З повним звітом можна ознайомитися тут. «Телекритика» ж традиційно публікує основні тези, що пролунали на презентації.
Про безпеку журналістів
Одним із головних проектів НСЖУ цього року став «Індекс фізичної безпеки журналістів України», в рамках якого спільно з партнерськими організаціями була розроблена методологія моніторингу та підрахунку нападів на працівників ЗМІ.
«Результати, опубліковані 4 січня, вражають. Отже, в 2017 році спілка зафіксувала 90 випадків фізичної агресії проти журналістів. Серед регіонів, де журналісти потерпають найбільше: Київ і Київська область – 29 інцидентів, Одеська область – 10, Донецька та Миколаївська – по 6, Житомирська – 5 інцидентів. Згідно з оприлюдненими даними, у 14 випадках нападниками були чиновники, посадовці або депутати, у 8 – правоохоронці, 3 інциденти сталися із застосуванням зброї», – озвучив статистику Сергій Томіленко.
Усю інформацію про насильство над журналістами НСЖУ передає міжнародним організаціям – у Європейську і Міжнародну федерацію журналістів, Бюро представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.
«Ми ніколи не ділимо журналістів на “таких” і “не таких”. Об’єктивно і неупереджено відстоюємо право колег працювати вільно»
Деякі випадки насильства стоять окремо. Так, НСЖУ досі домагається відомостей про донецького блогера Станіслава Асєєва, який, за останніми даними, все ще перебуває у полоні у бойовиків, і, звичайно, – його звільнення з полону. На контролі перебувають усі ситуації з утисками українських журналістів у Росії.
«НСЖУ закликає колег об’єднуватися і ставати на захист своїх прав. А також вимагає проведення парламентських слухань з питань свободи слова та безкарності. Особливо це важливо в період виборів, коли політики і посадовці мають непереборне бажання чинити тиск на журналістів і медіа», – каже Томіленко.
Про парламентські слухання
Одним із пріоритетних завдань НСЖУ цього року є проведення парламентський слухань на тему свободи слова та безпеки працівників ЗМІ. На жаль, народні депутати звикли приділяти цій темі зовсім небагато часу, і не зайвим буде їм про неї періодично нагадувати. У Спілці журналістів впевнені, що проблеми зі свободою слова – спільна біда, яка стосується будь-якого журналіста, незалежно від місця його роботи.
«Ми ніколи не ділимо журналістів на “таких” і “не таких”. Об’єктивно і неупереджено, незважаючи на специфіку роботи того чи того ЗМІ або конкретного журналіста, відстоюємо право колег працювати вільно і без страху та тиску з боку влади або інших структур, – заявив Сергій Томіленко. – Отже, одна з пріоритетних цілей НСЖУ – домогтися проведення парламентських слухань з питань безкарності і свободи слова. Вперше про це Спілка заявила 20 липня – в день річниці вбивства журналіста Павла Шеремета. На жаль, на нашу вимогу парламентарії не відгукнулися».
НСЖУ і правда складно запідозрити в упередженості. За останній рік спілка заявила про свою солідарність із різними журналістами та телеканалами: «112 Україна», «Радіо Свобода», NewsOne, ZIK, «Інтер», «1+1» і багатьма іншими.
Про плани на майбутнє
У представленому звіті можна знайти і далекосяжні плани НСЖУ, які повинні бути втілені до 2022 року. По-перше, це проведення 25 тренінгів у всіх регіонах України для друкованих ЗМІ. По-друге, розробка системи моніторингу не тільки випадків фізичного насильства, а й будь-яких порушень прав журналістів, та забезпечення юридичного супроводу таких випадків.
Крім того в планах – створення експертної ради як постійного органу, що стоїть на сторожі безпеки та інтересів журналістів, для постійної роботи з парламентом і проведення щорічного медіафоруму з прицілом на регіональні ЗМІ, у яких набагато менше шансів бути почутими.
Національна спілка журналістів – це наразі найбільше об’єднання працівників ЗМІ в Україні, в його лавах – близько 19 тисяч членів. Останній рік НСЖУ дуже сильно активізувала свою роботу, тож ми й надалі стежитимо за її діяльністю.
