6 грудня в прокат виходить довгоочікуваний «Дім, який побудував Джек» від enfant terrible європейського кіно Ларса фон Трієра, комедійний екшен із Гоакіном Феніксом та інші новинки.
«Вествуд: панк, ікона, активістка»
Документальний фільм про хрещену матір панку Вів’єн Вествуд не можна пропустити цього вікенду: по-перше, тому що картину показують тільки до 9 грудня, по-друге – це дійсно вражаючий архів документальних кадрів. І вони далекі від глянцю: режисер Лорна Такер зовсім не намагається потішити 77-річну жрицю дизайну і без прикрас показує, як та закипає у суперечках з працівниками та вирішує численні проблеми свого легендарного бренду (одного разу Вествуд навіть довелося оформлювати соціальну допомогу). Зрештою, фільм дасть змогу зазирнути за лаштунки модного будинку сучасного зразка; хоча у разі з Вествуд, яка ніколи не приховувала своїх поглядів, ширма між особистим і суспільним – швидше формальність.
«Дім, який побудував Джек»
В ролях: Метт Діллон, Бруно Ганц, Ума Турман, Райлі Кіо, Едвард Спелірс, Шиван Феллон
Ніжні Канна глядачі вервечкою залишають зал на прем’єрі, феміністські портали обурюються через численні графічні сцени вбивств жінок, а Ларс фон Трієр фірмово посміхається. Мовляв, після сцени аборту в «Німфоманці», що спровокувала серію непритомностей, ви ще чекаєте від мене сімейного кіно? Друге за популярністю (після Вікіпедії) посилання на запит «Дім, який побудував Джек» веде на статтю Vulture під заголовком «Наскільки ж насправді жорстокий цей фільм?» Відповідь недвозначна: «За шкалою від “Паддінгтона 2” до тієї кошмарної сцени освіжування в “Червоному горобці” він розташований скраю праворуч». Тож постарайтеся правильно оцінити свою стійкість духу: порівняно з режимом берсерка, який вмикає в цьому фільмі Метт Діллон, навіть червоний сміх Гоакіна Фенікса здасться вам симпатичним.
«Брати Сістерс»
У ролях: Гоакін Рафаель Фенікс, Джон Сі Райлі, Джейк Джилленгол, Рутгер Гавер, Різ Ахмед, Керол Кейн
А ось і привід згадати Фенікса: багатоликий актор між перевтіленнями в пророків і кілерів зіграв мисливця за головами Чарлі Сістерса, брата Елая Сістерса (Джон Райлі) у фільмі Жака Одіара («Моє серце битися перестало»). Коли в 2011 році вийшов роман Патріка Де Вітта, покладений в основу фільму, його називали надзвичайно кінематографічним; тож в успішності постановки сумнівів навіть не виникало. Але в цьому разі другорядний акторський склад зіграв чи не більш вирішальну роль: в погоню братів за черговою ціллю втрутиться полісмен у виконанні Джейка Джилленгола, а їхній бос – не хто інший як Рутгер Гавер. І нехай у фільмі повно гумору, це все-таки досить похмура комедія для того, щоб Гавер припинив жалітися на «відсутність яєць» у нинішніх екшенів.
«Під Сільвер Лейк»
У ролях: Ендрю Гарфілд, Райлі Кіо, Тофер Грейс, Лора Лі, Заша Мемет, Джиммі Сімпсон
Будь-який фільм, що випускається компанією A24, заздалегідь обростає ореолом культовості – навіть якщо це справа рук абсолютного новачка. Але Девід Роберт Мітчелл не новачок: його фільм «Воно слідує за тобою» в 2014 році запустив трансформацію слешеру – жанру, в якому з 80-х, здавалося б, неможливо сказати нічого нового. І на відміну від інших режисерів, що вистрілили на ниві хорору, Мітчелл різко змінив напрямок досліджень: «Під Сільвер Лейк» – іронічний неонуар, в якому одні розгледіли Лінча, а інші – горезвісну «кризу другого фільму», забуваючи, що до «Воно слідує за тобою» у режисера був ще один повнометражний фільм, і теж драмеді. Новинка розповідає про юнака (Ендрю Гарфілд), який намагається знайти свою зниклу красуню-сусідку; як заведено, Темна Сторона Америки підсуне йому більше, ніж він шукав. Якщо любите злегка сюрреалістичні фільми про зловісну баблгам-провінцію, то це – ваш вибір.
«Смертні машини»
У ролях: Г’юго Вівінг, Роберт Шіен, Стівен Ленг, Джихає, Гера Хілмарсдоттір, Колін Семон
Усім, кого втомили антиутопії в антуражі розтягнутих на півтори години серій «Чорного дзеркала», слід дочекатися релізу «Смертних машин» – адже стімпанк як жанр в основному процвітає в літературі, рідко вибираючись на великі екрани. У світі «Смертних машин», вигаданому фантастом Філіпом Рівом, апокаліпсис не закінчився перетворенням Землі на гігантське мотозвалище. Після Шестидесятихвилинної війни міста не перестали існувати – вони перестали стояти на місці. Їх поставили на гігантські колеса, завдяки чому Лондон може поїхати, побачити Париж і – ні, не померти, а з’їсти суперника і продовжити подорож під прапором «муніципального дарвінізму». «Смертні машини» в постановці дебютанта Крістіана Ріверса заздалегідь радують не тільки сюжетною передумовою, а й акторським складом – за винятком заслуженого «агента Сміта» Г’юго Вівінга, це в основному молоді й не дуже набридлі обличчя: Роберт Шіен («Лігво монстра»), Гера Хілмар («Демони Да Вінчі») і корейська рок-співачка Джихає, яка дебютувала пару років тому в науково-фантастичній докудрамі «Марс».
Для колажу використані кадри: http://trustnordisk.com/sites/default/files/s2imports/Z2024/public/stills/THE%20HOUSE%20THAT%20JACK%20BUILT_PHOTO%20BY%20CHRISTIAN%20GEISNAES_1.jpg © ZENTROPA ENTERTAINMENTS31 – ZENTROPA SWEDEN – SLOT MACHINE – ZENTROPA FRANCE – ZENTROPA KOLN, «Westwood: Punk, Icon, Activist» © VWI Films 2017
