Хто такий політолог і чим він займається?
Усе дуже просто. Політолог – це аналітик, який вивчає різні соціальні, економічні та політичні процеси, їх вплив і взаємодію досліджує партійні ідеології та ідеологів, мотивації і конфронтації, складає прогнози за допомогою свого критичного розуму на основі освіти і якихось інсайдів, ну і, звичайно ж, інтерпретує весь цей величезний пласт інформації для звичайного громадянина. Це дослідник Держави з великої літери «Д», її внутрішніх і зовнішніх відносин, який на підставі зібраних і проаналізованих даних розповість, у якій країні ви прокинетеся завтра вранці і скільки грошей буде у вашому гаманці через півроку, якщо на виборах переможе політик N. Він також із вірогідністю до 75 відсотків пояснить, що чекає на Україну та її громадян, якщо КНДР запустить російську ядерну боєголовку в США з китайського підводного човна, придбаного Китаєм у Норвегії за гроші угорської партії «Йоббік», які були їй переказані з лондонського рахунку Бориса Березовського. І обов’язково пояснить, до чого тут Саакашвілі і що за секрети зберігає в своїх бджолиних вуликах Віктор Ющенко.
Саме політолог за допомогою телебачення і соціальних мереж дає пересічному громадянинові потужний поштовх до бурхливих дискусій про облаштування країни в Facebook і на кухнях, перетворюючи менеджера з продажу, виконроба і перукаря на геополітичних експертів.
А хто ж такий політтехнолог?
Політтехнолог – найманий практик і маніпулятор громадською думкою на службі у будь-яких політичних сил. Це та людина, завдяки якій у громадян складається ніжне ставлення до того чи того політика. Це людина, яка сфотографувала Арсенія Яценюка, що тихенько стоїть у черзі з простими людьми за звичайним квитком. Це та людина, яка подарувала Юлії Тимошенко тигреня і чужими руками розклеїла її фотографію на всіх білбордах країни. Саме політтехнолог знайшов і злив у мережу інтимні фотографії Анастасії Дєєвої. І ще це та людина, якої зараз так не вистачає Надії Савченко.
_
Фото: YouTube.com
Важливо знати!
Насправді грань між політологом і політтехнологом дуже розмита. Визначити, хто є лобістом політичної сили, практично неможливо, хіба що він сам не приховує своїх роботодавців.
Ідеальний образ політолога – це незалежний вчений, який не обслуговує будь-які сили, у якого є ресурс для того, щоб займатися дослідженнями. Його з радістю кличуть на телеканали як насправді незалежного експерта, який, спираючись на результати досліджень й інсайди, відкриває глядачеві очі на те, що дійсно відбувається у внутрішній і зовнішній політиці країни, тим самим виконуючи одну з головних своїх функцій – політичної освіти.
Однак на практиці таке неможливо. Політолог – теж людина з потребами, а на написанні книг, статей, викладанні та постійній участі в ток-шоу далеко не заїдеш. Тому політологам необхідно словесно викручуватися і приховувати свої місця роботи, щоб на них не сипалися звинувачення в заангажованості, інакше – втрата репутації і політологічної ваги.
Політолог Вадим Карасьов і Наталя Влащенко розкладають професію політолога на частини: «Незалежність політолога – це правильно відформатована залежність»
Де знайти політолога?
Політолог – завсідник ЗМІ. Адже саме завдяки телебаченню, радіо, різним друкованим та інтернет-виданням він доносить своє бачення будь-якої ситуації і описує перспективи її розвитку, отримуючи у винагороду свою аудиторію, яка його цитуватиме і посилатиметься на нього в своїх застільних дебатах.
Улюблені місця політологів – це ток-шоу та різні аналітичні передачі. Саме тут вони можуть показати себе і подивитися на інших, продемонструвати свою перевагу і знання. Телебачення для політолога – намагання маніпулювати на користь своєї політичної сили (адже, як ми з’ясували з Наталією Влащенко і Вадимом Карасьовим, усі політологи – це найманці).
Український інститут аналізу та менеджменту політики періодично раз на місяць публікує рейтинги найцитованіших у ЗМІ політологів України.
_
Фото: uiamp.org.ua
Повний список політичних експертів складається приблизно зі 160 імен. Аналіз складено за результатами моніторингу ЗМІ та соцмереж, тобто абсолютно всіх згадувань того чи того імені в медіасфері. У ТОП-3 завжди входить Руслан Бортник, директор цього ж інституту досліджень.
Політолог – це передусім точка зору, тому 160 політичних експертів – це 160 найрізноманітніших суб’єктивних думок. Ці експерти висловлюються з різних питань, роблять прогнози, ставки, і навряд чи хтось може здогадатися, кому це найбільше на користь.
Тарас Березовець лаконічно прогнозує
Як стати українським політологом?
Потрібно лише:
1. Виробити системне мислення (за потреби).
2. Уміти обробляти великі масиви інформації (за потреби).
3. Прочитати кілька десятків книжок (ОБОВ’ЯЗКОВО).
4. Здобути вищу освіту (за потреби, оскільки зараз у тренді відсутність вищої освіти).
5. Знати історію, щоб відстежувати закономірності (за потреби).
6. Вивчити кілька іноземних мов (ОБОВ’ЯЗКОВО, адже потрібно буде моніторити зарубіжні ЗМІ).
7. Написати кілька наукових робіт з політології та соціології (за потреби).
8. Завести Facebook (ОБОВ’ЯЗКОВО).
9. Зібрати аудиторію (це буде легко, адже в країні постійна політична криза, а значить, політологія затребувана як ніколи).
10. У Facebook сперечатися з іншими політологами, щоб на вас звернули увагу (ОБОВ’ЯЗКОВО).
11. Написати кілька десятків статей в різні видання. Для початку потрібно це зробити безкоштовно (ОБОВ’ЯЗКОВО, адже якщо вийде щось спрогнозувати, тицьнувши пальцем у небо, то потім ці публікації стануть підтвердженням вашої політологічної спроможності).
12. Вивчити словник політолога (ОБОВ’ЯЗКОВО, адже без знання розумних слів і абревіатур ви не будете переконливим).
13. Періодично повідомляти своїм читачам, що п’ять років тому ви передбачали ту чи ту ситуацію (ОБОВ’ЯЗКОВО).
14. Тільки суха, впевнена аналітика. Ніякого гумору, дужечок-смайликів (інакше внесуть у політичні блогери, а це нижча каста в ієрархії політичної експертизи).
15. Дочекатися запрошення на телебачення чи радіо (пам’ятайте, що головним джерелом інформації для українців є телебачення. Це ваш трамплін, викладайтеся по максимуму).
16. Увійти в штаб політика – ось де почнеться справжня робота і життя, повне пригод.
Або ж можна просто мати високу самовпевненість і самозакоханість, дивитися на всіх зверхньо і вміти переконливо говорити без будь-яких доказів і посилань на джерела інформації. Таке собі публічне розлоге міркування без фактів, гра розуму і демонстрація себе і своєї аналітичної спроможності.
Політолог і воєнний експерт Олексій Арестович
Чи потрібно ставати політологом? Чом би й ні. Весь навколишній світ – це нескінченний політичний конфлікт, а гідний обслуговуючий персонал, який добре знає свою справу і не ставить зайвих запитань, – мрія будь-якого роботодавця.
Зрештою, про що б не йшлося, завжди йдеться про гроші.
Галерея політологів телеканалу «112»
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
