Про гучний успіх серіалу «Школа» розповів програмний директор «1+1» Андрій Коваль. Редакція «Телекритики» вирішила поділитися з вами найцікавішими моментами інтерв’ю.
Минув тиждень після прем’єри «Школи», а ажіотаж у соцмережах не вщухає. Чи очікували ви такого «шуму»? Прокоментуйте показники серіалу в ефірі.
Перед запуском серіалу в виробництво, ми провели тестування в кількох різних групах глядачів. Реакція була дуже активною, продукт сприймали вельми позитивно, він явно не залишав байдужим. Після запуску промо ми побачили дуже активний відгук у різних соцмережах, особливо у молодої публіки. Ці два факти вказували, що у серіалу буде широка аудиторія і він, швидше за все, матиме хороші показники перегляду.
Але навіть найсміливіші наші прогнози виявилися фактично скромними – частка серіалу по Україні за аудиторією 18-54 років становила 16,3% і 13% – для аналогічної аудиторії в містах з населенням понад 50 тис. мешканців. Особливо тішить – другий день показу приніс не менш, а ще більш приємні показники.
Судячи з реакції користувачів соцмереж, захоплень з приводу актуального українського продукту стільки ж, скільки і негативу. Пишуть, що серіал драматизує дійсність, і насправді у підлітків все не так погано. Хоча і соціальна статистика, і ті ж стрічки новин свідчать про протилежне – у серіалі все ще занадто «обережно» показано. Як вважаєте, українські батьки в полоні ілюзій? Їм зручно вірити в те, що їхні діти – інші?
Мені здається, що серіал вийшов збалансованим – у ньому багато жорстоких, перебільшених моментів, а деякі реалії школи були навпаки пом’якшені. Щоб зрозуміти це, досить ознайомитися з коментарями школярів. На їхню думку, успіх цього продукту зумовлений його «життєвістю» і «правдивістю». Моя особиста думка щодо оцінки батьками своїх дітей полягає в тому, що дитячий колектив – досить закрита група. Аби зрозуміти, що там відбувається, треба спостерігати за ними і мати для цього час. Не всі дорослі мають здатність вникнути в подробиці тих стосунків, у які їхня дитина вступає в різних дитячих колективах. У «Школі» насправді нічого незвичайного або нового не показали – всі ці ситуації і стосунки часто були в центрі різних творів у різні часи. Найяскравіші і відомі – роман Голдінга «Володар мух», фільм Бикова «Опудало».
На відміну від інших продуктів, у нас не було і немає цілі за допомогою серіалу «Школа» шокувати або вселити паніку – для цього дійсно вистачає стрічок новин. Школа – оптимістичний серіал, де на допомогу підліткам завжди приходять дорослі, де в скрутну хвилину завжди виявляється поруч хтось «свій», і розповідь будується таким чином, що якою б жахливою не була ситуація, зрештою все буде добре. Те, що нам вдалося знайти сучасну форму оповіді, наближену до сучасної мови соцмереж, і при цьому не скотитися в «чорнуху», свідчить, що автори – справжні професіонали. Вони поєднали свої вміння телевізійників і глибокі знання самого предмета шкільних відносин.
?
Це абсолютно закономірне хвилювання. Але я думаю, що цей страх посилюється в міру зменшення довіри батьків до власних дітей. Якщо в дитині закладені відповідні цінності, а батьки вникли в особливості та правила того середовища, куди вони відправили своїх дітей, то серіал не здатний змінити поведінкові моделі. Іншими словами, трансляція серіалу для дітей та батьків, які перебувають у здорових стосунках, – це один із приводів поговорити з дитиною, дізнатися, чим вона живе, про що мріє та що її пригнічує. І знову ж подібні претензії виникають до серіалу, що виходить на великому загальнонаціональному каналі, який дивляться самі батьки. Але не всі ж з них знають, що дивиться їхня дитина по ТБ вдень, на відеосервісах у інтернеті. За моїми спостереженнями, там контент набагато жорстокіший, він має негативний вплив на психіку дитини. Адже в інтернеті цей зміст не проходить стільки фільтрів самоцензури, як продукт для прайм-тайму на ТБ. Отже, часто батьки не турбуються про ці речі, якщо самі їх не бачать
«Мені сьогоднішні підлітки здаються більш мудрими, розсудливими, вільними, ніж, скажімо, моє покоління 70-80-х»
У серіалі порушується тема одвічного конфлікту батьків і дітей. Що ви як батько двох дівчаток можете порекомендувати батькам, які прагнуть стати другом і одночасно авторитетом для своїх дітей?
Конфлікт, як ви сказали, вічний, і він природний, оскільки діти йдуть від батьківської опіки, занурюючись в різні соціальні групи, навчаючись нових правил і переймаючи певні ціннісні системи, часто вже не характерні для сім’ї, в якій вони росли. Рекомендувати щось не зможу, до того ж є безліч книжок і відкритих джерел, де про це говорять професіонали своєї справи, дитячі та сімейні психологи і просто мудрі люди. Я намагаюся більше часу спілкуватися з дітьми, намагаюся, щоб час, проведений зі мною, був цінним для них, і щоб у них не згасав інтерес до спільного проведення часу. Хоча в умовах сучасних реалій зробити це досить складно – конкуренція за увагу дитини навіть удома зростає (ТБ, ігри, інтернет та інше), і у батьків є багато спокус, аби витратити час на себе.
Что думают школьники о сериале «Школа» на «1+1»
Ми живемо в час свідомих батьків, які віддають дітей у розвивальні гуртки, возять з футболу на джиу-джитсу і з дитинства читають книжки з дитячої психології. Буквально років 30-40 тому у батьків не було можливості приділяти дітям стільки часу, нас всіх ростили «недбало». Чому ж сьогодні навколо стільки дитячої жорстокості, як вам здається?
Думаю, сьогодні діти не жорстокіші, ніж завжди. Але у наш час зайвого доступу до різноманітних джерел інформації не було. Зараз у підлітків є багато багато можливостей показати себе, і в їх закритий світ стали проникати дорослі. Ще 15-20 років тому це було зробити складно – не було доступних телефонів з камерами, інтернет не використовувався як доступ у соцмережі, де дуже добре проявляється підліткова субкультура.
Мені навпаки подобається це покоління. Мені сьогоднішні підлітки здаються більш мудрими, розсудливими, вільними, ніж, скажімо, моє покоління 70-80-х. Усе ж наше суспільство з роками визріло, подорослішало, і це найбільш яскраво проявляється у дітей і підлітків
«Аби виховати успішних, щасливих і корисних суспільству людей, потрібно коригувати підходи»
Чи може серіал «Школа» поміняти щось у суспільстві? Чи стануть батьки уважнішими, а діти розсудливішими? У серіалу є місія?
Місія цього серіалу, як і будь-якого іншого продукту мас-медіа – викликати суспільний резонанс, привернути увагу до актуальних проблем. Ми, телевізійники, не можемо змінювати людей, так не буває. Ми можемо привернути увагу, змусити замислитися, стимулювати почати цікавитися. У серіалі є ще один шар, він менш помітний, але це історія також про двох дорослих, людей нової формації, які випадково, кожен зі своїх причин, потрапили в іншу систему. Вони сучасні і вільні та потрапляють у досить консервативну, традиційну спільноту. Вони все роблять інакше, спочатку система їх ніби відштовхує, та потім вони поступово починають все змінювати – і саму систему, і колег, і школярів.
Не тільки наша країна, а й весь світ стоїть на порозі масштабних перетворень в освіті, оскільки вже багатьом стало очевидно, що для виховання успішних, щасливих і корисних суспільству людей, потрібно коригувати підходи. Існуючі системи вже занадто багато чого не враховують – ми навіть до кінця не розуміємо, які знання можуть дійсно знадобитися за 20-25 років. Над цим варто замислитися, особливо нам, людям яким дісталася у спадок система освіти тоталітарного суспільства, де учнів, крім шкільної програми, залучали спочатку у жовтенята, потім у піонери, а потім у комсомол. Наразі багато радянського справді відмерло, але, як нинішня система справляється з підготовкою людей вільної країни, – велике запитання.
У серіалі мало показані сім’ї, з яких прийшли в «Школу» ось такі, різні, але по-своєму проблемні діти. На людину більше впливає навколишнє середовище чи все-таки родина, в якій вона народилася, як вам здається?
Для людини навколишнім середовищем є все, навіть її сім’я. Я вірю, що людина – соціально обумовлена. Все залежить від того, з ким найчастіше та на якому етапі людина комунікує. Якщо вона більше спілкується із членами своєї сім’ї – її визначають норми, цінності і правила сім’ї, якщо її світ формує суспільство – вона адаптується під його умови, якщо церква, то її світогляд визначають церковні правила тощо. Природно, що для більшості дітей сім’я продовжує має вирішальний вплив на формування людських якостей. Саме батьки здатні закласти все, що вважають хорошим і корисним для дитини, захистити від негативних впливів. Якщо не приділити дитині достатньо часу в сім’ї, хороші якості не закладуться або вони, скажімо так, будуть сумнівними. Дитина виходить у світ як чистий аркуш, і їй легше піддатися впливу мудрішої та харизматичнішої особистості.
У серіалі «Школа» ми це теж показуємо: як слабші йдуть за лідером, як в одному класі зустрічаються діти з різних сімей і навіть різних національностей, як ті ж шаблони стосунків «сильний/слабкий» дублюються і в учительських і як важливо бути сильною особистістю, щоб не «прогинатися» під тих, хто намагається зробити тебе поганим
Що чекає на героїв серіалу в наступних серіях? Оскільки серіал «оптимістичний», отже, все буде добре?
Щиро кажучи, я сам його до кінця ще не дивився, генеральні лінії знаю, але розкривати не буду. Можу тільки сказати, що в серіалі, як і в житті – і дорослий, і дитина повинні засвоїти якийсь свій урок, вирішити якусь свою дилему, зробити якісь важливі для себе висновки, самі або зі сторонньою допомогою. Я вірю в героїв серіалу – у них має все вийти.
Оригінальне інтерв’ю можно прочитати за посиланням.