Президентська четвірка Національної ради з питань телебачення і радіомовлення наполягла на знятті з порядку денного питання оголошення радіоконкурсу для розширення мережі суспільних радіостанцій – «Променя» і «Культури». Відповідну пропозицію на засіданні висунув голова Нацради Юрій Артеменко. Його підтримало 5 членів регулятора, проти висловилися призначені за квотою парламенту Ольга Герасим’юк та Олег Черниш.
Вільні частоти на конкурс для суспільних мовників були винесені Олегом Чернишем. Чиновник запропонував оголосити конкурс для УР-1, винісши на нього частоту в Івано-Франківську, для радіо «Промінь» – 15 обласних центрів і Маріуполь, для радіо «Культура» – 7 обласних центрів. Рішення чиновника мотивоване відсутністю частот у ФМ-діапазоні у суспільних мовників. У мережі УР-1 із обласних центрів, крім Івано-Франківська, немає також Одеси, в мережі «Променя» – тільки два обласні центри (Луцьк і Дніпро), в мережі «Культури» – три обласні центри (Луцьк, Івано-Франківськ та Харків).
Це четверта спроба чиновника оголосити радіоконкурс для суспільних радіостанцій. Перша спроба була у вересні 2018-го, друга – 14 березня цього року, третя – 28 березня. Перші два рази президентська четвірка провалила голосування з конкурсу, пояснюючи це неготовністю «Суспільного» освоїти частоти в такому обсязі через недофінансування, втретє президентська частина регулятора відмовилася внести питання конкурсів на порядок денний засідання.
Юрій Артеменко свою пропозицію про зняття питань оголошення конкурсів для суспільних радіостанцій знову аргументував відсутністю «стратегії розподілу частот»: «Я підняв протокол від 14 березня, де я і пан Ільяшенко запропонували провести оголошення конкурсів після підбиття підсумків конкурсів київських і місцевих частот (підсумки місцевого конкурсу регулятор підіб’є на найближчому засіданні. – Ред.). Потрібно зібрати всі частоти, які є, розробити стратегію їх використання, тому я не підтримую це рішення (оголошення конкурсу. – Ред.). Я пропоную виключити ці питання, тому що обговорювати нема чого – ми обговорювали це питання вже кілька разів.
Затягування Нацрадою оголошення конкурсу – бажання передати ці частоти комусь іншому, наприклад, «Прямому ФМ», – Олег Черниш
У відповідь Олег Черниш припустив, що затягування питання оголошення конкурсів на вільні частоти пов’язане з метою провести конкурс під «Прямий ФМ»: «Раніше ми неодноразово говорили про те, що у суспільного мовника немає стратегії розвитку. Хоча є План розвитку НСТУ, в якому записаний розвиток радіомереж. Сергій Анатолійович (Костинський. – Ред.) під час інтерв’ю на радіо «Промінь» говорив, що він розробить концепцію. Я так розумію, концепція розробляється вже понад два роки для окремих частот і кінця-краю цьому не видно. Що б ми не казали, але те, що стосується розвитку радіомережі Суспільного мовлення, , це наше завдання, це передбачено законом. Усі люди, в принципі, розуміють, що затягування Нацрадою з оголошенням конкурсу – це бажання передати ці частоти комусь іншому. Наприклад, «Прямому ФМ». Я вважаю, що перед другим туром президентської кампанії – це не державне рішення, а державне рішення – це оголосити конкурс і потім його провести».
Сергій Костинський, що займається питаннями конкурсів, перевів дискусію на тему особистісних стосунків: «Колеги демонструють неповагу до нас. Вже друге засідання поспіль звинувачують нас у чомусь – кожне слово повинне мати дії. Ви постійно робите заяви – давайте або більше поваги, або більше дій».
Якби ми хотіли віддати їх «Прямому», ми б уже 10 раз провели конкурс, роздали частоти і все. Не треба звинувачувати нас у тому, чого немає, – Уляна Фещук
Заступник голови регулятора Уляна Фещук визнала, що оголошення радіоконкурсу на вільні частоти затягується, але при цьому запевнила, що не на користь «Прямого ФМ»: «Якби ми хотіли віддати частоти того мовника, якого ви оголосили, ми б тоді вже давно оголосили конкурс і роздали відповідні частоти тому, кого ви назвали. Це простіше, логічніше і не становить жодних проблем. Відтермінування проведення конкурсу пов’язане тільки з розробкою правильної стратегії розвитку радіоканалів, які є у «Громадського». Ми дуже поступово, правильно, крок за кроком розширюємо мережі. Якщо ми б хотіли віддати їх «Прямому», ми б уже 10 раз провели конкурс, роздали частоти і все. Не треба звинувачувати нас у тому, чого немає».
Відповідаючи колезі, Олег Черниш висловив нерозуміння позиції чиновниці, оскільки «в будь-яку стратегію розвитку вписується розвиток мережі в усіх обласних центрах». Він пообіцяв ще раз винести питання на наступному засіданні – 18 квітня.
Я не знаю, що важливіше: «Промінь», УР-1, «Прямий», «Вести» чи «Армія ФМ». Питання дискусійне, – Юрій Артеменко
Юрій Артеменко дав зрозуміти, що частоти з резерву повинні піти «Армії ФМ», також були згадані «Прямий ФМ» і «Вести»: «Я хотів би бачити, щоб частина цих частот була спланована, не знаю, за якою логікою, під розвиток мережі військово-патріотичного радіо. Це дуже правильно в умовах воюючої країни. Але це питання дискусії, питання стратегії. Це також державна, некомерційна радіостанція – я не знаю, що важливіше: «Промінь», УР-1, «Прямий», «Вести» чи «Армія ФМ». Питання дискусійне». На що Олег Черниш відповів, що вважає «Промінь» патріотичним мовником і нагадав, що закон про Суспільне мовлення передбачає розвиток саме суспільних ФМ-мереж.
Ольга Герасим’юк висловила незгоду з головою регулятора: «Юрію Анатолійовичу, акуратно висловлюйтеся щодо патріотичного мовлення. Вчора була представлена нова модель фінансування НСТУ, де акцентувалося на тому, що розвиток «Суспільного» це якраз питання патріотичного, військового виховання. Це той мовник, який не залежить від жодних політичних впливів. Казати речі, що ми не знаємо, що важливіше – «Прямий», «Суспільне» чи «Вести» – це неправильний текст. Погодьтеся»
Артеменко відповів, що колега його «не так зрозуміла». За голову регулятора заступився Сергій Костинський. «Обережно треба говорити, коли колега на конкурсі повідомив про корупційну складову. Ви просто необ’єктивні», –зазначив він, маючи на увазі Олега Черниша.
Експерти Ради Європи, проаналізувавши всю ситуацію, сказали, що в питанні суспільного мовника основна проблема – це політичні рішення, – Ольга Герасим’юк
Ольга Герасим’юк попросила дати їй можливість завершити: «У моєму виступі вчора не було нічого про корупційну складову. Прошу не поспішати з текстами, які ви висловлюєте тут. Це все записується, і рукописи не горять. Суспільний мовник – це надважливе наше завдання. Незалежно від того, хто б прийшов до влади, який би парламент не вибрали, ця реформа не може бути витлумачена так, щоб поставити її під сумнів. Про корупційну складову я не сказала зараз ані слова. Експерти Ради Європи, проаналізувавши всю ситуацію, сказали, що в питанні суспільного мовника основна проблема – це політичні рішення. (…) Я переживаю, що ми можемо залишити місця в Нацраді після закінченням каденції, не виконавши це завдання (видання частот суспільним радіостанціям. – Ред.) перед суспільством у країні, яка воює», –резюмувала перший заступник голови відомства.
Як повідомлялося раніше, 8 квітня в ефірі радіо «Промінь» Сергій Костинський повідомив, що регулятор побудує загальнонаціональні ФМ-мережі суспільним радіостанціям тільки після будівництва ФМ-мереж радіостанцій «Прямий ФМ» і «Армія ФМ». На конкурсі 4 квітня Юрій Артеменко зазначив, що «Прямий ФМ» повинен розпочати мовлення до парламентських виборів.
У резерві Нацради перебуває близько 40 частот після анулювання ліцензій мовників «Радіогрупи УМХ» через їх непрозору власність. У підвішеному стані також частоти мовника УМХ «Радіо Пятница» (ДП «Новий обрій»), мережа якого налічує 55 найбільших міст України (офіційний власник – юрист Максим Варламов). 7-річний термін дії ліцензії «Радіо Пятница» завершився 16 червня 2018 року, але Нацрада досі не розглянула питання її продовження, а тому згідно із законом ліцензія залишається чинною.
Нагадаємо, радіостанція «Армія ФМ» Міністерства оборони почала мовлення 1 березня 2016-го. У листопаді 2018 року мовник отримав три частоти в ФМ-діапазоні в Києві, Вінниці та Житомирі. До цього у радіостанції було п’ять ФМ-частот в Донецькій і Луганській областях, цифрова ліцензія в форматі DAB+ у Києві та 12 дозволів на тимчасове мовлення в населених пунктах Донецької, Луганської та Херсонської областей. Інформаційна радіостанція «Прямий ФМ» була заснована влітку 2018-го, офіційно вона належить екс-регіоналові, а нині керівникові київського осередку партії «Наш край» Володимиру Макеєнку. Реальним власником ЗМІ називають нардепа від БПП і бізнес-партнера президента Ігоря Кононенка. У вересні радіостанція отримала цифрову радіочастоту DAB+ у Києві, в жовтні 2018-го – перші 6 ФМ-частот у регіонах, 4 квітня – ФМ-частоту в Києві. Влітку 2018 року Нацрада замовляла під потреби радіостанції обчислення 61 ФМ-частоти по всій Україні, в якій були зазначені обласні центри.
Фото: pixabay
