«Містична дев’ятка/Дев’ять старих врат» (The Mystic Nine)
Країна: Китай
Режисери: Лян Шен Цюань, Хі Шу Пей
У ролях: Вільям Чань, Хенсон Ін, Лей Чжан, Юань Бін Янь, Чжао Лі Ін, Ху Ген Хао
Неймовірно красива і гомерично довга – 48 сорокахвилинних серій – «Містична дев’ятка» є приквелом минулорічної «Загубленої гробниці», але з самостійної історією. Дія розгортається за кілька років до подій, описаних у «Гробниці», під час китайсько-японської війни, а конкретніше – напередодні наступу японської армії на місто Чанша. Прибуття на вокзал Чанша примарного потягу, повного мертвих японських солдатів, та ще й з таємничою гробницею на борту за видовищністю залишає далеко позаду дельторівській «Штам», в якому розгорталася аналогічна інтрига, тільки з літаком. І «Містична дев’ятка», і «Загублена гробниця» – більш ніж гідна відповідь пригодам Індіани Джонса, тільки з національним патріотичним ухилом. До ворожки не ходи, і так зрозуміло, що поїзд-привид – це японська інтрига, яку повинні розплутати генерал народної армії, археолог й інші патріотичні китайські товариші, яким до снаги врятувати світ. (Точніше, окреме місто в провінції Хунань.) Серіал спіткав гучний успіх: лише пілот подивилися 200 мільйонів глядачів. Нічого дивного – видовищні спецефекти і пригоди героїв у таємничих катакомбах під містом цілком уживаються з драматичними лініями другого плану. Уже відомо, що планується ще шість нових сезонів.
«Баракуда» (Barracuda)
Країна: Австралія
Режисер: Роберт Коннолі
У ролях: Метью Нейбл, Еліас Антон, Бен Кіндон, Вікторія Харалабіду, Джеремі Ліндсей Тейлор
Чотирисерійна спортивна драма «Баракуда» переносить нас в Австралію дев’яностих: юний плавець Денні Келлі готується до Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року, і його заповітна мрія – взяти золото. Особлива кінематографічна культура, властива австралійському кіно, відчувається в кожній сцені фільму – неспішній, навіть медитативній, спартанській за манерою, але водночас наповненій якоюсь особливою поезією. Вельми вишукано і винахідливо знято сцени з плавцями в басейні – режисер Роберт Коннолі ставив перед собою завдання показати плавання так, як ніхто не робив цього раніше. Звичайно ж, не варто обманювати себе з приводу цього гімну вправному чоловічому тілу: автор сценарію, відомий австралійський письменник грецького походження Христос Ціолкас – гей, і проблеми ЛГБТ його (як і творців фільму) цікавлять не менше, ніж воля до перемоги, взаємини вищого і середнього класу, а також пошук своєї етнічної ідентичності. (Головний герой серіалу, як і Ціолкас – син гречанки і австралійця шотландського походження.) В основу фільму лягла історія семиразового чемпіона Деніела Ковальські, чий образ впевнено реалізував актор-дебютант Еліас Антон. Гомофобам «Баракуду» дивитися не рекомендується, але серед любителів спортивних драм серіал посяде гідне місце.
«Мідні мрії/Мрії про духовий оркестр» (Aogeba Toutoushi)
Країна: Японія
Режисери: Йосіда Кен, Хіракава Юїтіро
У головних ролях: Терао Акіра, Муракамі Нідзіро, Маккен’ю, Табе Мікако
Як і у випадку з «Баракудою», в основі серіалу «Мідні мрії» – реальна історія, описана в двох романах Ісікава Такако: «Рапсодія дитячого брас-бенду» та «Одіссея дитячого брас-бенду». Екранізація є десятисерійною драмою про літнього джазмена-невдаху, який змушений влаштуватися вчителем музики у школу – з усіма наслідками, що випливають, від неодмінних конфліктів зі шкільними хуліганами до інтриг педколективу. Але Хагума Коїчі (так звати головного героя-музиканта) не здається: він організовує шкільний оркестр. Неважко здогадатися, що чим глибше діти занурюються в музику, тим краще йдуть справи у їх наставника. За традицією, діти трішечки переграють, але ветеран Акіра Терао блискуче впорався з роллю людини, яка, здавалося б, втратила всі ілюзії, але поступово знову відновлює смак до життя і повертається до свого покликання. Терао знаменитий не лише тим, що знімався в оскароносному «Рані» Акіри Куросави, – у шістдесятих роках він грав на бас-гітарі в рок-групі, а на початку вісімдесятих записав як поп-співак кілька платівок, що розійшлися півторамільйонним тиражем. Так що 70-річний актор зіграв у «Мідних мріях» фактично самого себе. До речі, назву серіалу переведено на російську досить вільно, напевно, задля милозвучності: Aogeba Totoshi – це традиційна японська пісня, яку виконують хором на випускному.
«Номер 309» (No 309)
Країна: Туреччина
Режисери: Хасан Толга Пулат, Кемаль Узун
У ролях: Демет Оздемір, Фуркан Палали, Сумру Явруджук, Гьокче Озйол
Турецькі «мильні опери» мають на українському телебаченні стабільний успіх, а «Номер 309» – справді, один з найкращих зразків жанру романтичної комедії з пряним заморським колоритом. Коли сюжет не в’язне в нескінченних жіночих розмовах посеред зразкових віталень і кухонь, які навіть в сім’ях зі скромним достатком обставлені за останнім словом кухонної техніки, серіал є досить милим і навіть смішним видовищем. Перша ж сцена пілотної серії з дідусем, який оголошує заповіт, – поза конкуренцією. А далі починається романтична метушня, властива комедіям помилок і становищ, і хоча особисто мене вистачило лише на кілька серій, не сумніваюся, що закінчиться все добре. Що в цьому серіалі по-справжньому дивує, так це незвичний хронометраж: кожна з п’ятнадцяти серій триває майже дві години, через що виникає відчуття, ніби об’ївся східних солодощів.
«Давай битися, привиде!» (Ssawooja gwishina)
Країна: Південна Корея
Режисер: Пак Джун-хва
У ролях: Ок Тхек-йон, Кім Со-хьон, Квон Юль, Кан Гі-йон, Кім Сан-хо, Лі Девід
Забавна суміш підліткової мелодрами, безглуздої комедії і містики з дуже натуралістичними привидами, від яких по-справжньому беруть дрижаки. Додайте до цього поєдинки у стилі кун-фу, поставлені як танець, і вийде дуже дивний серіал, від якого дуже непросто відірватися, навіть якщо вам глибоко байдужі всі перераховані вище інгредієнти. Сюжет цього фентезі нехитрий: студент-сирота вбиває привидів за гроші, щоб оплатити навчання у престижному коледжі. За романтику відповідає неймовірно вродлива Кім Со-хьон, ще й в костюмі школярки – вона грає чи то дівчинку, чи то привида, що застряг між світами. Ясна річ, вони об’єднуються в команду екзорцистів. Єдине, що вкрай псує враження від перегляду серіалу, – підлітковий гумор для молодшого шкільного віку з блазнюванням, гримасами і стрибками двох мисливців за привидами ботанського вигляду. Але ось дядечко головного героя, монах-екзорцист у виконанні Кім Сан-хо, справді вийшов дуже смішний, але при цьому живий і цілком достовірний.
