Technology Review розповів про наукову роботу Ченченга Шао і його приятелів із Університету Індіани в Блумінгтоні. Одними з перших ці хлопці систематично вивчали, як фальшиві новини поширюються в Twitter. І, о щастя, їм вдалося прорубати вікно в похмурий світ fake news. Команда Шао не тільки зрозуміла механізм роботи фейків, а й розробила чіткі стратегії боротьби з цією епідемією.
Відповідно до першого систематичного дослідження про дезінформацію в інтернеті, автоматизовані облікові записи (боти) спеціально програмуються для поширення фейк-новин.
Фейкові новини і то, як вони поширюються в соціальних мережах, стає однією з найсерйозніших загроз для сучасного суспільства. Останнім часом фейк-новини змушували людей вибирати небезпечні варіанти медичного обслуговування, використовувалися для маніпулювання фондовими ринками і втручання у вибори, включаючи торішні президентські в США.
Очевидно, що є гостра необхідність знайти спосіб контролю за поширенням фейкових новин. І це порушує важливе питання: як насправді поширюються фейки?
Йдеться про публікацію новин, які є неправдивими або вводять в оману. Це стало настільки поширеним, що з’явилися низка незалежних організацій, які перевіряють факти та визначають достовірність інформації в інтернеті. До них належать snopes.com, politifact.com і factcheck.org.
Механізм роботи поширення фейків вивчали на реальному прикладі – статті «Кулінарія духу: голова виборчої кампанії Клінтон практикує химерний окультний ритуал», опублікованій конспіративним сайтом Infowars.com за чотири дні до виборів 2016 року в США.
Останнім часом фейк-новини використовувалися для маніпулювання фондовими ринками та втручання у вибори, а також змушували людей обирати небезпечні варіанти медичного обслуговування.
На цих сайтах названо 122 веб-ресурси, які регулярно публікують неправдиві новини. До фейкових новинних сайтів належать infowars.com, breitbart.com, politicususa.com і theonion.com. «Ми не виключаємо такий прийом як сатира, бо багато фальшивих новинних джерел маркують свій контент як сатиричний, що ускладнює можливість розрізнити контент», – розповідає Шао.
Потім Шао і його команда промоніторили близько 400 тис. заяв, зроблених на цих сайтах, і вивчили, як вони поширювалися через Twitter. Для цього вони зібрали близько 14 мільйонів постів у Twitter, в яких згадувалися ці заяви.
Водночас команда провела моніторинг близько 15 тис. історій, написаних організаціями, що перевіряють факти і понад мільйон постів у Twitter, в яких про них згадується. Потім команда переглянула акаунти, які поширювали таку новину, зібравши 200 останніх твітів з кожного облікового запису. Таким чином команда змогла вивчити поведінку в Twitter і з’ясувати, керувалися акаунти людьми чи ботами.
Визначивши для себе приналежність кожного аккаунта, команда нарешті змогла подивитися, як люди і боти поширюють неправдиві новини і новини, що підтверджуються фактами.
Інформація набагато частіше стає вірусною, коли проходить через вузли з високим ступенем пов’язаності у соціальних мережах.
Для цього команда розробила дві онлайн-платформи. Перша, Hoaxy, відстежує фальшиві новини, а друга, Bolometer, визначає, керує Twitter-акаунтом людина чи бот.
Результати цієї роботи дуже цікаві. «Акаунти, які активно поширюють дезінформацію, з більшою ймовірністю будуть ботами, – кажуть Шао і компанія. – Соціальні боти відіграють ключову роль у поширенні фейкових новин».
Шао стверджує, що особливо важливу роль боти відіграють у поширенні фейкових новин відразу після їх публікації. Навіть більше, ці боти запрограмовані на те, щоб надсилати свій твіт впливовим користувачам. «Автоматизовані облікові записи особливо активні на ранніх стадіях поширення вірусних заяв і, як правило, орієнтовані на впливових користувачів (лідерів думок)», – стверджують дослідники.
Це розумна стратегія. Інформація набагато частіше стає вірусною, коли вона проходить через вузли з високим ступенем пов’язаності в соціальних мережах. Тому орієнтація на цих впливових користувачів є ключовою. Людей можна легко обдурити за допомогою автоматичних облікових записів, і вони можуть мимоволі ініціювати поширення фальшивих новин (звичайно, деякі люди роблять це навмисне).
«Ці результати показують, що приборкання соціальних ботів може бути ефективною стратегією для зменшення поширення дезінформації в інтернеті», – впевнені Шао і його команда.
Висновок цікавий, але не зовсім зрозуміло, як це можна зробити.
Одним зі способів було б заборонити певні види соціальних та пошукових роботів. Але цей шлях надто складний. Є багато соціальних ботів, які відіграють важливу роль у поширенні законної інформації.
Крім того, законодавством складно долати міжнародні кордони. З огляду на те, як іноземні держави маніпулювали поширенням фальшивих новин, важко зрозуміти, як це працюватиме. Проте, поширення фейкових новин викликає законне і зрозуміле занепокоєння в суспільстві. І розуміння того, як вони поширюються, – перший етап боротьби з цим злом.