Сором’язливо усміхається.) Мені було років зо три, коли я викладала всі іграшки на диван, брала рандомну книжку, іноді навіть догори дриґом, і вчила. У школі я була суперботаном – такою собі страшненькою дівчинкою, яка сиділа в книжках і готувалася сумбурно до олімпіад. Потім я вирішила, що головне – вміти правильно рахувати гроші. Я вирішила стати банкіром і вступила до університету на спеціальність «фінансист». Однак після першого курсу запитала себе: боже мій, навіщо, Оля? (Сміється.)

На третьому курсі я пішла в торгівлю. Був випадок, коли я шалено захотіла одні туфлі. Батьки, ясна річ, сказали, що вони мені не потрібні. Я подивилася на них і заявила: «Мені ці туфлі потрібні!» І тоді я пішла працювати на ринок і заробила собі не лише на туфлі. (Сміється.) І лише згодом я зрозуміла, що це все дрібниці порівняно з теликом. Пам’ятаю, навіть був випадок, коли закінчувала магістратуру: я жила в гуртожитку… ми приходили з подружкою після дискотек, лягали на ліжко, закидали ноги на стіну і мріяли, як ми працюватимемо на «1+1». Після закінчення університету настала ера кастингів…

Скільки разів Олі Жук відмовляли на кастингах?

Багато. Дуже багато. (Сміється.) Уперше мені відмовили на «Плюсах» дуже давно, років вісім назад, я навіть, якщо чесно, не пам’ятаю, що це був за проект. Але пам’ятаю, що на мене подивилися і сказали: «Слухай, у тебе дуже лялькова зовнішність і дуже писклявий голос. Ти нам не підходиш».

Щоб отримати роботу на ТБ, я приходила нафарбованою – ви сказали «ні», я приходила з локонами – ви сказали «ні», я приходила з декольте! І знову ви казали «ні». Потім я стала ходити в гольфику – і однаково було «ні». Шановні кастинг-менеджери, у чому ваш секрет?

На цьому я не здалася і продовжила ходити різноманітними кастингами, але чула одне й те саме: «ти занадто молода», «у тобі немає нічого цікавого», «ти виглядаєш, як лялька», «таке нашим глядачам не подобається». Та як же не подобається, якщо подобається? (Сміється.)

Не такі ви вже й зірки, не такі ви вже й продюсери, щоб не побачити, який я діамант!

Як Оля Жук стала Дусею?

Щоб стати Дусею, потрібно було розчаруватися. Після дев’яти років провальних кастингів мені подружка кинула вакансію блогера в 1+1 media. Однією з вимог було відео, в якому я заявляю про себе. Щоб прояснити ситуацію, скажу відразу, що блогером до цього я не була, якщо, звичайно, не сприймати як блог мою сторінку в Instagram, де я розповідала про косметику, записувала смішні відоси.

Був час, коли я думала, що Дуся – це просто фотограф

Словом я записала відео, де розповіла про свій біль щодо всього українського шоу-бізнесу: мовляв, дістали вже тим, що не берете мене до себе. Щоб отримати роботу на ТБ я приходила нафарбованою – ви сказали «ні», я приходила з локонами Ц ви сказали «ні», я приходила з декольте! І знову ви казали «ні». Потім я стала ходити в гольфику – і однаково було «ні». Шановні кастинг-менеджери, у чому ваш секрет?

І я так і сказала у відео: «Не такі ви вже й зірки, не такі ви вже й продюсери, щоб не побачити, який я діамант!» (Сміється.) І за кілька днів мене покликали на кастинг.

Виходить, коли ти йшла на кастинг «Дусі», ти нічого про неї не знала?

Ні, чому ж? Моє перше знайомство з «Дусею» відбулося дуже багато років тому. Пам’ятаю, досить часто наштовхувалася в соціальних мережах на фото, де внизу був логотип «Дуся». І був час, коли я думала, що Дуся – це просто фотограф. Потім я стала більше цікавитися шоу-бізнесом і, відповідно, дізналася вже про цілий проект з такою назвою. Щоправда зараз робити те, що робила «Дуся» тоді, – не унікально. Зараз, мені здається, будь-хто може ходити кудись і стібатися з зірок. Взяти того ж Дурнєва. Тому моє завдання – зробити цей проект унікальним. Шукати ті методи, способи спілкування з аудиторією, які раніше не застосовувалися в проектах такого формату.

Хто така Дуся для тебе?

Для мене це така «своя подруга», «сканер для зірки». Вона приходить на інтерв’ю і точно знає, що знаменитості їй можуть розповісти, а що хочуть приховати. Коли я в ролі Дусі, я дружу абсолютно з усіма зірками, яких зустрічаю на майданчику.

Головне – не соромитися. Зірки – такі ж люди, як і ми. У них теж дві руки та дві ноги. Так, може у них більше волосся і вій, але суті це не міняє! (Сміється.)

Назви дві якості, які притаманні Дусі?

Сміливість і працьовитість.

Чи добре те, що Дуся перестала бути анонімом?

Я вважаю, що так. Раніше був популярний формат газет – усі хотіли читати щось онлайн. Зараз, із приходом нових технологій, усе більше хочуть дивитися. Судячи з тієї роботі, яку я вже виконала, працюючи Дусею, я розумію, що багато тих емоцій, які ми показуємо, було надто складно передати в тексті.

Чи існує український шоу-бізнес?

Український шоу-бізнес є. І це величезна праця і стрес. У нас часто кажуть: в Україні немає зірок. Окей, а на чиї концерти ви тоді ходите? А кого ви дивитеся по телевізору? Якщо навіть порівнювати з Голлівудом, різниця для мене – лише в грошах. У кількості грошей, що вкладаються в галузь. Більше грошей – більше можливостей, більше зірок.

Ну чому в тебе Porsche Cayenne, а в меня проїзний на метро?

Я, чесно, не вважаю, що наші зірки менш талановиті, ніж закордонні. Щоправда, я розумію, у чому претензія. Адже з появою соціальних мереж багато що перетворилося на фейк. Заходиш на сторінки до зірок і не віриш, що все може бути так ідеально. І тоді в тобі говорить заздрість: ну чому у тебе Porsche Cayenne, а у мене проїзний на метро? (Сміється.)

Чи є в українському шоу-бізнесі зіркова хвороба?

Звичайно, у всіх! Якщо чесно, я мрію дорости до такого рівня, щоб казати так (надуває губи і розпушує волосся): «Я не буду з вами говорити без менеджера». Це жарт, звичайно. Просто іноді я сама дуже дивуюся – у чому справа? У тебе є рот, і я підходжу домовитися про інтерв’ю – це стандартна процедура, але у відповідь чую одне й те саме: «Уточнюйте все у мого менеджера». Що уточнювати? У якого менеджера? (Сміється.)

Іноді кажуть так (знову надуває губи і пафосно вимовляє): «Ваш канал нам не цікавий, тому що ви занадто нові». Але згадай себе, той час, коли ти був новим, ти був комусь цікавий тоді? Тому, заради експерименту, я навіть думаю якось взяти і привести з собою на зйомки якогось менеджера, який ходитиме поруч і представлятиме мене всім. Потім ми знайдемо потрібну нам зірку, наші менеджери почнуть спілкуватися, а ми стоятимемо і мовчатимемо, перезираючись.

У кого найбільша «зірка»?

Коли я поїхала записувати інтерв’ю з Лесею Нікітюк, я чекала її найдовше, найдовше домовлялася про цю розмову. І я щиро не розумію, чому. Леся Іванівна, навіщо? Мені здалося, що вона просто не хотіла. А мені здається, усе має бути навпаки. Якщо ти зірка, про тебе повинні говорити – і чим більше, тим краще. Тому, зірки, дайте нам цю можливість!

Спочатку мені здавалося, що Юрій Горбунов дуже зарозумілий. Однак кілька знімальних днів разом – і перше враження розсіялося. Я зрозуміла, що він реально крутий.

Найвідкритішими мені здалися актори серіалу «Одного разу під Полтавою».

Хто твій кумир?

Колись я просто фанатіла від Лідії Таран. Гм, а вона і зараз прекрасна.

Що буде з «Дусею», якщо від неї піде Оля Жук?

(Глибоко зітхає.) Давайте дивитися правді в очі. За роки існування проекту, хто лише не був Дусею: і чоловіки, і жінки. Я все ж сподіваюся, що зможу створити якісний бренд, який нерозривно асоціюватиметься з Олею Жук. Тому навіть не хочу думати, що буде, якщо я вирішу залишити проект або він закриється. Моє завдання зараз – довести свою роботу до ідеалу, і поки я цього не зроблю, ні про що таке я б не хотіла навіть думати.

Які плани у Дусі на найближчий час?

Скоро осінній сезон! А це означає, що найближчим часом чекайте безліч оглядів нових проектів, мої закулісні інсайти та багато-багато цікавого. Тільки уявіть, новий сезон «Танців із зірками»! Я планую там просто поселитися і не піду, доки не навчуся танцювати так само, як зірки. (Сміється.)

Сьогодні на каналі «Окей, Дуся» 18 роликів, ознайомитися з якими можна за посиланням ТУТ.

Фото: Олександра Йорк