«Одинокі стрілки» (The Lone Gunmen) 2000
_
_
Режисери: Браян Спайсер, Ричард Комптон, Керол Бенкер
У ролях: Брюс Харвуд, Том Брейдвуд, Дін Хеглунд, Зулейха Робінсон
Неможливо було не запам’ятати трьох схиблених на теорії змови диваків із «Секретних матеріалів», які видавали макулатурну газетку про прибульців та інші таємничі події – диво-агенти Скаллі і Малдер час від часу зверталися до них за консультаціями. Тож поява спін-офф, присвяченого відважним працівникам редакції «Одиноких стрілків», було питанням часу.
На відміну від параноїдальної атмосфери «Секретних матеріалів», «Самотні стрілки» – досить химерна комедія, за своїм анархічним духом вельми далека від заплутаного оригінального серіалу про істину десь там. Такий підхід настільки не сподобався глядачам, що спін-офф закрили після тринадцяти епізодів, а всю редакцію «Одиноких стрілків» заморили в повному складі в дев’ятому сезоні «Секретних матеріалів». (Після чого серіал, звісно, став культовим у певних колах.)
Ну і зрештою, завжди цікаво дізнатися, з якого сміття ростуть газети на кшталт «Магія і містика» і «Таємниці НЛО» та переконатися в тому, що для редакторів та журналістів таких видань усе це насправді дуже серйозно.
«Павук» (Edderkoppen) 2001
_
_
Режисер: Оле Крістіан Мадсен
У ролях: Якоб Седергрен, Стіне Стенгаде, Ларс Міккельсен
Міні-серіал у стилі класичного нуару сорокових років – навіть візуально кадр нагадує фотографію, оброблену сепією. Сюжет наповнений параноєю: у післявоєнному Копенгагені вистачає місця і датським гангстерам, і американському джазу, триває війна між колишніми нацистами і підпільниками, причому бійці опору виглядають не краще нацистів, – а поліція, як і годиться в нуарі, морально розкладається за гроші мафії. Посеред усієї цієї реальності, що нагадує нічний кошмар, б’ється за своє місце в професії одержимий роботою молодий журналіст у виконанні Якоба Седергрена («Вбивство»), який і розплутає всю цю павутину брехні, змов і корупції.
«Новини/Відділ новин» (The Newsroom) 2012-2014
_
_
Режисери: Грег Мотолла, Алан Пол
У ролях: Джефф Деніелс, Емілі Мортимер, Джейн Фонда, Сем Уотерстон, Елісон Пілл, Дев Патель
Хрестоматійний серіал НВО про роботу новинної редакції вигаданого кабельного телеканалу витримав три сезони. Не в останню чергу завдяки блискучому сценарію Аарона Соркіна («Соціальна мережа»), який має увійти в усі підручники серіальної драматургії.
Соркін придумав дуже яскраві типажі на всіх рівнях історії, що запам’ятовуються, – і дуже органічно вмонтував переплетення особистих відносин працівників редакції в історичний контекст. Адже життя новинної редакції невіддільне від політичного і соціального життя країни, і героям доводиться рятувати свої долі і кар’єри на тлі реальних виборів, стихійних лих і гучних скандалів у верхах. Іноді така драматургія нагадує циркові фокуси, секрет яких зрозумілий навіть дітям, проте загалом від подій серіалу перехоплює подих.
І головне: авторам вдалося передати скажений ритм роботи новинарів, цілком відданих своїй роботі. Адже для справжнього журналіста робота є сенсом його життя, і в «Новинах» це показано дуже добре.
«Анніка/Анніка Бенгтон: Кримінальний репортер» (Annika Bengtzon) 2012
_
_
Режисери: Петер Флінт, Агнета Фагерстрьом-Олссон, Юльф Квенслер
У ролях: Малін Крепін, Бьорн Челльман, Лейф Андре, Кайса Ернст
Шведський міні-серіал, поставлений за циклом романів Лізи Марклунд, із зеленоокою красунею Малин Крєпін у головній ролі – кримінального репортера, одержимого своєю роботою, незважаючи на чоловіка і двох дітей. Сюжети Марклунд нагадують романи її більш знаменитого співвітчизника Стіга Ларссона, автора епопеї про пригоди дівчини з татуюванням дракона Лісбет Саландер. Тут так само неправдоподібна, надумана детективна інтрига, однак чарівність головної героїні, репортерські пригоди якої дуже витончено вписані в сімейний побут дому і відносин з колегами, робить цей типовий «жіночий детектив» дуже симпатичним. Якісь серії вийшли більш вдалими, якісь – менш, та ось у видовищності серіалу не відмовиш: «Анніка» знята красиво і з розмахом. Фактично, це не серіал у звичному розумінні, а цикл із шести півторагодинних фільмів
.
«Дікте Свендсен/Дікте – кримінальний репортер» (Dicte) 2013-2016
_
_
Режисери: Каспер Барфоед, Шарлотте Сакс Боструп, Яннік Йохансен
У ролях: Ібен Єйле, Ларс Брюгманн, Лерке Вінтер Андерсен, Дітте Ільва Ольсен
Дуже вдале поєднання комедії, детектива, сімейної драми і «професійного» серіалу про роботу редакції міської газети. Та варто визнати, що серіал не став би настільки успішним, якби не виконавиця головної ролі, чудова датська актриса Ібен Єйле. (Знімалася в одному з ключових фільмів «Догми» – «Останній пісні Міфуне» Сорена Якобсена, «Найголовнішому босі» Трієра і кількох голлівудських проектів.) На відміну від гламурної Малін Крепін з «Анніки», Дікте найменше схожа на актрису з обкладинки журналу. Швидше, на вашу колегу з сусіднього відділу – хамувату зовні, але в душі дуже добру розведену матусю, яка, між тим, не замислюючись полізе в саме пекло, щоб здобути потрібні факти для своєї статті. Незвично та водночас правдоподібно показані стосунки працівників у редакції, що також додає «Дікте» зайвих балів. Як написав один із глядачів на imdb: “Якби такі серіали показували частіше, можна було б взагалі з дому не виходити”.
