У четвер, 11 жовтня, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки конкурсу на 48 вільних радіочастот ФМ-діапазону в 17 областях України. Як повідомляла «Телекритика», переможцями конкурсу стали: новостворена інформаційна радіостанція «Прямий ФМ» (6 частот), радіогрупа «ТАВР медіа» (5 частот), Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ), отримавши для трьох радіостанцій («Українське радіо», «Промінь» і «Культура») 17 частот, основна частина яких – малопотужні частоти в невеликих містах і селах, а також низка регіональних компаній. До вашої уваги докладно про те, як відбувався конкурс.
Чому радіостанції суспільного мовлення не подалися на ряд апетитних частот, проігнорувавши великі міста? Чому у «Прямого ФМ» більше шансів побудувати радіомережу, ніж у НСТУ? Як місцевий мовник із Кривого Рогу підвів членів Нацради і «підвісив» частоту в місті? Про це, а також про те, що залишилося за кадром, читайте далі.
Президентський «Прямий ФМ»: «дуже цікавий формат»
Для радіостанції «Прямий ФМ» (ТОВ «ТК« Прямий ») це був перший конкурс, і з першого разу вона отримала відразу 6 частот. Зазвичай члени Нацради для запуску нових радіостанцій ухвалюють рішення не з першого разу. Наприклад, новостворене «Гуцульське радіо», пов’язане з нардепом «Народного фронту» Миколою Княжицьким, отримало першу частоту тільки з третьої спроби, незважаючи на те що радіостанція подавалася на неліквідні частоти – малопотужні районні центри гірських регіонів.
Радіостанцію «Прямий ФМ» представляв ведучий новин «Прямого» Олександр Близнюк, він буде керівником радіостанції. «Прямий ФМ – це репортажна інформаційна станція з елементами американського формату all news і news&talk із розмовним контентом відповідно до потреб аудиторії і репортажами з місць подій, – почав Близнюк. – У нас розгалужена мережа журналістів, яких ми будемо використовувати для того, щоб у слухача складалося відчуття, що він присутній в центрі подій. Сітка побудована на випусках новин, розширених випусках новин, інформаційних рубриках, репортажах із місць подій, а також аналітичних програмах і тематичних рубриках». Цільова аудиторія радіостанції, зі слів Близнюка, – це люди 30+, сімейні, активні, які «мають авто та власну думку». Журналістів на радіостанції буде 10-12 осіб, щогодини планується 5-6 включень з ними. Радіостанція планує також онлайн-мовлення, зокрема відеомовлення через YouTube.
Обговорення концепції радіостанції фактично не було. Члену Нацради Сергію Костинському, який курирує конкурси, не сподобалося, як журналісти висвітлювали конкурс. Чиновник поскаржився на тиск із їхнього боку: «Наші конкурси дуже політизуються. Створюється ситуація, коли ми постійно перебуваємо під якимось тиском, зокрема з боку медіа. До мене нещодавно приходили журналісти одного з телеканалів і говорили, що вони знають, якими будуть результати конкурсу». Матеріал про конкурс готував, зокрема, канал «24» Андрія Садового, що розкритикував членів Нацради за лобізм «Прямого ФМ».
Член Нацради Олександр Ільяшенко похвалив радіостанцію за «дуже цікавий формат». Голова регулятора Юрій Артеменко додав: «Ваша ідея репортажного радіо – це точняк». Олег Черниш голосував проти «Прямого ФМ», оскільки радіостанція створена під вибори. Споріднений телеканал, на думку Черниша, не питає іншої точки зору, тому заангажованим буде й радіомовець.
У радіостанції «Прямий ФМ» є також ліцензія на цифрове мовлення DAB+ в Києві – регулятор видав її на конкурсі 6 вересня (радіостанція була єдиним претендентом). Улітку Нацрада замовила обчислення 61 частоти в ФМ-діапазоні в великих містах України за заявкою радіостанції. Після обчислення цих частот на радіоіндустрію чекає ще скандальніший конкурс. Телеканал «Прямий», а разом із ним і радіостанція «Прямий ФМ» офіційно належать екс-регіоналу Володимиру Макеєнку. Реальним власником «Прямого» в ЗМІ називали Ігоря Кононенка, першого заступника голови фракції БПП, однокурсника і бізнес-партнера президента Петра Порошенка. На початку 2000-х Володимир Макеєнко працював із Порошенком у фракції «Солідарність», а в 2015-му був кандидатом на посаду мера Києва від партії «Наш край», яку в ЗМІ називають технічним проектом Банкової; сьогодні він входить до політради «Нашого краю».
Суспільні радіостанції: без грошей і стратегії та з неліквідними частотами
Представляв радіостанції «Суспільного мовлення» їх генпродюсер Дмитро Хоркін. Зростання рейтингів радіостанції «Українське радіо» вдалося капіталізувати – доходи зросли за рік на 80% (точна сума не називалася). Показники «Променя» і «Культури» НСТУ також вимірює, але вони не для публічного доступу «через вимоги вимірювача». Генпродюсер зазначив лише, що «видно динаміку» показників. «Радіо “Промінь”, – як висловився Хоркін, – це не просто балалайка із плейлиста». Мовник на 100% україномовний, він підтримує українських ретро-виконавців, сучасних виконавців і дає можливість молодим невідомим музикантом щодня грати в ефірі радіостанції свої композиції. Для цього в НСТУ спеціально обладнали студію на вул. Хрещатик, 26. У радіостанції є єдина в країні власна спортивна редакція.
Радіо «Культура» мовить у своєму форматі з 2003-го, в останні роки радіостанція пройшла переформатування. НСТУ, як партнер «Європейської мовної спілки», отримала радіозаписи вистав і опер європейських суспільних радіостанцій. Європейці натомість отримали 40 програм «Культури» – працівники суспільного поділилися записами інструментальних концертів Будинку звукозапису (структурний підрозділ НСТУ). Після перепозиціонування на радіо «Культура» почали виходити популярні в Європі формати радіодрам, радіоп’єси. Радіостанція спільно з каналом «Культура» виготовляє научпоп-програми, де молоді люди проводять наукові експерименти. За рік радіостанція, як показує дослідження, помолодшала на 5 років. Хоркін також повідомив членам Нацради, що планується запуск подкастів програм усіх трьох радіостанцій «Українського радіо» найближчим часом. Проект реалізований на грантові гроші Ради Європи.
Членів Нацради цікавили більш приземлені питання. Олександр Ільяшенко повідомив, що на п’ять із семи частот, на які не було жодного претендента (пішли в резерв Нацради), НСТУ просила в регулятора замовити висновки УДЦР (обчислення частот). Нацрада витратила гроші, в УДЦР обчислили частоти і надали висновки, але НСТУ не подала на них. Директор департаменту з розвитку мереж телерадіомовлення НСТУ Дмитро Грузинський прокоментував це так: «З огляду на недостатнє фінансування, ми намагаємося оптимально розподілити наш обмежений ресурс».
Члени Нацради також активно обговорювали оголошення нових конкурсів на вільні радіочастоти. Олег Черниш підготував проект рішення про оголошення конкурсу на шість частот (Львівська, Івано-Франківська, Хмельницька, Черкаська та Харківська області) з метою добудувати мережі суспільних радіостанцій. Він послався на лист продюсера НСТУ Михайла Шматова. Той просив оголосити конкурс на частоти, зокрема, в цих містах. Але члени Нацради не підтримали цей проект рішень – заступник голови регулятора Уляна Фещук вважає юридично неможливим оприлюднення конкурсу під суспільні радіостанції. Член Нацради Сергій Костинський вказав Чернишу на спробу «зробити собі імідж захисника НСТУ»: «У кожного напряму є куратори (Костинський курирує конкурси. – ТК). Кожному потрібно робити свою справу і виносити проекти на обговорення і обговорювати результати. Я проти того, щоб член Нацради спеціально під камери готував рішення, які медійно капіталізували б його, створювали йому імідж захисника «Суспільного». А в інший час ці члени Нацради займалися іншими справами. Це не правильно. Правильно – займатися своїми справами і показувати результати своєї роботи». Черниш відповів, що поділ повноважень між членами Нацради формальний, кожен член регулятора може пропонувати проект рішень для внесення їх до порядку засідань.
Костинський проти оголошення конкурсів, а також проти обчислення нових частот – Нацрада перевищила заплановані на обчислення виділені кошти в своєму бюджеті: «Я пропоную не поспішати з новими конкурсами. У нас сьогодні на оплату велика кількість висновків. Ми зіткнулися з проблемою, що ми вичерпали всі свої гроші на оплату висновків Держцентру радіочастот (УДЦР). Таких висновків у нас понад 60 і ми не можемо їх оплатити, тому що у нас закінчилися гроші. На останні 50 тисяч гривень ми зараз оплачуємо цього місяця 10 частот, серед яких є дві частоти в обласному центрі – Запоріжжя. Далі ми дозамовили на 150 тисяч гривень, щоб оплатити решту 60 висновків. (Саме стільки частот просить обчислити «Прямий ФМ». – ТК). Серед них є такі обласні центри, як Харків, Хмельницький, Полтава, Херсон, Чернігів і Тернопіль. Тобто фактично вони у нас на руках, але ми не можемо їх виставити на конкурс, поки не оплачені рахунки УДЦР. Як тільки ми доотримаємо додатково частоти на всі обласні центри, ми оголосимо конкурс».
Варто зазначити, що затверджуючи восени 2017-го бюджет Нацради на цей рік, члени відомства прописали значне збільшення видатків на обчислення частот в УДЦР. Вартість обчислення однієї частоти коливається в межах від 2 до 20 тисяч гривень. Згідно із законом, обчислення частот може замовляти тільки Нацрада зі власного бюджету.
Черниша здивувало, що НСТУ подала заявки на маленькі міста в Кіровоградській області (Гайворон і смт Петрове) і не подала на обласний центр – Кропивницький. «Яким чином можна було не подати заявку на обласний центр? Так чи так у будь-якій концепції вашого мовлення обласні центри у вас мають бути». Грузинський відповів так: «Ми виходимо з того, щоб у максимальній кількості населених пунктів була принаймні одна програма “Українського радіо”. Якщо десь уже є перші програми, ми намагаємося розвивати мережу другої і третьої програми». У Кропивницькому й у Львові мовить тільки УР-1, у НСТУ могли подати на частоти в цих містах «Промінь» і «Культуру». Також НСТУ не подала заявок на Білу Церкву (було виставлено відразу дві частоти), а з трьох частот у Кривому Розі в НСТУ подали заявку тільки на одну.
На запитання Черниша, хто ухвалював рішення, на які частоти подаватися, Грузинський відповів: «Це колективне рішення. Є організаційно-технічний підрозділ, є генеральні продюсери, з якими проговорюється обчислення відповідно до маркетингової стратегії, є також профільний член правління (Микола Чернотицький. – ТК), з яким ми обговорюємо ці питання». Чому «маркетингова стратегія» не містить розвитку радіомережі в обласних центрах, залишилося за кадром.
Сергія Костинського цікавило, чи освоїла НСТУ отримані на попередніх конкурсах частоти (закон для цього відводить рік). Грузинський запевнив, що з 23 частот не запущене мовлення тільки в Первомайську: НСТУ підвів місцевий оператор телекомунікацій – він не зміг розмістити передавач на вежі через зміну її власника. Костинський каже, що в Павлограді УР-1 також не працює – йому про це пишуть у Facebook.
Олег Черниш нагадав Костинському, що той обіцяв оголосити конкурс на частоти для НСТУ у вересні. Костинський готовий оголосити конкурс під розвиток мережі «Суспільного мовлення» тільки в двох випадках – якщо НСТУ надасть стратегію розвитку («Променя» і «Культури») та отримає державне фінансування в повному обсязі. Члени правління і наглядової ради НСТУ разом із Нацрадою домовилися про зустріч, на якій суспільники розкажуть про стратегію розвитку «Променя» і «Культури». До цієї зустрічі Костинський не оголошуватиме конкурси під НСТУ: «Ми сподівалися зустрітися у вересні, але суспільний мовник не був готовий. Це факт і його вам може підтвердити будь-який член правління НСТУ, – звертається Костинський до Черниша. – Вони хочуть до нас прийти зі стратегією. Після ознайомлення зі стратегією ми матимемо план розвитку. Це важливо, тому що НСТУ недофінансована. Прекрасні цифри прописані в бюджеті (1,8 млрд гривень на 2019 рік. – ТК). Ми не можемо гарантувати реальність його виконання. Відповідно, НСТУ розраховує свої сили з освоєння нових частот і ми повинні дослухатися до думки правління».
Голова Нацради Юрій Артеменко на боці Костинського – у НСТУ будуть шанси отримати частоти, коли у компанії буде фінансування і стратегія розвитку. Чиновник також підкреслив, що зустріч із НСТУ має бути закритою: «Я сьогодні голосуватиму за НСТУ. Але те, що ми повинні віддавати пріоритет НСТУ – не зовсім правильно. Тому що в одній статті закону прописана перевага НСТУ, а в іншій, що перевага за організацією, яка краще виконає фінансово-організаційні зобов’язання. Фінансова ситуація НСТУ дуже важка. Я не впевнений, що бюджет НСТУ буде ухвалений. Минулий рік нас цього навчив – бюджет спочатку був один, а потім став іншим. Усі ми хочемо, щоб було більше грошей, але життя інше. Це залежить від нардепів. До цього немає визначеності ні в НСТУ, ні у нас. Тому мені важлива чесна професійна думка наглядової ради, проговорити це на закритій зустрічі». Зустріч представників НСТУ і Нацради мала відбутися в п’ятницю, 12 жовтня, о 12:00, але, як повідомляє джерело «Телекритики», її не було. Якщо минулого разу її перенесли суспільники, то цього разу зустріч скасував Сергій Костинський.
Чому все ж НСТУ не подавала на частоти у великих містах, «Телекритиці» розповіло анонімне джерело. Костинський і Михайло Шматов за згодою голови правління НСТУ Зураба Аласанії домовилися про те, що НСТУ поступиться місцем іншим радіостанціям і не подаватиме свої заявки на перелічені вище частоти в Кіровограді, Львові, Білій Церкві та ін. З проханням підтвердити це «Телекритика» звернулася до Дмитра Хоркіна, але він відмовив у коментарі: «Виходячи з внутрішньої політики компанії, я не можу це коментувати».
Кривий Ріг: «місто (не) може висіти»
Як уже повідомлялося, в Кривому Розі на конкурс були виставлені три частоти (104,3 МГц, 102,3 МГц і 98,7 МГц). Частота 98,7 дісталася радіо «Промінь», 104,3 – «Радіо Рокс» із «ТАВР медіа» Миколи Баграєва та Віктора Пінчука. Визначити переможця з третьої частоти (102,3) члени регулятора не змогли. На неї претендували «Прямий ФМ», «Радіо 1» (ТОВ «ТРК «Українське музичне мовлення») Олександра Ксенофонтова та радіоменеджера Юрія Лященка, «Максимум ФМ» (ТОВ «ТРК «Праймедіа») із холдингу ТРК «Люкс» мера Львова Андрія Садового та місцева новостворена радіостанція «Kava FM» (ТОВ «Радіо Світ»). Як повідомляла раніше «Телекритика», частота мала відійти новоствореній радіостанції Kava FM, пов’язаній із нардепом БПП, екс-журналістом ТВі Костянтином Усовим. Нардеп запускає радіостанцію в інтересах одеського забудовника Володимира Галантерника. Представники радіостанції не з’явилися на конкурс. Члени Нацради через це вирішили зробити перерву на 15 хвилин, хоча в апараті регулятора відразу зазначили, що представники від компанії не реєструвалися на засіданні.
Під час презентації «Максимум ФМ», директор ТРК «Люкс» Роман Андрейко просив членів регулятора «бути не заангажованими» у своєму голосуванні. Після перерви під час рейтингового голосування радіостанція «Максимум ФМ» набрала більше за інших – 4 голоси (Валентин Коваль, Уляна Фещук, Олександр Ільяшенко та Олег Черниш), але для результативного голосування потрібно 5 голосів. Сергій Костинський під час рейтингового голосування єдиний показово голосував за Kava FM, пославшись на те, що радіостанція єдина місцева на конкурсі. У підсумку Юрій Артеменко повідомив, що виставить цю частоту на окремий конкурс і проведе його в якнайкоротші терміни. «Місто не може висіти», – сказав голова відомства. Оголошення повторного конкурсу на частоту нібито має відбутися за тиждень на засіданні Нацради.
Крім ТОВ «Радіо Світ» (на 102,3) на іншу частоту в місті претендувала ще одна місцева створена під конкурс радіостанція ТОВ «Радіо Кривбас» (104,3). Директором і власником обох компаній безпосередньо вказано одну особу – Сергія Якубенка. Зі слів джерела «Телекритики», Якубенко представляє інтереси Костянтина Усова. Неявку представників радіостанції співрозмовник видання називає випадковістю: «Представники радіостанції, домовившись із Нацрадою у кулуарах, подумали, що на конкурс йти вже не знадобиться». Костянтин Усов не відповів на запит «Телекритики».
Інші конкурсанти
Під час конкурсу члени Нацради показово проігнорували відразу дві радіостанції україномовної музики. «Країна ФМ» (ПрАТ «РК «Гала») Карла Габсбурга хотіла дві частоти: 89,3 у Новоград-Волинському та 102,8 у Кам’янці-Подільському. Голову регулятора цікавили рейтинги радіостанції. Програмний директор Роман Давидов зазначив, що вони низькі, зокрема через те, що вимірювач радіоаудиторії (Kantar TNS) опитує російськомовне населення. «Радіо 1», що мовить лише в Луцьку, претендувало на дві частоти в Кривому Розі (104,3 і 102,3). Директор радіостанції Наталія Лященко, розуміючи невтішні для радіостанції результати, підійшла до презентації креативно, вона порівняла конкурс Нацради з конкурсом краси, назвавши його «Міс Кривий Ріг». Індустрія регулярно критикує Нацраду за відсутність критеріїв на конкурсах, під час вибору переможців члени регулятора керуються принципом конкурсу краси – подобається чи ні.
При цьому, радіостанція DJ FM з «Бізнес радіо груп» Анатолія Євтухова отримала частоту в Білій Церкві (100,9), хоча була розкритикована Сергієм Костинським за специфічне дотримання квоти на україномовну музику. Радіостанція для виконання квоти виділила для музики українською мовою спеціальні оф-праймові слоти. Представник радіостанції запевняв, що радіостанція підтримує низку україномовних виконавців клубної музики. У планах радіостанції – провести фестиваль україномовної танцювальної музики.
Окремої уваги варте рішення Нацради щодо частоти в Луцьку, де було виставлено лише 12 годин мовлення. Перемога дісталася «Мелодії ФМ». Вона буде змушена ділити частоту з місцевою радіостанцією «СіД ФМ» («Редакція газети “Сім’я і дім”»), яка мовить на цій частоті решту 12 годин на добу. Представник «СіД» також претендував на частоту, він зазначав, що станція мовить щогодини з 30-ї по 59-ту хвилину. Решту півгодини мовлення немає, але при цьому радіостанція платить Концерну РРТ як за цілодобове мовлення. Радіостанція виробляє 9 годин власних програм. Інших місцевих радіостанцій, крім локальної редакції «Українського радіо», немає. Заступник голови регулятора Уляна Фещук зазначила, що радіостанція систематично порушує законодавство, тому вона не віддасть їй свій голос (доступно пояснити, в чому порушення, чиновниця не змогла). «Мелодію ФМ» представляла Соня Сотник, розповівши, що частоти в Луцьку та Кам’янці-Подільському холдинг був змушений здати Нацраді минулого року після придбання компанії «Онікс» («Перець ФМ»). Її холдинг купував для розвитку мережі мовлення «Радіо Релакс». У останнього були частоти в цих містах. Подвійне мовлення однієї радіостанції в одному населеному пункті заборонене законодавством. Сотник зазначила, що «Мелодія ФМ» позбулася радянських виконавців, сьогодні шукає україномовного ведучого для ранкового ефіру. У голосуванні за радіостанцію утримався Олександр Ільяшенко.
«Телекритика» очікує розгорнутої відповіді від НСТУ про бачення розвитку мережі мовлення радіостанцій «Українського радіо», «Променя» і «Культури».
