«Паща правосуддя» / Jaws of Justice (1933)
«До мене, Мухтар!» (1964)
Якою б міжнародною зіркою не був Рін Тін Тін, навіть у Новій Франції господарі не поспішали давати своїм вихованцям настільки курйозну кличку. Інша річ Мухтар – герой драми з Юрієм Нікуліним, що породив кілька поколінь тезок. А сам фільм, який у СРСР подивилися понад 26 млн осіб, цілком міг стати основою для посібника «Як знімати кіно з тваринами». Не маючи в своєму розпорядженні армії кінологів, знімальна група на ходу вигадувала лайфхаки на кшталт того, щоб вкласти псу льодяник між кігтями (здавалося, що той лиже поранену льодом лапу) або намазати шерсть варенням, щоб вона здавалася злежалою і старою (зі слів сценариста, просто намочити собаку було марно – вона «висихала і молоділа»).
«Бенджі» / Benji (1974)
Задовго до Бетховена сімейним кіноулюбленцем був Бенджі. Безпородний пес на кличку Хіггінс, який зіграв головного героя, довів, що героїзм притаманний не лише вівчаркам. Хоч Бенджі і не служив у лавах поліції, йому вдалося знайти викрадених дітей, розшук яких завів у глухий кут ФБР (втім, дивлячись на недолугих героїв нових поліцейських серіалів, ми не виключаємо, що їх перевершив би й хом’ячок). Кажуть, що Хічкока, відомого своєю любов’ю до собак, «Бенджі» змусив плакати і став одним із його фаворитів поряд з «людським» бойовиком «Поліцейський і бандит».
«Собака» / El Perro (1977)
Хто сказав, що поліцейські собаки зобов’язані працювати на хороших хлопців? У цьому трилері, знятому за романом іспанського письменника-передовика Альберто Васкеса-Фігероа, герой Джейсона Міллера (відомого завдяки ролі Карраса в «Екзорцисті» Фрідкина) тікає із в’язниці для політв’язнів. За його слідом пускають спеціально навченого пса: вигодованець хунти переслідує втікача в джунглях, а пізніше в місті, і з часом жертва починає перейматися повагою до мисливця. El Perro – експлуатаційне кіно не найвищої якості, але воно несе важливу думку про те, що собака – не стільки друг людини, скільки відображення притаманних їй рис.
«Тернер і Хуч» / Turner & Hooch (1989)
Якось у Тома Генкса запитали, хто з його колег по знімальному майданчику найкраще пахне. Нітрохи не зніяковівши, актор відповів: Кевін Бейкон (bacon перекладається як «бекон»). Якби на таке запитання міг відповісти пес на ім’я Бізлі, який зіграв роль Хуча, він напевно вказав би на самого Генкса – між екранним детективом Тернером і його непосидючою собакою явно була якась хімія. Ми не стверджуємо, що Генкс набивав кишені собачим кормом – швидше натякаємо на те, що актор не дарма заслужив прізвисько «наймилішого хлопця в Голлівуді», і собаки відчувають це не гірше людей.
«K-9» (1989)
Поліцейського пса в цій класичній комедії зіграв справжній K-9 (так називають поліцейських собак – від слова canine). Його напарник Джеймс Белуші, може, й не мав відношення до правоохоронних органів – але спробували б ви сказати йому це в обличчя після «Червоної спеки», що вийшла на екрани за рік до «K-9»!
Більшість перелічених нами фільмів породили масу продовжень (у Казана було три фільми, у Бенджі – сім), і «К-9» не став винятком. Вийшло два сиквели, в яких, на жаль, вже не знімався симпатяга, який зіграв Джеррі Лі в оригінальному фільмі. У 1991 році пес загинув при виконанні службових обов’язків.
«Суперпес» / Underdog (2007)
«Андердог» маркував перехід комедій про собак до того сумного стану, в якому вони перебувають донині. Джеймс Белуші зіграв екс-копа, що прихистив іншого екс-копа (хвостатого і з суперздатностями). Але найбільшу ніяковість має відчувати не Белуші, що розміняв «K-9» на кіно за мотивами мультфільму, а його колега за знімальним майданчиком Пітер Дінклейдж, який зіграв головного лиходія, у якому ще за часів оригінального мультсеріалу (1964-1973) зчитувалися антисемітські риси. Каналам, які випускали анімаційного «Суперпса» в ефір в 90-х, до того ж довелося вирізати сцени, де персонаж вживає «таблетки суперсили». Зате мультфільм запам’ятався заголовною музичною темою, яку одного разу навіть засемплувала група Wu-Tang Clan: на щастя, в повнометражний фільм 2007 року пісня теж перейшла.
