«Телекритика» зібрала основні тези її публічного виступу про таємниці акторської майстерності.
Про Україну
Я думаю, це дійсно важливо, що ми сприймаємо світ єдиним, а не ділимо його з урахуванням кордонів держав, економічних або релігійних дискурсів. Подорожуючи і працюючи з акторами, сценаристами і продюсерами в різних країнах, я помічаю, що люди в світі багато в чому схожі, і саме мистецтво нас об’єднує. Минулого року мене дуже надихнула кількість талановитих людей тут, рівень їхніх знань і навичок. Тому, коли мені запропонували приїхати в Україну ще раз, я була рада повернутися. Що ми хочемо зробити як команда – це показати українським акторам світову якість майстерності, щоб допомогти розкрити великий потенціал, який у них є.
Про свій метод
Основа мого методу – вивільнення (empowerment) за допомогою мистецтва. Ми повинні брати весь свій біль, страждання, драматичні моменти з життя, усе, що викликає в нас сором, і перемагати це, пропускаючи через героя і сценарій. І ми повинні це робити не тільки для постановки, а й для самих себе, повинні ставати кращими, сильнішими. Потрібно змусити публіку підсвідомо перенести ці емоції на себе. Тільки так ми можемо усвідомити, що у нас є сила змінювати світ за допомогою мистецтва.
Я хочу сказати, що я проводжу такі воркшопи по всьому світу, у мене є акторські школи в різних країнах. Подорожуючи і працюючи з акторами, сценаристами і продюсерами по всьому світу, я помічаю, що у всіх людей в різних країнах, у всіх нас, одні й ті ж проблеми і страхи. І просто неймовірно, як багато ми зможемо досягти, якщо працюватимемо в команді, разом грати на сцені. Ми повинні припинити відокремлювати себе від інших, повинні усвідомлювати себе частиною цілого. І моя робота полягає в тому, щоб допомогти людям це усвідомити.
Я хочу зазначити, що головна мета моєї роботи – показати глядачеві, що він теж може змінюватися, як і персонажі, на яких він дивиться в театрі або в кіно, він теж може ставати кращим. Глядач також має прийти до свого особистісного зростання.
Про зірок
Бред Пітт прийшов до мене, коли вперше приїхав у Лос-Анджелес. Він тоді був ніким. Зірки часто приходять до мене ніким, нікому невідомими, багато хто на початку живуть в машинах, працюють на жахливих роботах. На більшість ваших запитань про кар’єру зірок у мене буде одна відповідь. Я знала їх у ті часи, коли у них нічого не було. І вони витрачали весь свій вільний час і гроші на освіту, це все історії саме про освіту, розвиток і дуже важку працю. Це те, що робить зірку. Але, ви зрозумійте, це я просто так кажу, що вони були ніким. Для мене вони були всім.
Моя система роботи з акторами не з простих. Вона вміщує багато елементів психології, культурної антропології та інших наук. І це дуже важка праця. Це робота над багатьма деталями, яка важлива для актора, для сценариста, для письменника, для всіх сфер діяльності. Старанна робота над деталями робить людину великою.
Про «Оскар»
У багатьох людей абсолютно неправильне уявлення про те, як відбувається голосування Кіноакадемії на «Оскарі». Це не комісія, яка збирається, обговорює номінантів і обирає переможця. Члени академії отримують поштою списки номінантів і самостійно вибирають, виходячи зі своїх внутрішніх уподобань, особистого досвіду перегляду кіно. Голосування таємне, ніхто не знає, хто за кого проголосував. Але, звичайно, бувають тут і політичні нюанси, можна дістати підтримку певних людей, певних груп у сфері кінобізнесу, щоб «просунути» номінанта. Але ось минулоuj роre, наприклад, перемогла стрічка Moonlight («Місячне сяйво»). Це був проект sз дуже невеликим бюджетом, який не намагався впливати на когось у кіноінудстрії та отримати підтримку. І так трапляється.
Про українську акторську школу
Мені складно говорити про вашу акторську школу. Навіть про США в цьому ключі складно говорити, в кожному штаті є своя школа, своя кухня, і не одна. Неможливо знати все. Я знаю тільки, що освіта – це дуже важливо. ЇЇ ніколи не буває забагато. І я сподіваюся, що, якою б не була акторська школа в Україні, я зможу додати щось до того, що у вас вже є. Це моя робота – додавати щось ще, виходячи зі свого 40-річного досвіду комбінування і створення технік навчання акторської майстерності, допомагати людям будувати успішну кар’єру, отримувати нагороди. Це те, що я вмію робити.
Про виправлення акценту
Моя школа в Лос-Анджелесі – це як ООН. Там можна почути більше різних акцентів, ніж ви можете собі уявити. Успішна робота в Голлівуді – це не про акценти, а про навички і можливості. Колись Шарліз Терон, яка саме пробувалася на роль у «Адвокаті диявола», запитала у мене, що їй робити з акцентом. Я порадила їй продемонструвати таку потужну акторську гру, щоб автори фільму самі запропонували найняти їй вчителя з мови. І вони так і зробили. Буває і так, що роль змінюють під акцент актора, якщо їм подобається його гра. Іноді змінюють і чоловічу роль на жіночу, і навпаки, так сильно впливає акторська гра. Гра – це найважливіше.
Про суміжні професії
Різні сторони мистецтва пов’язані між собою. Немає жодних проблем в тому, що актор вирішив стати музикантом. Або якщо музикант хоче спробувати себе на акторському терені. У Джареда Лето, наприклад, виходить і те, й те. У сфері мистецтва немає обмежень, ми їх накладаємо на себе самі, якщо, наприклад, хочемо досягти успіху в якихось конкретних галузях. Я ось, наприклад, працювала з Beyonce, яка на той час була вже відомою співачкою. Після цього у неї вийшов альбом Single Ladies, в якому багато пісень присвячено фемінізму і жіночій тематиці. Вона почала використовувати цей дискурс у творчості, що лише посприяло її кар’єрі. Але не варто так уже стежити за кар’єрами інших людей. Заздрість – це риса маленької людини. Великі актори мислять масштабно і не відштовхуються від того, що роблять інші.
Про глибину акторської гри
Мій метод полягає в тому, щоб пропускати через себе біль, комплекси і проблеми, допомагати власним персонажу перемогти. Таким чином, актор не втратить себе, коли вживатиметься в образ. Моя робота в тому числі й терапевтична, ваша особистість стає сильнішою, ви досягаєте катарсису, очищуєтеся від негативу і можете закрити якийсь гештальт. Це питання вибору. Ви можете використовувати свої проблеми і біль для самознищення. А можете ці ж речі поставити на служіння, в конструктивному руслі. Негативні сторони персонажа не обов’язково приміряти на себе. Ви не повинні ставати вбивцею, щоб зіграти вбивцю, і можете втілити героя з героїновою залежністю, навіть якщо ніколи не торкалися до наркотиків. Це не магія, це просто акторська важка робота. І це велика честь – бути актором, досліджувати природу людини на всіх рівнях. Якщо вам дісталася роль психопата, не треба думати про те, що ви можете стати психопатом. Сприймайте це як дослідження. Навіть у найгірших вчинків є свої причини. Ваше завдання – зрозуміти їх.
Про вік
Ми не можемо змінити наше минуле, але можемо вивчити уроки з цього. Сильвестер Сталлоне прийшов до мене, коли йому було вже 68 років. Він уже був відомим актором, заробив багато грошей, але він хотів досягти більшого і вміти більше. І це прекрасний приклад того, що ніколи не пізно вчитися, не варто переставати вчитися в будь-якому віці.
Фото: Анна Федорук