В епоху розвитку digital, де функції впливових медіа з мільйонними аудиторіями все частіше перебирають блогери та лідери суспільної думки, продовжує своє існування один із найстаріших інтернет-сайтів із консервативними традиціями – «Вікіпедія», енциклопедичний сервіс «колективного розуму», де редактором може стати хто завгодно.
«Телекритика» поспілкувалась з Євгеном Букетом, головою Товариства редакторів української «Вікіпедії» та вікіпедистом із 11-річним стажем, щоб дізнатися, як сайт відповідає викликам сьогодення, зокрема, як відбиває зовнішні інформаційні атаки. Як на одному лише ентузіазмі може існувати шостий за популярністю сайт в Україні та світі? Чому українська «Вікіпедія» програє за трафіком російській більш ніж удвічі та як українські редактори відбивають інформаційні атаки на статті історичної тематики? Яка кількість людей реально управляє змістом публікацій сайту? Та як загалом організований процес роботи одного з найпопулярніших та найвпливовіших інтернет-медіа?
Євгене, пропоную почати із загальної інформації про українську «Вікіпедію». Скільки в ній статей і наскільки вона популярна?
Станом на сьогодні в українській «Вікіпедії» понад 926 тисяч статей. І їхня кількість збільшується щохвилини. У липні відвідуваність української «Вікіпедії» становила 38,331 млн переглядів сторінок. Фактично понад 20 разів на секунду переглядаються ті чи ті сторінки «Вікіпедії». У людях цифра дещо менша – кількість унікальних пристроїв, з яких переглядали українську «Вікіпедію» у липні становила 7,959 мільйона. За відвідуваністю сайт wikipedia.org посідає шосте місце у світі, в Україні в липні сайт був також шостим за даними alexa.com. Але якщо розбирати трафік сайту за мовними версіями, то маємо таку ситуацію: станом на серпень з території України переглядають більше російську «Вікіпедію» – 56% усіх заходів, українську – майже 24%, англійську – 17,7%, інші – 2,4%.
Джерело: stats.wikimedia.org
До речі, українську «Вікіпедію» найчастіше відвідують (майже 85% переглядів) саме з території України, зі США – 2,4%, Франції – 1,9%, Німеччини – 1,6%, Росії – 1,5%, Польщі – 1,4%. Ці показники свідчать про високий рівень довіри громадян України до «Вікіпедії» загалом і її українського мовного розділу зокрема.
Слід розуміти, що «Вікіпедія» поділяється не за країнами, а за мовами. Російська «Вікіпедія» входить в число найбільших в світі – вона посідає 7 місце за кількістю статей. Кількість статей у «Вікіпедіях» різними мовами прямопропорційна кількості носіїв тих мов, які живуть у світі. Додаткове навантаження беруть на себе ті мови, які визнані ООН мовами міжнародного спілкування. Такою є і російська.
З території України переглядають більше російську «Вікіпедію» – 56% усіх заходів, українську – майже 24%, англійську – 17,7%, інші – 2,4%.
Майже мільйон статей в українській «Вікіпедії» – це багато чи мало?
Слід розуміти, що усіх сторінок, які містяться в українській «Вікіпедії» – 2,8 млн. Однак 1,9 млн сторінок – це сторінки обговорень, різноманітних перенаправлень, тощо. Загалом «Вікіпедія» містить понад 50 млн статей, вона доступна 304 мовами світу. Але не всі активні. 3 десяток «Вікіпедій» в інкубаторі – не вистачає редакторів, які б їх наповнювали. Англомовна «Вікіпедія» має найбільше статей – майже 6 мільйонів. За нею йдуть 14 інших мовних версій «Вікіпедії», які мають понад 1 мільйон статей. В української «Вікіпедії» – 16 місце. На сьогодні українська «Вікіпедія» з її понад 900 тисяч статей – це найбільша енциклопедія українською мовою, яка коли-небудь була створена. Диво полягає в тому, що, незважаючи на якість, яка в багатьох моментах шкутильгає, «Вікіпедія» постійно вдосконалюється, а після того, як кількість статей енциклопедії перевалить за 1 мільйон, її якісне наповнення починає помітно поліпшуватися.
Джерело: wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Статистика
Нашій «Вікіпедії» всього-на-всього 15 років. Офіційно було активовано україномовну версію з кількістю 1000 статей у квітні 2004 року. Перша стаття в україномовній «Вікіпедії» називалася «Атом». 10 жовтня 2007-го було зроблено мільйонне редагування. Зараз загалом редагувань у нас 25,8 млн. Є такі мовні версії, які не сягнули 1000 публікацій і їх не розмістили в публічному просторі. Доступна тільки головна сторінка. Свого часу на одній з конференцій я спілкувався з філіппінцем, який шукав і не знайшов редактора для однієї з корінних мов. У них у країні англійська – мова міжнаціонального спілкування, але кожен острів має свою мову – таких там понад 70. Причому більшість з них вимираючі. Тільки 4 корінні мови Філіппін мають свої «Вікіпедії». Він припустив, що якщо через умовні 100 років не знайдеться людина, яка може редагувати «Вікіпедію» певною мовою, то така мова може офіційно вважатися мертвою. Тому українська «Вікіпедія» з її 16-м місцем серед 300 має дуже непогане майбутнє.
Англомовна «Вікіпедія» має найбільше статей – майже 6 мільйонів. За нею йдуть 14 інших мовних версій «Вікіпедії», які мають понад 1 мільйон статей. В української «Вікіпедії» 16 місце.
Чи могли б поділитися внутрішньою статистикою популярних статей на українській «Вікіпедії» за останній місяць? Чи є ця інформація у відкритому доступі?
«Вікіпедію» не варто ідеалізувати. Наприклад, у різних мовних версіях завжди в топі статті про популярних персонажів кіно та коміксів або акторів, які грали ці ролі. В Україні найпопулярнішими завжди були статті про літераторів, країни і міста та громадсько-політичні події. От і в липні цього року проведення виборів до Верховної ради яскраво відбилося в рейтингу найпопулярніших статей української «Вікіпедії». Детальніше цю статистику можна дізнаватися з «Віківісника», який щомісяця готують вікіпедисти Юрій Пероганич і Ярослав Стефанко.
Топ статей української «Вікіпедії» у червні – липні 2019 року
Яка кількість зареєстрованих користувачів української «Вікіпедії»? Хто з них має право редагування? Яка ієрархія українських редакторів?
Загалом в українській «Вікіпедії» понад 465 тисяч зареєстрованих, тобто таких які створили свій обліковий запис, користувачів, із них активних, тобто таких, які здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів, – майже 2600. Ця кількість дещо зросла за останні 5 років. Сайтом керує 45 адміністраторів – це люди, які мають розширені повноваження з редагування матеріалів.
Ієрархія існує саме серед активних користувачів. Найбільшою групою є «патрульні», які перевіряють інформацію – таких 468, із них 436 мають статус «відкочувачів» – у них є можливість повертати правки на сайт. Інколи в текстах вам можуть траплятися сині плашки з позначкою інформації, що потребує перевірки, – це їхня робота. Над патрульними стоїть 45 адміністраторів, які можуть заблокувати того чи того користувача, перейменувати статтю або вилучити її. Над адміністраторами є лише 5 осіб-«бюрократів». В інших версіях «Вікіпедії» є ще група стюардів. В Україні такої немає. Ця група перебуває за кордоном і корегує конфлікти, які виникають між адміністраторами та бюрократами. Також окремий статус у «Вікіпедії» мають боти-роботи – їх 178, вони вносять незначні, технічні правки – коми, лапки; «автопатрульні» – таких 88; адміністратори інтерфейсу – 9; перейменовувачі файлів – 8; створювачі облікових записів – 8; чек’юзери – 3.
Адміністратори можуть блокувати користувачів або конкретні ІР-адреси. Є різні періоди блокування – на один день, на тиждень. «Відкочування» певних правок відбувається тоді, коли інформація в матеріалі не відповідає правилам спільноти. Навіть стаття, яка була створена 10 років тому може бути поставлена під сумнів і після обговорення видалена.
Чи є можливість дізнатися, хто є редакторами «Вікіпедії»?
Усередині вікіспільноти всі більш-менш знають один одного за нікнеймами. 2600 користувачів – це не так багато. 169 редакторів розкрили себе, вони є відомими особистостями, про них існують окремі статті у «Вікіпедії». «Вікіпедію» редагують доктори і кандидати наук, письменники, журналісти і навіть народні депутати. Серед редакторів «Вікіпедії» був Ігор Костенко, який є Героєм Небесної сотні. В 2014-му він посмертно став вікіпедистом року. Цією премією відзначають на всесвітньому рівні, на міжнародній конференції «Вікіманія».
Як виникла «Вікімедіа Україна»? Як у ній організований процес?
У «Вікімедіа Україна» зараз 66 членів, ця організація існує з 2009-го і фінансується за американською грантовою програмою, підпорядковуючись «Фонду Вікімедіа». Цей фонд як некомерційну організацію створив у американському штаті Каліфорнія Джимбо Вейлз – засновник «Вікіпедії». Ця організація перебрала на себе всі важелі управління серверами, керівництво загальносвітовим вікі-рухом. «Фонд Вікімедіа» збирає пожертви на утримання серверів, підтримку всіх організацій, які існують у світі та організацію конференцій. У світі є низка організацій, які існують завдяки грантовій системі. Це регіональні відділення Фонду, яких близько півсотні. Окрім цих організацій є об’єднання користувачів – юзер-групи. Спочатку фонд створював регіональні відділення, потім дещо змінилася внутрішня політика і він почав створювати юзер-групи.
«Фонд Вікімедіа» збирає пожертви на утримання серверів, підтримку всіх організацій, які існують у світі й організацію конференцій.
До речі, сам Джимбо Вейлз мешкає у Флориді та в Лондоні. «Вікіпедія» – це його приватний некомерційний проект. Він запустив її англомовну версію 15 січня 2001 року як «братній» проект «Нупедії», яку він придумав разом зі своїм колегою – Ларі Сенгером. Вони хотіли зробити енциклопедію, яку редагуватимуть науковці, люди з підтвердженим ступенем тих чи тих наук. Але «Нупедія» закрилася 26 вересня 2003 року. Натомість «вибухнула» «Вікіпедія», бо основним її принципом було те, що її може редагувати кожен – в міру своїх знань і можливостей. Правила полягають у тому, що зміст статті має бути енциклопедичного характеру, а її предмет – енциклопедично значимим. Тобто усе, що представлене там, може бути представлене в друкованій енциклопедії. Перш ніж написати статтю про когось або щось, потрібно ознайомитися з правилами енциклопедичної значимості. Всі правила дуже чітко виписані.
Як виникло «Товариство редакторів»? Як ваша організація співпрацює з «Фондом Вікімедіа»?
Наша організація «Товариство редакторів української Вікіпедії» була створена в 2017 році як один із піонерів в Україні окремого напрямку організації вікіпедістів, який ми називаємо фан-клуб, а в структурі вікі-руху це зветься юзер-групою. Наша організація – це об’єднання користувачів за інтересами, яке дає змогу, оминаючи бюрократичні процедури всередині регіональних представництв фонду, вирішувати певні речі, популяризувати проекти «Фонду Вікімедіа». Я – голова товариства. Серед його членів редактори «Вікіпедії» – музикант, член Національної спілки композиторів України Андрій Бондаренко; доктор педагогічних наук, професор Ганна Онкович, яка займається впровадженням «Вікіпедії» в освітній процес; Юрій Дзядик – кандидат фізико-математичних наук. Ми товаришуємо з «Вікімедіа Україна», оскільки всі є вихідцями звідти.
Якщо говорити про внутрішні причини появи Товариства, то воно виникло через давнє світоглядне протиставлення двох типів користувачів – інклюзіоністів та видалянців. У спільноті таких 50 на 50. Це як «інь та янь» «Вікіпедії». Інклюзіоністи говорять про те, що в «Вікіпедії» має бути представлена найширша інформація. І це також є моєю філософією. На противагу інклюзіоністам видалянці говорять про те, що у «Вікіпедії» можна робити тільки те, що відповідає чітким правилам, які придумані її користувачами. Мовляв, спершу – правило, а вже потім вміст. Кілька років тому владу в «Вікімедіа Україна» захопили видалянці. Нам стало некомфортно, і тому ми вирішили піти у вільне плавання, створивши своє Товариство. Якщо ситуація зміниться, ми, можливо, повернемося, але поки всіх усе влаштовує.
Існує давнє світоглядне протиставлення двох типів користувачів – інклюзіоністів та видалянців. У спільноті таких 50 на 50. Це як «інь та янь» «Вікіпедії». Інклюзіоністи говорять про те, що у «Вікіпедії» має бути представлена найширша інформація. Видалянці – що у «Вікіпедії» можна робити тільки те, що відповідає чітким правилам, які придумані її користувачами.
Бачення організаційного розвитку у нас теж дещо відрізняється. Якщо «Вікімедіа Україна» відпрацьовує американські гранти, то ми працюємо як класична українська громадська організація, шукаємо ресурси всередині країни, отримуємо задоволення від праці на громадських засадах над наповненням власне «Вікіпедії». Саме така організація роботи є більш правдивою, люди віддають свій вільний час саме сайту, для них це не основна робота. Коли існує грантова система, застосовуються інші моделі, є певні нюанси.
Чи могли б детальніше розповісти про проекти вашого Товариства?
Наша мета внести у «Вікіпедію» якомога більше інформації. Жодна організація, як на мене, не має права монополізувати волонтерську працю користувачів «Вікіпедії». «Товариство редакторів» чи «Вікімедіа Україна» не мають бути монополістами щодо репрезентації вікімедійного руху в Україні. Якщо необхідно спільноті, то таких організацій може бути 10, 50 або 100. Українське законодавство зараз дуже лояльне до створення громадських об’єднань, цим гріх не користатися!
Інформація з різних галузей представлена зараз нерівномірно, тому не завадило б створення «Товариств», або юзер-груп, які наповнювали б інформацією різні розділи. Наприклад, візьмемо членів Національної спілки художників України. Не про всіх є стаття в «Вікіпедії». У них є внутрішній довідник, де зокрема є енциклопедична інформація про кожного члена. Ми зараз займаємось тим, щоб перевести його на вільну ліцензію, щоб була можливість його скачати і подати інформація у «Вікіпедію».
Ще один наш проект – pdf-архів газет. Ми звертаємося, наприклад, до редакції районної газети, щоб зробити угоду на передачу pdf-архіву до «Вікісховища». Це зручно передусім і районній газеті – вона заощаджує кошти на хостингу, і це зручно для «Вікімедіа», тому що фонд отримує окремий pdf-архів регіонального видання, інформацію з якого можна вільно копіювати до «Вікіпедії». Така робота не належить до пріоритетів діяльності «Вікімедіа Україна», але належить до наших пріоритетів.
А ще ми робимо концерти класичної музики. Один із наших членів-засновників – Андрій Бондаренко, шукає в архівах переклади класичної музики українською мовуою, які робив, наприклад, Максим Рильський, і які зараз робить Максим Стріха та інші автори, після чого організовує концерт із сучасними виконавцями, записує усе це на відео, аудіо, а потім викладає на «Вікісховище» під вільною ліцензією. Таким чином створюється у вільному доступі колекція класичної музики в українському перекладі.
Як вирішується питання з авторськими правами на фото, аудіо, відео? Чи всі зображання у «Вікіпедії» є легальними?
Якщо зі статтями більш-менш зрозуміло, то з приводу фотографій – усе дуже суворо. Вікіспільнота рекомендує користувачам робити свої знімки і завантажувати їх на «Вікіпедію», замість брати фотографію з інтернету. Авторські права в Америці діють дуже добре, а «Вікіпедія» створена американцями і підпадає під дію американського законодавства, де вільні ліцензії суворо регулюються. Був навіть випадок, коли «Фонд Вікімедіа» виступив проти уряду США – між ними був конфлікт щодо авторського права. «Вікімедіа» і зараз фактично в опозиції до уряду США. У минулі роки, коли відбувалася конференція «Вікіманія» в Америці, дуже багато користувачів не отримали американські візи. Позаторік, до речі, було так само в Канаді.
Був випадок, коли «Фонд Вікімедіа» виступив проти уряду США – між ними був конфлікт щодо авторського права. «Вікімедіа» і зараз фактично в опозиції до уряду США. У минулі роки, коли відбувалася конференція «Вікіманія» в Америці, дуже багато користувачів не отримали американські візи.
Варто розуміти, що розміщуючи фотографію на «Вікісховищі», ви віддаєте її на умовах, спрощено кажучи, копілефту. Те, що потрапляє в інтернет і захищене звичайним авторським правом – копірайтом, підлягає негайному видаленню. Копілефт – те, що може використовуватися будь-де і будь-ким, але з обов’язковим зазначенням джерела.
У США, наприклад, якщо потрапляє у вільний доступ pdf-версія газети, захищена копірайтом, – за неї отримати може на горіхи як той провайдер, у мережі якого її було завантажено, так і хостинг-провайдер – їх можуть запросто оштрафувати чи закрити. Якщо газета була завантажена у «Вікіпедію», але при повторному використанні не прописано, хто і як її завантажував, також може бути вжито відповідних законодавчих заходів. Тому дуже часто ми бачимо в американських книжках джерело wikimedia.org із посиланням на конкретного автора. Це стандартна «розшифровка» до «вільних» ліцензій. Будь-яке фото можна брати з wikimedia.org і використовувати з будь-якою метою, навіть комерційною. Наприклад, друкувати календарі, листівки, сувенірну продукцію.
Проблема з авторськими правами в Україні може виникнути у разі розміщення фотографій пам’яток культури. Річ у тім, що до сьогодні в нас не ухвалений закон щодо «свободи панорами». Ми сьогодні не можемо сфотографувати пам’ятник на вулиці і завантажити це фото у «Вікіпедію», тому що можуть бути порушені майнові права автора цього пам’ятника. Ситуація із цим у світі неоднорідна. У Франції, наприклад, немає «свободи панорами» – ми не можемо сфотографувати пам’ятник і це прописано в законі. У Росії є «свобода панорами» – це теж прописано в законі завдяки клопотанням російських вікіпедистів.
Проблема з авторськими правами в Україні може виникнути у разі розміщення фотографій пам’яток культури. Річ у тім, що до сьогодні в нас не ухвалений закон щодо «свободи панорами». Ми сьогодні не можемо сфотографувати пам’ятник на вулиці і завантажити це фото у «Вікіпедію», тому що можуть бути порушені майнові права автора цього пам’ятника. Ситуація із цим у світі неоднорідна.
Також є країни, де «свобода панорами» дозволяється у разі некомерційного використання контенту. Це лише частково задовольняє вікіспільноту, бо стандартна ліцензія «Вікіпедії» передбачає й комерційне використання. У нас питання «свободи панорами» чітко не прописане, тож фотографії окремих скульптур вантажаться не на сховище, а на українську «Вікіпедію» – для ілюстрації винятково українських статей. Тож поки такого закону немає, у нас існує прецедентне право. Наприклад, на початку нульових у нас був хрестоматійний випадок, коли нині покійний скульптор Василь Бородай – автор скульптури засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву і Либіді, боровся проти використання цієї скульптури на продуктових товарах. Його адвокати поскаржилися на дві компанії, які виробляли сирки і ковбасу, і вони довели, що зображення скульптури є порушенням прав цього скульптора. Вони були зобов’язані сплатити певну суму.
Є міжнародні терміни, поняття, географічні назви, постаті, щодо яких можна було б зробити переклади з англомовної версії для української «Вікіпедії». Наскільки це коректно? Як відбувається процес редагування матеріалів у «Вікіпедії»?
Переклади мають місце. Якщо рівень наших знань дає змогу зробити їх грамотно, можна перекладати статті, приміром, з англійської українською чи з російської українською. У «Вікіпедії» існує безліч службових сторінок. Зокрема, в кожної сторінки є своя сторінка обговорення, де вирішуються питання щодо вмісту цієї статті. Існує безліч службових сторінок, де вікіпедисти обговорюють правила, процеси, які відбуваються в онлайн-спільності та поза онлайн-спільнотою. Кожен користувач має свою сторінку для обговорення, свою сторінку як користувача. Він може про себе писати що завгодно. Якщо говорити про загальну сукупність редагувань, потрібно ще зважати на те, що кожне редагування прописується окремо. За бажання ми можемо побачити, якою була ця стаття, коли її тільки створили. Наприклад, щоб повернути ту інформацію, яка була видалена вандалами. Історія правок доступна усім на вкладці «Переглянути історію» статті. Можна переглянути ту чи ту версію, скопіювати звідти текст, вставити там, де йому місце.
Кожен користувач має свою сторінку для обговорення, свою сторінку як користувача. Він може про себе писати що завгодно. Якщо говорити про загальну сукупність редагувань, слід зважати, що кожне редагування прописується окремо.
«Вікіпедія» – це живий організм, правки вносяться ледь не щохвилини. У мене, як і в кожного зареєстрованого користувача, є список спостереження – інструмент, у якому відображаються зміни до тих статей, які були помічені мною спеціальною зірочкою. Заходячи в «Вікіпедію» кожного дня, я бачу всі зміни, які вносились в ці статті. Інколи доводиться «повоювати», затверджуючи версії. Це працює як сповіщення в соцмережі.
За окремими статтями політиків у «Вікіпедії», наприклад, видно, що вони ретельно вичищені. Як бути з замовними матеріалами?
Правилами «Вікіпедії» не заборонене проплачене редагування. Політика “Фонду Вікімедіа” передбачає необхідність декларувати редагування, які мають стосунок до оплачуваної роботи, включаючи інформацію про те, хто платить за редагування, хто їх замовляє. Зараз, наприклад, якщо ви захочете створити статтю про певну персону в англійській «Вікіпедії», вас запитають, чи пов’язані ви з нею, чи отримуєте гроші за створення цієї статті. Гроші грошима, але всім варто знати, що головний принцип «Вікіпедії» – її може редагувати кожен. Коли політик, скажімо так, «крупно налажав» і це отримало резонанс, однаково активні небайдужі користувачі знайдуть можливість розмістити цю інформацію у «Вікіпедії». Жодні гроші, жоден піарник не зарадить. Те саме відноситься і до представників бізнесу. Також варто розуміти: для того щоб потрапити до «Вікіпедії», персоні потрібно мати енциклопедичну значимість, бути цитованою в незалежних авторитетних джерелах, мати загальновизнані досягнення в тій галузі, яку вона репрезентує.
Коли політик, скажімо так, «крупно налажав» і це отримало резонанс, однаково активні небайдужі користувачі знайдуть можливість розмістити цю інформацію у «Вікіпедії». Жодні гроші, жоден піарник не зарадить. Те саме відноситься і до представників бізнесу.
Не секрет, що в різних версіях «Вікіпедії» є різна трактовка тих чи тих історичних та сучасних подій, постатей, персонажів. Чи є можливість зробити так, щоб різні версії «Вікіпедії» не розбігалися в трактуваннях?
«Вікіпедія» декларує критерії нейтральності, енциклопедичності змісту. Але яка може бути нейтральна точка зору в статтях про війну на Донбасі? Як можуть українці нейтрально це описати? Коли в статтях описується конфлікт, то звичайно, мовні версії цих статей на «Вікіпедії», як правило, дуже сильно, ба навіть кардинально, відрізняються одна від одної. Відрізняються не лише наповненням, а й назвами. Класичний приклад того, коли ми вперше з цим стикнулися – війна в Грузії в 2008-му. В українській «Вікіпедії» ця стаття досі називається «Російсько-грузинська війна (2008)». У російській – «Вооруженный конфликт в Южной Осетии (2008)».
«Вікіпедія» не є джерелом первинної інформації, це джерело вторинної інформації. Якщо в англомовні ЗМІ просочилась інформація з російською трактовкою українських подій, то потрібне втручання МЗС, яке б подало альтернативну точку зору. Тоді «Вікіпедія» може послатися на цю інформацію і зробити правку.
Ще один приклад – стаття «Анексія Криму (2014)». У російській «Вікіпедії» вона має назву «Присоединение Крыма к Российской Федерации». Англійською – Annexation of Crimea by the Russian Federation. У білоруській «Вікіпедії», між іншим, стаття теж має назву «Анексія Крыма Расіяй».
Багато залежить від законодавства – якщо уряд США буде називати це анексією, то так це й буде офіційно відображено. Російська «Вікіпедія» наполягає на тому, що вона найбільш «нейтральна». Щодо Криму вони пишуть, що приєднання «непризнанное большой частью международного сообщества». Американці, своєю чергою, намагаються показати «нейтральність» до анексії Криму інакше. Наприклад, на Вікісховищі, на міжнародних картах, Крим показаний як де-факто територія Росії, з приміткою «Кордони на цій карті показують фактичну ситуацію, і не свідчать про будь-яку підтримку чи визнання». Наші користувачі на це не змогли вплинути. Щоб заспокоїти українських користувачів, в українській «Вікіпедії» Крим відображено все ж таки українським. Ось така «нейтральність»… Як на мене, це один із мінусів політики «Фонду Вікімедіа».
Ще одна класична історія суперечки з РФ стосувалася Київської Русі. 2011 року в російській «Вікіпедії» вирішили перейменувати Київську Русь на «Древнерусское государство». Хоча назва Київська Русь є міжнародно визнаною. Наші користувачі все ж таки домоглися того, щоб у 2014-му назву було замінено. Це був випадок, який набув великого резонансу. У результаті ми таки перемогли. Допомогло також те, що стаття про Київську Русь є базовою, вона має бути в кожній «Вікіпедії».
Як відбити атаки зовнішнього впливу з РФ на українську «Вікіпедію»?
Сумніваюсь, що РФ вдавалось щось грандіозне в українській «Вікіпедії». Користувачів із РФ дуже легко вирахувати. Коли вони заходять в українську «Вікіпедію» – роблять безліч помилок, користуючись Яндекс-перекладом. Таких користувачів помічають навіть боти – програми, що виправляють помилки. Відверто антиукраїнські правки в статтях про історичні постаті, як Степан Бандера чи Роман Шухевич – не проходять, оскільки такі статті заздалегідь захищені. Користувачі, які зареєструвалися менше доби тому чи зробили малу кількість правок в українській «Вікіпедії», не можуть відредагувати такі статті за означенням. Постійно триває багато процесів, які регулюються спільнотою і не виходять за межі сторінок обговорення. Одне із порівняно нещодавніх обговорень – чи правомірно називати українську діаспору діаспорою. Робляться «вкиди» на сторінках обговорення для того, щоб відволікти від інших, більш серйозних проблем.
Відверто антиукраїнські правки в статтях про історичних постатей, як Степан Бандера чи Роман Шухевич – не проходять, оскільки такі статті заздалегідь захищені.
Але в цілому українці українську «Вікіпедію» контролюють – той контент, який є в українській «Вікіпедії», більш-менш відповідає українському погляду. Приємно, що з території України 55% користувачів редагують саме українську «Вікіпедію» і лише 37% редагують російську, англійську – 5,8%.
До речі, чимало російських вікіпедистів не підтримує чинну російську владу. У них був серйозний конфлікт із російською владою щодо блокування російської «Вікіпедії» – її, як у Туреччині, хотіли повністю заблокувати. Члени «Вікімедіа РУ» підняли колосальну акцію протесту і домоглися того, що лише деякі статті російської «Вікіпедії» є заблокованими на території РФ. Я знайомий, зокрема, з директором «Вікмедіа РУ» Володимиром Медейком, він із Санкт-Петербурга, виконавчим директором цієї організації Стасом Козловським із Москви. Один із сестринських проектів «Фонду Вікімедіа» – ресурс «Вікіновини» – слабенький в цілому світі, але в Росії загалом непогано працює. Головний редактор цього ресурсу Олександр Красоткін дуже принциповий журналіст. Про антиурядові протести в містах РФ ми дізнаємося здебільшого з «Вікіновин». Так, 27 липня журналіста російських «Вікіновин» Семена Красоткіна на кілька годин затримали російські силовики, коли він вів репортаж з опозиційної акції.
Однак при цьому не потрібно ідеалізувати «Вікімедіа РУ» – у 2017-му вони отримали президентський грант від Путіна.
Які є заохочення для вікіпедистів?
У «Вікіпедії» існує система конкурсів для користувачів, де вони можуть отримувати призи при завантаженні певних фотографій або статей. До появи одного з них – «Вікі любить Землю» – я маю безпосереднє відношення. Ідея фотоконкурсу пам’яток природи народилася 2012 року в Берліні під час однієї з вікіконференцій. Я вигадав його назву, а 2013 року організував і провів «Вікі любить Землю» як пілотний проект в Україні. До цього у «Вікімедіа» був лише фотоконкурс пам’яток історії та культури – «Вікі любить пам’ятки». Фотоконкурс пам’яток природи з 2014 року став міжнародним і проходить щорічно в травні. Цього року він проводився уже в 37 країнах. А з 1 вересня стартує щорічний «Вікі любить пам’ятки».
Сьогодні «Вікі любить Землю» і «Вікі любить пам’ятки» є чи не найкращими проектами «Фонду Вікімедіа». Але за тенденцією, яку я спостерігаю з 2013 року, в Україні є певна когорта фотографів, яким сподобалися ці конкурси – з року в рік вони беруть призові місця. Як на мене це не зовсім правильно – потрібно трішки обмежувати повторну участь.
Наостанок могли б розповісти про курйози з редагуванням чи створенням статей?
Курйози час від часу трапляються у «Вікіпедії». Чим більше статей стає в мовній версії, тим більша ймовірність того, що туди може тишком-нишком пролізти стаття, яка не відповідає дійсності. Людського ресурсу, щоб перевірити всі статті не вистачає. Ніхто в середовищі вікіпедистів не отримує за свою роботу гроші – всі працюють виключно на волонтерських засадах. Однин із хрестоматійних випадків трапився у польській «Вікіпедії». Свого часу там була створена стаття про Генріка Батуту – це була вигадана людина.
Група користувачів надумала створити про нього статтю. Вони продумали все до деталей – намалювали навіть вулиці, які на його честь нібито були названі. Вся інформація вносилася з різних ІР-адрес, щоб не виглядало підозріло. Ця стаття проіснувала з 2004 до 2006 року. Фальшивка була розкрита журналістами «Газети Виборчої». Але випадок набув резонансу, її відновили і тепер вона розповідає про мем.
Фото: Анна Федорук
