Нерозуміння
Дискусія почалася дещо дивно. У своєму вступному слові Іван Винник сказав, що готовий обговорювати питання інформаційної безпеки та боротьби з пропагандою, але не кібербезпеки. Хоча в законопроекті йдеться і про те, і про те. А його колега Дмитро Тимчук взагалі заявив, що не бачить сенсу в такому форматі дискусії.
«Цей законопроект з’явився не вчора і не позавчора, а ще рік тому. І за цей рік ми не отримали жодних пропозицій щодо його удосконалення. Після того, як він був зареєстрований, був проведений круглий стіл, на якому ми запропонували всім бажаючим вносити свої пропозиції. За цілий рік пропозицій не було. Який сенс проводити захід у тому ж форматі? Ми просто вислухаємо критику і знову нічого не буде?» – запитав він.
Щоправда, трохи пізніше слово взяла голова ради Телекомпалати України Тетяна Попова і спростувала слова Дмитра Тимчука.
«Я хочу звернути увагу на те, що ще рік тому, 12 липня 2017 року, ми внадіслали авторам зауваження до тексту законопроекту на восьми сторінках. Оформили зауваження, окреслили проблематику і попросили законопроект відкликати. Ніхто з авторів нам так і не спромігся хоча б просто відповісти, покликати до себе на обговорення».
Дмитро Тимчук та Іван Винник на це нічого не відповіли.
Критика
Взагалі, здавалося, що сторони діалогу розмовляють різними мовами. З різкою і детальною критикою технічного боку законопроекту виступив представник «Інтернет Асоціації України» Максим Тулєєв:
«Скільки в світі країн, стільки й механізмів технічної цензури інтернету. У цьому законопроекті використовується російська система цензури, тобто список заборонених ресурсів і оператори, які за цим списком ресурси блокують. Такий метод має два технічних недоліки. Перший полягає в тому, що час, який минає від публікації в цьому списку адреси до фізичного блокування і моменту, коли ця цензура відкочується назад, – 24 години. Тому говорити в цьому разі про заявлені 48 годин трохи дивно.
А другий момент полягає в тому, що ці списки мають один суттєвий недолік, що закладає бомбу під критичну структуру українського інтернету: виключно власник домену на свій власний розсуд може вибрати ті IP-адреси, які будуть включені в цей домен. Внесення цих IP-адрес української інфраструктури в ті домени, які керуються зараз із Росії, Криму або ДНР, призведе, згідно з цим законопроектом, до негайного блокування цих ресурсів в Україні. Крім того, блокування ніяк не допоможе в боротьбі з вірусами. Навпаки, за такою системою, якщо хтось захоче обрушити, наприклад, Пенсійний фонд і заблокувати виплату пенсій, атакуючим навіть не треба буде вкидати вірус, досить розгорнути один домен потрібними IP-адресами в потрібне місце».
Ухвалення
Незважаючи на це, деякого консенсусу вдалося досягти. Іван Винник, уникаючи прямих відповідей про технічні недоліки законопроекту, все ж був згоден з тим, що він потребує доопрацювання.
«Ми запрошуємо фахівців ОБСЄ, Європейської консультативної місії, яка працює в Україні, фахівців з посольства США і НАТО. Тільки-но отримаємо позитивні відгуки: спільно напрацьований текст відповідає Європейським вимогам, дотримані права людини і свободи слова, а з іншого боку – захищені й інтереси держави, будемо виносити проект закону на голосування», – пообіцяв він.
Представників телеком-індустрії найбільше хвилювало питання, чи не буде цей законопроект виставлено на порядок денний у Верховній раді сьогодні, 10 липня. Іван Юлійович запевнив, що як автор проекту виступатиме проти цього. І запросив усіх експертів наступного понеділка на засідання комітету ВР із питань національної безпеки й оборони, щоб разом обговорити їхні пропозиції до тексту проекту.
«У законопроекті використовується російська система цензури, яка закладає бомбу під український інтернет»
Його підтримав і Дмитро Тимчук, який, проте, відповів, що головну мету вони виконали – окреслили проблему, над якою тепер можна працювати:
«Зараз ми бачимо ті моменти, які викликають у суспільстві найбільший резонанс і обговорення. Тому сподіваюся, що за участю вітчизняних та іноземних експертів ми зможемо запропонувати радикальну зміну певних позицій. І остаточна редакція влаштує всі сторони».
Дивно, звичайно, що для цього знадобилося виносити на голосування в парламент вкрай недосконалий законопроект, який викликав скандал, протести медійників і телеком-індустрії. Але склалося, як склалося.
Що далі?
Своєї обіцянки Іван Винник дотримався. Сьогодні на засіданні Верховної ради законопроект №6688 не розглядався, тож його, мабуть, усе-таки будуть допрацьовувати під наглядом наших і зарубіжних фахівців.
«Головне, що такий гучно обговорюваний проект, який зачіпає інтереси суспільства і журналістів, не буде ухвалений поспіхом. Принаймні автори налаштовані закликати до цього депутатів. Зате експертна дискусія з народними депутатами буде продовжена на майданчику Комітету з національної безпеки і оборони», – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко на дискусії.
Поспіху вдалося уникнути. Але розслаблятися поки не варто. «Телекритика» продовжуватиме стежити за долею багатостраждального законопроекту і роботою над ним.