«За службовим обов’язком
» (BBC 1)
Номінація: найкращий драматичний серіал
Суперники: «Корона», «Кінець ****ного світу», «Гострі козирки»
Скромна, але горда поліцейська драма, здається, опинилася на чужому святі: історичні серіали («Корона», «Гострі козирки») й історії про перехідний вік («Кінець ****ного світу») – це шоу, з якими складно змагатися. Втім, «За службовим обов’язком» вже ставав найкращим серіалом за версією Королівського телевізійного товариства. Нехай вас не бентежить затертий формат (хороший поліцейський переходить із «польового» відділу – у цьому разі антитерористичного – у «штабний» і виявляє, що бруду і небезпек в ньому навіть більше). «За службовим обов’язком» – мабуть, найкраще шоу про світ корупції з часів «Червоного райдінгу» з Шоном Біном (2009), тож побажаємо йому удачі перед неминучим програшем.
«Ця країна» (BBC 3)
Номінація: найкраща комедійна актриса (Дейзі Мей Купер)
Суперниці:Анна Максвелл Мартін («Материнство»), Шерон Хоган («Катастрофа»), Сіан Гібсон («По дорозі з Пітером Кєєм»)
Комедії-мок’юментарі – це просто-таки головний тренд британських серіалів 2017-2018 років. Причому «Ця країна» – швидше комедія характерів, ніж положень; смішний етнографічний зріз провінційного побуту в Англії. Головні ролі зіграли брат і сестра – коміки Чарлі та Дейзі Мей Купер, які є і авторами шоу. Можна, звичайно, заперечити, що за межами Англії пролетарський гумор серіалу буде неактуальним та незрозумілим, – та вітчизняні «Припутні» з не менш ексцентричними персонажами дивилися в Каннах і в Болгарії і, здається, всі залишилися задоволені. Чому б і нам не зануритися в будні жителів села в місцевості зі складною назвою Котсволд-Хілл?
«В’єтнам» (PBS)
Номінація: найкращий міжнародний міні-серіал
Суперники:«Велика маленька брехня», «Ворожнеча: Бетт і Джоан», «Розповідь служниці
»
«В’єтнам» може загубитися в своїй категорії не тільки тому, що протистоїть одній з найгучніших телепрем’єр 2017 року – «Розповіді служниці» Hulu, а й за рахунок формату: в очах глядачів документальні серіали рідко можуть позмагатися з ігровими. Однак прогавити «В’єтнам» буде помилкою: створювався він довго (понад 10 років), обійшовся дорого (близько $30 млн) і вийшов не менш епічним, ніж обидва «Апокаліпсиси» про Першу та Другу світові війни. До того ж його супроводжує саундтрек самого Трента Резнора (Nine Inch Nails), який часто озвучує голлівудські блокбастери («Соціальна мережа», «Дівчина з татуюванням дракона»), а ось саундтреки до документальних фільмів пише рідше і, здається, керується політичними міркуваннями – попередньою його роботою була музика до фільму про глобальне потепління «Врятувати планету».
«Король Карл III» (BBC 2)
Номінація: найкраща чоловіча роль (Тім Піготт-Сміт)
Суперники: Джек Ровен («Народжений вбивати»), Джо Коул («Чорне дзеркало», епізод «Повісь діджея»), Шон Бін («Зломлений»)
Найефективніший спосіб образити суспільство – зняти фільм не зі стовідсотково вигаданим сюжетом, а про реальні події – з невеликими допущеннями. (У що можуть вилитися «невеликі допущення», добре продемонстрував останній сезон «Американської історії жахів».) «Король Карл III» розповідає про події найближчого майбутнього; власне, Карл III – це ім’я, під яким зійде на престол Чарльз. У центрі фільму – політичне протистояння між новим королем і урядом через небажання Карла III урізати свободу преси.
«Три дівчини» (BBC 1)
Номінація: найкраща актриса (Моллі Віндзор)
Суперниці: Клер Фой («Корона»), Шінейд Кінан («Хлопчик у синій футболці»), Тенді Ньютон («За службовим обов’язком»)
Номінанти цього року доводять, що BAFTA – це зовсім не нафталінова версія «Еммі» і що, незважаючи на велику кількість ситкомів, британське ТБ зовсім не цурається болючих і актуальних тем. Так, у номінації «Найкращий репортаж» цього року представлена картина Raped: My Story про жертв зґвалтувань. Міні-серіал «Три дівчини» є драматизацією не менш реальних і страшних подій: у 2010-х десятки підлітків стали жертвами секс-рабства в Рочдейлі, Англія, однак через упередженість до показів неповнолітніх влада далеко не відразу припинила насильство. Моллі Віндзор, номінована на премію за роль однієї з жертв, відома своїми непростими роботами – у 2009 році вона зіграла сироту у фільмі «Нелюбима», що отримав BAFTA як найкраща драма.
«Люди просто нічого не роблять
» (BBC 3)
Номінація: найкращий комедійний актор (Азім Чаудрі)
Суперники: Роб Брайдон («Поїздка в Іспанію»), Самсон Кайо (Famalam), Тобі Джонс («Шукачі скарбів»)
Здавалося б, це ще одне мок’юментарі, яке аж ніяк не тягне на експортний продукт: у «Людях» йдеться про будні піратської радіостанції Kurupt FM в одному з неблагополучних районів Лондона. З іншого боку, де ще, як не в Україні – з нашими спальними районами і любов’ю до пародійно-вуличних феноменів на кшталт гурту «Гриби», – зрозуміють і оцінять занепадницьку і дуже смішну культуру цього серіалу? Західні критики в один голос повідомляють: «Гумор цього шоу – в його безпросвітності». Нам же гаражні музиканти в серіалі, навпаки, здаються дуже надихаючими персонажами – з тих, хто, згідно з популярним жартом, лежить у напрямку своєї мрії.
«Держава» (Channel 4)
Номінація: найкращий міні-серіал
Суперники: «Говардс-енд», «Мурсайд», «Три дівчини»
Чотирисерійний міні-серіал «Держава», що розповідає про долю чотирьох молодих людей, які добровільно поїхали з Британії воювати за ІДІЛ, не уникнув серйозної критики. Так, перший епізод «Держави» був показаний за кілька днів після терактів у Іспанії, і «людяні» терористи в серіалі викликали хвилю обурення. За нього заступився Міжнародний центр з вивчення екстремізму (ICSR), але і їхня похвала звучала двозначно: зокрема, там заявили, що «творці серіалу явно переглянули тонну [ісламістської] пропаганди». Глядачів, однак, не збентежила документальність «Держави» разом з (уявною) спробою обілити рекрутів ІДІЛ: навпаки, перша ж серія викликала в Twitter хвилю захоплення – саме завдяки прямолінійному зображенню тієї жорстокості та варварства, які йдуть поруч із радикальним ісламізмом.
«Марнувальники часу» (ITV2)
Номінація: найкращий комедійний серіал
Суперники: «Катастрофа», «Ця країна», «Жувальна гумка»
О ні – черговий британський серіал про подорожі в часі! Не поспішайте діставати дробовик: ITV випустив не чергового тухлого зомбі, а комедію з кумедною задумкою: сучасний джазовий ансамбль потрапляє в 1920-ті роки. 20-ті – це розквіт не лише джазу, а й явища з лякаючою назвою «негрофілія» – незважаючи на те, що в суспільстві панував расизм, він супроводжувався повсюдним захопленням африканською культурою. У серіалі це стає приводом не тільки для іронічних діалогів, а й для закидів на адресу численних костюмних драм про білих «попаданців». «Подорожі в часі – це заняття для білих, як лижний спорт або бранчі», – каже один із героїв. «Це тому, що до 1980-х у чорних не було хороших часів», – відповідає інший.
Тож, поки 5 сезони «Гострих козирків» і «Чорного дзеркала» перебувають на стадії анонсів, можна звернути увагу на їхніх менш гучних, але не менш гідних співвітчизників.
