Навіть не думай переступати червону лінію

Перед тим як показати будинок, в якому живуть герої нового шоу, мене попередили, що він призначений для комфортного проживання лише чотирьох людей. Тож я уявляла собі що завгодно, тільки не великий дорогий котедж, оздоблений новорічними ліхтариками. Єдине, що викликало тривогу – червона лінія, що проходить по периметру будинку на кшталт ватерлінії. І, як з’ясувалося, не дарма.

«Це одна з умов шоу, – запевняє нас прекрасна представниця прес-служби телеканалу ТЕТ, – якщо учасник вийде за червону лінію – відразу вибуває з проекту».

«100 в 1» – це адаптація голландського формату шоу Get the F*ck out of my House. Призовий фонд проекту становить три мільйони гривень. Тож усі випробування, які доведеться пройти учасникам реаліті-шоу, погодьтеся, цілком варті того.

«Фактично цим шоу ми хочемо повернути на екрани формат жорстокого реаліті, коли людину знімають камери 24/7, – розповів «Телекритиці» креативний продюсер ТЕТ Роман Лукін. – Адже це шоу – зріз нашого суспільства. По суті, учасники проекту створили свою маленьку державу, яка відображає усе те, що ми бачимо зараз у нашій країні».

Далі Лукін уточнює, що йдеться про економічну нерівність, гомофобію та боротьбу консервативних поглядів з ліберальними. Картина вже яскрава, погодьтеся.

Перш ніж провести до учасників проекту мене заводять у спеціально обладнану студію. Саме звідси більш як десятеро осіб стежать за життям учасників, цілодобово переглядаючи відео з тридцяти камер.

«А як учасники шоу ходять у туалет і миються в душі, ви теж знімаєте?» – питаю у одного з режисерів ефіру. Чоловік дещо здивувався наївності мого запитання і впевнено відповів: «Звичайно».

У студії досить шумно. Режисери перекрикують один одному, уточнюючи, що зараз роблять герої: «Що відбувається на першій? Ви в курсі? Куди вона пішла?» – «Вона сушить волосся, все спокійно», – лунає у відповідь.

Цікавлюся у Романа Лукіна, чи потраплю я на записи камер, і якщо потраплю, що вони робитимуть із цим матеріалом? «Не переживайте, ми все виріжемо», – запевнив продюсер.

Показово, що режисерів шоу відділяють від учасників бронедвері, звукоізольовані пінопластом.

Затамувавши подих, переступаємо поріг в очікуванні збіговиська зголоднілих і агресивних юнаків та дівчат, готових на все заради бутерброда. Але картина виявилася цілком ідилічною.

«Ми вас не чекали, ні», – запевняє одна з учасниць, накручуючи волосся на плойку. Решта завмерли в картинних позах на дивані, ніби спеціально позуючи на камеру. Учасники реаліті-шоу eсміхаються, махають нам руками і кричать, як раді бачити нових людей. Правда, в їхніх поглядах особливої ​​радості від того, що відбувається, не видно. Крім того, присутні тут люди зовсім не схожі на той самий зріз українського суспільства, про який казав продюсер Роман Лукін.

Ніякими проблемами класової нерівності тут теж не пахне – ні тобі гомофобії, ні боротьби консервативних поглядів із ліберальними. Пещені хлопчики і дівчатка дорого та зі смаком одягнені. І якби мене не попередили заздалегідь, що це зйомка шоу, я б вирішила, що опинилася на заміській афтепаті резидентів клубів Сloser або Mezzanin.

Мене попередили заздалегідь про те, що я можу говорити тільки з тими учасниками реаліті-шоу, яких мені нададуть для спілкування продюсери. Таких щасливчиків виявилося троє, і щоб поспілкуватися з пресою, їм довелося спершу пройти якесь загадкове випробування. А ось яке саме – пресі знати не потрібно.

Втім, незважаючи на заборони продюсерів, за бажання можна було поспілкуватися з будь-яким учасником шоу. Щоправда, це спілкування мене, швидше, спантеличило. «Не буде сигарети? – хапає мене за рукав перший же учасник, який трапився на шляху. – Благаю, прошу!» Стріляючи сигарету, молодий чоловік дуже технічно ховав обличчя від камери. Я, шкодуючи, розводжу руками. «А, може, є хоча б жуйка?» Судячи з усього, людям на проекті живеться несолодко.

У невеликій задушливій кімнаті на другому поверсі нас чекали троє щасливчиків: Наталя Фету, Андрій Ольховий і Михайло Лобов. Не давши журналістам навіть відкрити рота, вони насамперед показують невеликий килимок, розстелений за ліжком – максимум 150х180 см. Як з’ясувалося, на цьому килимку в перші тижні доводилося спати близько двом десяткам учасників.

Журналістів передусім цікавить, як довго людина може прожити без інтернету та мобільного зв’язку. Але учасники шоу на це лише байдуже знизують плечима. Кажуть, від телефону відвикаєш вже через пару днів. Дзвінки родичам або близьким дозволені раз на два тижні, а ось екстрений дзвінок обійдеться в п’ять тисяч гривень.

«Так і живемо, проходимо випробування, заробляємо за них гроші й потім можемо собі дозволити або вечірки, або алкоголь, або їжу», – кажуть учасники.

Відсутність їжі стала головною проблемою для мешканців будинку. За чотири тижні проекту хтось скинув лише парочку кілограмів, тоді як іншим учасникам шоу довелося втратити від семи до десяти кіло. Тож досить скромні закуски, які продюсери шоу приготували для журналістів, були сервіровані в приміщенні, куди учасникам зась.

«Мені страшно уявити, що б було, якби цей стіл побачили учасники проекту», – невесело пожартувала ведуча шоу «100 в 1» Ольга Цибульська.

Якщо чесно, в будинку з голодуючими людьми шматок у горло не ліз. Втім, Роман Лукін запевнив мене, що переживати про здоров’я учасників не варто, від анорексії точно ніхто не помре. Тим паче, що біля будинку цілодобово чергують швидка і поліція.

–  А поліція ж навіщо? Трапляються бійки? 

– І не тільки, – багатозначно усміхнувся продюсер. 

Коли ми вже йшли до автобусу, відчинилися вхідні двері й учасники почали махати нам на прощання. 

– Не залишайте нас! – крикнула одна з дівчат. 

– Головне – червону лінію не переступати, – попередив учасницю суворий контролер. 

Ну що сказати? Побажаємо дівчині виграти її заповітні мільйони!