Народний депутат від «Народного фронту» Юрій Береза та позафракційний народний депутат Олександр Шевченко 4 жовтня зареєстрували законопроект щодо прозорості власності єдиного провайдера ефірного цифрового телебачення – компанії «Зеонбуд». Згідно з документом, бенефіціарами такої компанії можуть бути виключно громадяни України. Законопроект також розширює повноваження регуляторів ринку – Нацради та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). Регулятори мають можливість затребувати у компанії розширений пакет документів щодо володіння нею. Регулятори можуть відмовити у виданні ліцензій (провайдерської та операторської, відповідно) у разі непрозорої власності. Водночас закон обмежує Нацраду в анулюванні вже виданої ліцензії «Зеонбуду» через непрозору власність – це можливо тільки через звернення до суду.
Окрім «Зеонбуду» додаткові вимоги щодо структури власності в документі прописані для всіх інших ліцензіатів Нацради – телеканалів, радіостанцій та кабельних провайдерів. Законопроект має реєстраційний №9161. Минулого тижня до нього надали свої висновки та рекомендації два регулятори – Нацрада та НКРЗІ, а в середу, 7 листопада, законопроект має розглянути Комітет ВР з питань свободи слова, який є головним комітетом із розгляду цього документа.
Яка мета законопроекту?
Які норми стосуються «Зеонбуду»?
Кінцевим бенефіціарним власником (власниками) провайдера програмної послуги багатоканальної цифрової ефірної телемережі іззагальнонаціональним покриттям може бути виключно громадянин чи громадяни України.
Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, зареєстрованим у офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабміном, а також особам без громадянства забороняється брати участь у провайдері програмної послуги багатоканальної цифрової ефірної телемережі із загальнонаціональним покриттям на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами.
Для забезпечення дотримання визначених обмежень щодо структури власності провайдера програмної послуги багатоканальної цифрової ефірної телемережі із загальнонаціональним покриттям Нацрада має право додатково запитати і отримати від заявника інформацію щодо розподілу часток статутних капіталів юридичних осіб, які є його засновниками або власниками, зокрема акціонерами, а також юридичних осіб, що входять до структури власності заявника, у тому числі належним чином засвідчені копії статутних (установчих) документів, копії правочинів та інших документів, на підставі яких будь-який із власників заявника набув прямої або опосередкованої істотної участі у юридичній особі, яка подала відповідну заяву про видання (продовження) ліцензії.
Нацрада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту Нацради) чи їх невідповідності вимогам цього законопроекту, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.
Після усунення зазначених у рішенні Нацради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Нацради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.
Також
ліцензія провайдера може бути анульована тільки в судовому порядку за поданням Нацради у разі, якщо буде встановлено, що ліцензіат не відповідає вимогам щодо прозорості структури власності.
Аналогічна норма щодо прозорості власності прописана для операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність із надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям. Тобто, йдеться знову ж таки про «Зеонбуд». До заяви про видання ліцензії на надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації заявник має додати відомості про свою структуру власності за формою, що затверджується НКРЗІ. Цей регулятор, як і Нацрада, має аналогічне право додатково запитати і отримати від заявника інформацію щодо розподілу часток статутних капіталів. НКРЗІ відмовляє в переоформленні ліцензії на надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації у разі виявлення непрозорої структури власності за викладеною вище процедурою.
Які норми прописані для ТРО та кабельних провайдерів?
Водночас документ прописує низку заборон для заснування та участі в капіталі інших ліцензіатів Нацради – телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги. Така заборона прописана для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабміном, а також для осіб без громадянства; фізичних і юридичних осіб, які є резидентами країни, визнаної Верховною радою державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичних осіб, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і кінцевим вигодоодержувачам; для політичних партій, профспілкових, релігійних організацій та юридичних осіб, які вони заснували, на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги;для громадян, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними.
Заборона засновувати та брати участь у телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги прописана також для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, які вони заснували, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації або провайдерів програмної послуги. Забороняються створення та діяльність телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких визначений Кабміном.
Недотримання визначених цією статтею вимог є підставою для недопущення відповідної телерадіоорганізації до конкурсу на видання ліцензії на мовлення, відмови їй у видачі та продовженні ліцензії на мовлення, а також для відмови у видачі та продовженні ліцензії провайдера програмної послуги. Аналогічна норма прописана для операторських ліцензій НКРЗІ.
Чи згодні із законопроектом Нацрада та НКРЗІ?
Минулого тижня обидва регулятори – НКРЗІ та Нацрада розглянули документ та надали свої висновки. У НКРЗІ 30 жовтня ухвалили рішення надати такі рекомендації: визначити термін «загальнонаціональне покриття»; прописати такий вид діяльності у сфері телекомунікацій, як надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям; переглянути доцільність внесення запропонованих законопроектом змін щодо операторів телекомунікацій, які мають право на надання послуг із технічного обслуговування та експлуатації мереж ефірного теле- і радіомовлення.
На думку відомства, забезпечення запобігання потенційному протиправному впливу держави-агресора на телерадіоінформаційний простір України можливе шляхом встановлення певних вимог щодо структури власності саме провайдерів програмної послуги (ліцензії яким видає Нацрада), результатом діяльності яких є забезпечення абонентам можливості перегляду певних пакетів програм, а не оператора телекомунікацій, який забезпечує передавання/приймання послуги.
Нацрада погодила свої висновки до законопроекту на засіданні 1 листопада. Регулятор просить законодавця прописати визначення зазначеного в документі терміну «провайдер програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям». Інакше це, на думку регулятора, може ускладнити застосування положень закону, створити колізію та можливість неоднозначного тлумачення.
Нацрада також вважає доцільним передбачити подання додаткових документів щодо бенефіціарів не тільки єдиного провайдера ефірної цифри, а й телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги, що не прописано в цьому законопроекті. Регулятор пропонує запровадити положення, що забороняє створення та діяльність телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, у яких власником (співвласниками, кінцевим бенефіціарним власником) або особами, які мають істотну участь, є особи, зареєстровані в офшорних зонах або в країнах (територіях), законодавство яких не дозволяє розкривати інформацію про структуру власності зареєстрованих у них юридичних осіб на всіх ланцюгах володіння та реєстри яких є закритими.
Окремо Нацрада просить законодавця забезпечити вирішення питання прозорості фінансування суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. Без такого закону додаткові вимоги щодо прозорої власності будуть не до кінця дієвими, вказує у своїх зауважаннях регулятор.
«Телекритика» стежитиме за тим, чи погодить законопроект Комітет Верховної ради з питань свободи слова.
