Президентська четвірка Національної ради з питань телебачення і радіомовлення відмовилася внести питання винесення 14 частот ФМ-діапазону на конкурс під суспільне радіо «Промінь» до порядку денного засідання 28 березня. Ця пропозиція була винесена позапланово з голосу на початку засідання членом Нацради Олегом Чернишом, призначеним за парламентською квотою. Пропозицію чиновника підтримала лише перший заступник голови Нацради Ольга Герасим’юк (4 – проти, Олександр Ільяшенко – утримався).
Як повідомляла «Телекритика», Олег Черниш 21 квітня оголошував бойкот засіданню через те, що 14 березня президентська четвірка регулятора вдруге не підтримала його пропозицію оголосити зазначений конкурс. На конкурс чиновник планував винести 14 ФМ-частот виключно в обласних центрах, серед яких була вказана, зокрема, харківська частота 100,5 МГц, на якій раніше мовило «Радіо Вести» (два роки не використовується). Конкурсні умови аналогічні умовам конкурсу на київську частоту 97,2 МГц, оголошеного в грудні 2018 року під суспільне радіо «Промінь»: не менш як 50% – інформаційні, освітні та розважальні передачі; 100% ведення передач українською мовою та відсутність ретрансляції інших мовників.
З 14 міст, які я пропоную виставити на конкурс, суспільний мовник працює в УКХ-діапазоні 9 міст. На утримання цих частот ідуть ті самі кошти, але значно менше слухачів може почути їхні програми.
«Пропоную виставити 14 частот у ФМ-діапазоні в обласних центрах. Це форматний конкурс, – розповів Олег Черниш. – У цьому конкурсі, зокрема, може взяти участь «УР-2: Радіо “Промінь”». Деякі частоти, зокрема 100,5 МГц у Харкові, – це прикордонна область, де добре чути радіо з Белгорода. Цю частоту вже давно потрібно було виносити на конкурс. Вашим основним аргументом (звертається до президентської четвірки. – Ред.) було недофінансування суспільного мовника. Стосовно цього зазначу: з 14 міст, які я пропоную виставити на конкурс, суспільний мовник працює в УКХ-діапазоні 9 цих міст. На утримання цих частот ідуть ті самі кошти, але значно менше слухачів може почути їхні програми. У ЗМІ зараз довкола цього питання виник негативний резонанс, зокрема, тому що я цьому посприяв – Нацрада не виконує обов’язків із забезпечення суспільного мовника частотами. І тому було б добре якраз президентській четвірці перед виборами президента 31 березня підтримати це рішення про оголошення конкурсу».
На думку Сергія Костинського, який курує питання конкурсів у Нацраді, Олег Черниш спекулює на цій темі. «Минулого разу ви використали тему Суспільного для того, аби зірвати засідання, а зараз ви використовуєте тему Суспільного для того, аби бути присутнім на засіданні, тому що очевидним є питання, чому ви присутні, якщо немає питання конкурсу на засіданні. Це спекуляції на тему Суспільного. Найбільше частот за всю каденцію ми видали Суспільному мовленню – воно на першому місці. Ми зараз готуємо звіт із розбудови радіомовлення – там буде стратегія. Ви побачите в цифрах, що Суспільне отримало від нас найбільшу кількість ФМ-частот. 4 квітня у нас конкурс на 4 ФМ-частоти в Києві, в якому має право брати участь Суспільне мовлення і після цього ми вже почнемо будувати стратегію, як ми оголошуватимемо наступні конкурси на частоти, які є останніми. Ми зараз проаналізували відповіді УДЦР (Український держцентр радіочастот. – Ред.) і там за великою кількістю обласних центрів уже немає частотного ресурсу. Тому ми маємо дуже обережно, зважено підійти до останніх конкурсів на обласні центри. Не треба спекулювати, політизувати цю тему», – зазначив Сергій Костинський.
Ми маємо дбати про Суспільне не тим, що ми видали багато частот, а тим, як ми виконали закон, а виконали ми його частково. Про це йдеться. Ніяка тут не маніпуляція. Якщо конкурс просять оголосити з вересня, то чого ми так пильно приглядаємося?
Олег Черниш у відповідь пригадав Сергію Костинському, що той обіцяв винести вільні частоти на конкурс для суспільних мовників ще в вересні минулого року, але цього так і не сталося. Це відбулося з першою спробою Олега Чериша винести на конкурс вільні частоти в ФМ-діапазоні для Суспільного радіо, але члени президентської четвірки Нацради цю пропозицію тоді не підтримали. «За законом ми повинні розбудувати 3 ФМ-мережі Суспільного мовлення. Якщо конкурс буде оголошений зараз, ми зможемо підбити результати через 3 місяці – в липні, коли у нас закінчується каденція. Для 9 частот затрати НСТУ будуть такі ж, як і зараз. Для 5 частот компанії надається рік для запуску мовлення – у 2020-му буде новий бюджет у НСТУ. Сподіваємося, тоді Суспільний мовник буде дофінансовано. За ліцензійний збір НСТУ, як ви знаєте, не сплачує коштів», – наполягав чиновник.
Ольга Герасим’юк підтримала колегу: «Це ніяка не маніпуляція на тему Суспільного – чим раніше ми ухвалимо рішення про конкурс, тим раніше ми зможемо провести цей конкурс і розподілити ці частоти за нашої каденції, дбаючи про реформу Суспільного мовлення. Ми маємо дбати про Суспільне не тим, що ми видали багато частот, а тим, як ми виконали закон, а виконали ми його частково. Про це йдеться. Ніяка тут не маніпуляція. Якщо конкурс просять оголосити з вересня, то чого ми так пильно приглядаємося? Якщо ми його оголосимо в квітні, то підіб’ємо через три місяці – коли буде уже інша каденція. Слова Юрія Анатолійовича, мовляв, яка буде доля суспільного мовника залежить від того, яким буде новий керівник, була сказана на попередніх засіданнях, я так думаю, зопалу. До чого тут доля Суспільного до керівника? У нашій країні вона може бути тільки успішною і ми маємо про неї подбати – це основна з реформ, якій ми маємо не дати загинути. Тому, будь ласка, колеги, давайте про це думати і не прикриватися тим, що нами багато зроблено», – повідомила перший заступник голови.
НСТУ через відсутність фінансування чи неправильний розподіл грошей не доставляє сигнал на окуповані Росією території, що є само по собі фактом. Не хочу засуджувати правління НСТУ, але може був би вихід десь заощадити й перекинути гроші на частоту, яка б мовила на Росію. Давайте роздавати частоти не по приколу! Може, новий склад прийде і роздасть краще.
Голова Нацради Юрій Артеменко пояснив, чому він проти конкурсів для суспільних радіостанцій: «Я голосую проти, тому що проекту рішення немає. Можливо, попередній (проект рішень) змінився – я не знаю. Це чиста маніпуляція, тому що розвиток мереж мовлення по закону йде. Ми домовилися, що повернемось до цього питання після 4 квітня, коли побачимо переможців київського конкурсу. Я бачу, що Сергій робить – як він розбудовує мережі. Якщо б кожен із нас так займався своїм напрямком – було б чудово. Коли звинувачуєш іншого, придивись до свого – що ви зробили для розвитку, регуляції супутникового, кабельного телебачення, за яке ви, до речі, відповідаєте (звертається до Черниша. – Ред.). Конкурс просиш не ти, пане Олеже, а наглядова рада, Чернотицький. Він разом із технарями, нашим Сергієм розмірковують… Проблема дійсно важка, я зрозумів би вас, якщо б ви керували НСТУ. Коли ви не керуєте, а з боку кажете… Це треба жити всередині. Ви ж не кажете, що через відсутність фінансування відключені вежі. НСТУ через відсутність фінансування чи неправильний розподіл грошей не доставляє сигнал на окуповані Росією території, що є само по собі фактом. Не хочу засуджувати правління НСТУ, але може був би вихід десь заощадити і перекинути гроші на частоту, яка б мовила на Росію. Давайте роздавати частоти не по приколу! Може, новий склад прийде і роздасть краще».
Нагадаємо, на попередніх радіоконкурсах Нацради НСТУ діставалися тільки неліквідні частоти – Суспільне мовлення ігнорувало обласні центри. Зокрема, в жовтні 2018-го НСТУ не подала жодної заявки на ФМ-частоти у Львові, Кропивницькому, Білій Церкві та лише одну заявку на три ФМ-частоти в Кривому Розі. Між президентською четвіркою Нацради і керівництвом НСТУ була домовленість про те, що остання не буде подаватися на комерційно привабливі частоти, виставлені на конкурс, поступаючись місцем комерційним мовникам. Вперше про домовленості чиновників і «суспільників» стало відомо навесні 2017-го. На конкурсі в березні 2017-го радіостанція «Країна ФМ» отримала 15 із 16 виставлених на конкурс частот, включаючи п’ять обласних центрів: Кропивницький, Миколаїв, Полтава, Суми та Хмельницький (ще 10 – у регіонах). Тоді «Промінь» не подавався на конкурс, хоча спочатку запитував у Нацради їх обчислення.
У резерві Нацради перебуває близько 40 частот після анулювання ліцензій мовників «Радіогрупи УМХ» через їх непрозору власність. У підвішеному стані перебувають також частоти мовника УМХ «Радіо Пятница» (ДП «Новий обрій»), мережа якого налічує 55 найбільших міст України (офіційний власник – юрист Максим Варламов). 7-річний термін дії ліцензії «Радіо Пятница» закінчився 16 червня, але Нацрада досі не розглянула питання її продовження, а тому згідно із законом ліцензія залишається чинною.
Фото: Анна Федорук
