Дописи Ольги Хвоїн у Facebook нагадують зведення з київського Майдану часів Революції гідності. «Силовик напав на журналістів біля готелю «Орбіта». Фотокору АР Сергію Грицу на Пушкінській розбили камеру. Забрали флешкарту у фотокора «Нашай Ніви» Надзеі Бужан. «У*обуй, а то камеру розіб’ю», – кричав він Грицу». «У районі станції метро «Пушкінська» у Мінську сильно побитий оператор TUT.BY Всеволод Зарубін. Імовірно зламана нога. Силовики розбили його техніку і відібрали паспорт». «У Гродно затримані журналіст Hrodna.life Руслан Кулевич і його дружина Тетяна. При затриманні Руслан був побитий».
«Телекритика» поговорила з Хвоїн про те, у яких умовах зараз доводиться працювати журналістам у Білорусі.
«Особливий наказ»
Ольга Хвоїн
Зараз ОМОН жорстко реагує на журналістів: людей б’ють і затримують, розбивають камери, хтось пропав безвісти. Це звичайна практика міліцейського спецзагону, або все-таки він поводиться безпрецедентно жорстоко?
У Білорусі силовики – це велика група людей, яка стоїть на захисті влади. Вони не роблять так, як їм самим хочеться. Буває, напевно, «особиста ініціатива», але зазвичай вони діють згідно з настановами згори. З початку травня, коли почалася передвиборча кампанія, і по 12 серпня Білоруська асоціація журналістів зафіксувала близько 150 випадків порушення прав журналістів: затримання, арешти, побиття. Але до 10 серпня це були легші дії. Звичайно, ніхто тут не поводиться, як в американських фільмах: «ви маєте право зберігати мовчання і на адвоката». Але те, що почалося 10 і 11 серпня, очевидно, свідчить про те, що перед силовиками поставлене завдання не просто заважати роботі журналістів, а бити їх, ламати техніку, просто не дозволяти їм працювати. Я думаю, що ОМОН отримав особливий наказ, спрямований саме на журналістів. Дії ОМОНу, міліції, ДАІ – це просто натуральний фашизм.
Громадянські свободи, свобода слова заважають авторитарній владі. Дуже багато людей, зокрема журналістів, «на добі», тобто затримано. Когось ми не можемо знайти вже кілька днів, хоча знаємо, що людина була затримана. Напевно, це через те, що людей затримують просто тисячами, самі РВВС не встигають обробляти інформацію.
Зараз взагалі не існує якихось правових рамок. Я пам’ятаю мітинги та протести 2006-го, 2010 року, коли теж проходили президентські вибори. Цього разу і події, й умови утримання затриманих, і дії міліції значно брутальніші. Можна сказати, що на тлі цього раніше був просто дитячий санаторій. Тоді людей теж саджали «на добу», висували абсурдні звинувачення, типу того, що який-небудь редактор справляв нужду у недозволеному місці або лаявся матом. Але зараз людей судять навіть не у суді, а в ізоляторах, ми не знаємо, що з ними відбувається: людина зникла – і все.
Умови утримання затриманих жахливі. 11 серпня знайшовся журналіст «Белсату» Станіслав Івашкевич, якого затримали 9 серпня, виходить, в ізоляторі тимчасового утримання він пробув дві доби. Він розповів, що у камері було 13 осіб, двох пізніше госпіталізували. На всіх дали одну буханку хліба. Коли люди стали просити їжі, співробітники міліції увірвалися в камеру і почали всіх бити. Можливо, ви бачили кадри, які були відзняті вранці 11 серпня з будинку, розташованого поруч з РВВС: на території відділу люди лежали зі зв’язаними за спиною руками просто на землі шеренгами.
Тепер репортери намагаються не виділятися з натовпу?
Згідно з білоруським законодавством, журналісти зобов’язані позначити себе жилетами, великими бейджами, написами під час роботи на вуличних акціях. Це пояснювали тим, що силовикам має бути зрозуміло, що перед ними журналіст, а не учасник подій, хоча це не заважає їм штрафувати й карати журналістів, як учасників несанкціонованих масових акцій. Зрозуміло, що тепер, коли є наказ полювати на журналістів, яскраві жилети роблять їх доступними мішенями. Я розмовляла 11 серпня з журналісткою з Бреста, її затримували 10 серпня, але потім відпустили. Вона говорила, що велике питання – чи буде вона надалі на вуличні акції приходити в жилеті.
Яким ще чином журналісти намагаються убезпечити себе?
Надягають каски, хтось навіть має легкі бронежилети. Тримаються на відстані, якщо, звичайно, це не фотографи.
«У регіонах не знають, що відбувається»
Раніше під час виборчих кампаній у Білорусі бували такі перебої з інтернетом?
Перебої були, його блокували, але такого масового від’єднання, як вони зробили на цих виборах, не було ніколи. Фактично на три дні люди залишилися без інтернету, якщо вони не вміють обходити блокування за допомогою VPN або не встигли завантажити такі сервіси. Це новий досвід, тому що раніше блокували, наприклад, стільниковий зв’язок, блокували інтернет у Мінську – тобто діяли точково. Зараз накрита вся країна. Люди у регіонах реально не знають, що відбувається.
Силовики звірствують тільки у столиці або ж у всіх регіонах країни?
Мені складно повірити, що їм кажуть: «Бийте людей так, щоб вони не могли встати». Але приходять повідомлення, які свідчать про те, що у міліції є така установка. У Гродно кілька людей дуже сильно побили, в одного з них переломи лицьових кісток, вибиті зуби. Я знаю, що у Пінську журналіста сильно побили при затриманні. Ще ми зафіксували застосування фізичної сили у Могильові.
Журналісти з інших країн можуть чимось допомогти колегам з Білорусі?
Можуть допомогти поширенням інформації про те, що відбувається. Чому б’ють журналістів, чому від’єднали інтернет? Тому що владі не потрібно, щоб люди всередині країни й за кордоном знали про те, які брутальні події відбуваються у нас. Думаю, заклики до політиків теж діють. Звичайно, я сумніваюся, що журналісти можуть лобіювати якісь великі рішення у політичному полі, але вони можуть закликати політичних лідерів своїх країн звернути увагу на ситуацію у Білорусі та адекватно на неї відреагувати.
Читайте також:
Білоруська асоціація журналістів закликає владу зупинити насильство (доповнено)
Білоруська асоціація журналістів закликала медійників подумати про свою безпеку
У Білорусі масово затримують журналістів
Лукашенко заявив про те, що не давав розпорядження від’єднати інтернет
З Мінська депортували журналістів «Настоящего времени»
Фото, видео: tut.by
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
