Для декодування сигналу телеканалів до країни вже завезено 110 тис. тюнерів, ще близько півмільйона завезуть цього літа. Масова інформаційна кампанія розпочнеться наприкінці серпня, у листопаді телегрупи почнуть практикувати маятникові вимкнення. Телегрупи сподіваються, що на платні сервіси перейдуть близько 2 млн домогосподарств безкоштовного супутника.
Про це 31 травня під час конференції «Дні електронних комунікацій 2019» повідомив виконавчий директор 1+1 media Ярослав Пахольчук. Крім покрокового плану супутникового кодування, Ярослав також представив результати замовленого телегрупами дослідження поведінки абонентів безкоштовного супутника після кодування. Після чого представники трьох телегруп відповіли на запитання провайдерів. «Телекритика» пропонує ознайомитися з почутим.
Інвестиції в кодування супутникового сигналу мовників телегрупи становили $7,5 млн, із них $2,5 млн вклали медіагрупи; оператори і постачальники обладнання – $5 млн.
Минулого тижня були узгоджені та підписані контракти між 4 українськими медіагрупами та провайдером ефірного цифрового телебачення «Зеонбуд» на кодування його транспортного сигналу. Кодування транспортного сигналу цифрового провайдера на супутнику відбудеться через 4 місяці після кодування – у вересні. «Це найдовше узгодження контракту, з яким мені довелося зіткнутися. Ми його підписали через 11 місяців після переговорів. Процес угоди зайняв стільки часу, оскільки не раз змінювалися керівники різних телегруп, змінювалися позиції, зовнішні чинники. Сьогодні у нас є узгоджений контракт, який підписується. Він набуває чинності з понеділка», – повідомив Ярослав Пахольчук.
Для декодування сигналу телеканалів до країни завезли 110 тисяч тюнерів. Станом на червень буде замовлено понад 600 тисяч тюнерів і чипсетів. Інформаційну кампанію про кодування сигналу телегрупи планують почати 25 серпня.
У липні телегрупи почнуть формувати альтернативний супутниковий сигнал своїх телеканалів – провайдери В2В отримають оригінальний сигнал, а глядачі – інформаційні повідомлення. З 4 листопада відбудуться маятникові відключення супутникового сигналу каналів телегруп до того, як сигнал буде повністю закодований, щоб споживачі змінили тип прийому.
«Інформаційна кампанія має три мети, – продовжує Ярослав Пахольчук. – Перша – ми не хочемо втрачати глядача. Тому ми повинні інформувати людей, що є альтернатива безкоштовному супутнику. Друга мета не пов’язана з першою – крім того, що ми отримуємо, інформуючи, ми зобов’язані забезпечити глядачів доступом до телеканалів. Третя мета – ми хочемо, щоб 100% абонентів безкоштовного супутника перейшли на платні технології».
Після запуску паралельного супутникового сигналу влітку телегрупи роздаватимуть провайдерам сигнали у двох стандартах – у MPEG4 і MPEG2 (DVBS-2), але в 2020-му провайдери будуть отримувати тільки сигнал у стислому форматі MPEG4.
Також були надані результати березневого дослідження 1000 абонентів безкоштовного супутника по всій Україні (за винятком окупованих територій).
Із 4,5 млн супутникових домогосподарств близько 20% або 900 тисяч використовують кардшерінг. Після кодування 45%, або 2 млн, перейдуть на платні сервіси: DTH може отримати 13% абонентів, або 570 тисяч, IPTV/OTT – 14% (620 тисяч), кабельне ТБ – 18% (720 тисяч). З решти – 14% (620 тисяч) будуть користуватися кардшерінгом, стільки ж залишаться на безкоштовному супутнику (FTA), ще 27% перейдуть на цифровий ефір. Головне – переконати таких абонентів, що за телебачення потрібно платити, акцентує Ярослав Пахольчук.
Абоненти кардшерінгу можуть стати потенціалом для розвитку провайдерів PayTV, оскільки вони вже платять за ТБ. Половина з них проживає у містах, у 86% є інтернет, 64% – кабельне ТБ, 25% – ОТТ.
Примітно, що для абонентів кардшерінгу українські телеканали в пріоритеті. Російських мовників вони поставили на останнє місце після тематичних, пізнавальних, спортивних і дитячих кіноканалів.
Якщо зникнуть українські канали, більшість супутникових глядачів будуть шукати інформацію в інтернеті:
Участь в обговоренні взяли також директор дивізіону Digital і PayTV телегрупи StarLightMedia Юлія Трибушна і Денис Васянович, директор дистриб’ютора групи «Інтер» – компанії «Національний контент центр».
Ярослав Пахольчук, Юлія Трибушна та Денис Васянович. Фото: ДЕК
Юлія Трибушна акцентує на ризиках телегруп: «Наш ринок PayTV – це пиріг. За однієї стратегії можна відкусити один у одного якнайбільший шматок бізнесу. Однак найкраща стратегія – це коли можна зробити цей пиріг великим для всіх. Тоді виграє кожен. Кодування супутника дасть змогу виростити цей ринок удвічі порівняно з цим роком у грошах, за рахунок того, що з’явиться кількість абонентів, які ніколи не платили за ТБ і які, як ми бачимо з опитування, готові платити за ТВ-послугу. Це може дати 2 млн абонентів відразу, ще близько 0,5 млн абонентів ми прогнозуємо через рік. Але це має бути наша спільна робота. У грошах до 2022 року ринок PayTV може зрости до 10 млрд гривень. Через кодування кожна телегрупа втрачає гроші на рекламі. За нашими підрахунками це близько $10 млн протягом перших двох років. І щороку – це мільйони і мільйони доларів. Нам складно передбачити, оскільки озвучена цифра 45% тих людей, які готові платити, – це тільки потенціал».
Крім телегруп повинні бути активними й провайдери, акцентує Денис Васянович: «Пиріг ділитимуть ті, хто щось робить. Для цього потрібно хоча б взяти тарілку або ложку з виделкою. Раніше ми озвучували, що в травні буде кодування, але я не чув, що хтось із провайдерів до цього готується, планує маркетингові рухи в цьому напрямку. Цифри, які навів Ярослав, можуть змінитися залежно від того, хто як підготувався. DTH-платформи готуються – вони проводять акції із залучення абонентів. ОТТ-сервіси роблять це постійно, їхню рекламу ми бачимо на телебаченні. З кабельних операторів – є одна або дві компанії, які вживають у цьому напрямку хоч якихось заходів. Якщо ми та ви не підготуємося до кодування, то відсотки переходу на кабель будуть значно меншими. Тих абонентів, які були б готові платити за кабель, забере до 20 січня або DTH, або ОТТ. Навряд чи вони підуть в Т2, тому що людина, яка дивилася 200 телеканалів, не захоче відкотитися до 32-х. До цього ми пережили вимкнення ефірного аналога – той, хто сидів на 4 каналах, перейшов на 32, і для них, напевно, це багато. Для абонента супутникового телебачення, особливо того, що користувався шерінгом, сплачуючи $3–4 на місяць, – ARPU, яке значно більше, ніж у деяких провайдерів, що сидять тут в залі», – підкреслив директор «Національного контакт-центру».
DTH-платформи готуються – вони проводять акції із залучення абонентів. ОТТ-сервіси роблять це постійно, їх рекламу ми бачимо на телебаченні. З кабельних операторів – є одна або дві компанії, які вживають у цьому напрямку хоч якихось заходів. Якщо ми та ви не підготуємося до кодування, то відсотки переходу в кабель будуть значно меншими
Денис Васянович. Фото: ДЕК
Ярослав Пахольчук дав свою оцінку можливим втратам на рекламному ринку після кодування. «Кожна група втратить у доходах з реклами по-різному – від 7% до 15%. Це гроші, які значно перевищують наші доходи від дистрибуції», – роз’яснює він. Проте телегрупи готові піти на ризики, щоб побудувати ринок платного телебачення. «Сьогодні нам на п’яти наступають Netflix, Amazon і Disney+. Таких платформ безліч. Тоді як 15 років люди дивилися контент трьома способами – кінотеатр, DVD, телевізор, який теж дивилися трьома способами. Сьогодні для перегляду контенту є десятки шляхів. Монетизувати ТВ-послугу стає важче. Але кодування – це незворотний процес. Альтернативи йому немає», – резюмував виконавчий директор 1+1 media.
Провайдерів цікавили питання інформаційної безпеки через можливий перехід абонентів на дивлення виключно російських телеканалів. Представники телегрупи відповіли, що люди не будуть відірвані від українського інформаційного поля – залишаться некодовані інформаційні телеканали, яких сьогодні вже близько 20. Онно Зонневельд, голова представництва компанії SES в Україні, запевняє, що інтерес глядача супутникового телебачення до російських каналів переоцінений: «У відкритому вигляді російські телеканали “висять” тільки на HotBird. Там “висить” 18 телеканалів, це міжнародні версії. Вони не “смачні”. “Смачні” російські телеканали висять на 36 градусі – вони кодовані».
Також провайдерів цікавила можливість реклами своїх послуг або акцій на телеканалах медіагруп із окремими вставками для регіонів. Юлія Трибушна повідомила, що певні ОТТ-провайдери зацікавилися проектом медіаінвестицій StarLightMedia – телегрупа готова прорекламувати компанії безкоштовно за рахунок майбутнього доходу сервісу. Про ціни на телеканали в 2020-м говорив тільки Ярослав Пахольчук, озвучивши попередню ціну в 6 гривень за шість мовників «Плюсів», що викликало жваву дискусію. Докладніше про ціни телегрупи готові будуть повідомити згодом.
На тему PayTV у рамках заходу відбулося ще дві секції – за участю телегруп у рамках круглого столу «Телекритики» та провайдерів на «Академії росту», організованій StarLightMedia. Детальний звіт про них читайте в наступних публікаціях «Телекритики».
Також, читайте наш розбір установчого дослідження ІТК про зростання T2 і IPTV.
Фото: pixabay
