З 17 грудня посаду генерального директора кінофестивалю «Молодість» обіймає Іван Адамчук, який має більш ніж 30-річний досвід роботи на телебаченні. Зокрема, протягом 21 року він був гендиректором 5 каналу. В ексклюзивному інтерв’ю для «Телекритики» Адамчук розповідає про амбітні плани з розвитку фестивалю, запуск нового проєкту – кіношколи, додатковий фестиваль для студентів «Скіфське оленя» та нову команду.
Я б хотіла почати з питань про кадрові зміни, яких наразі зазнає фестиваль «Молодість». Нещодавно ви припинили співпрацю з Іванною Дядюрою. Уже є якісь кандидати на цю посаду?
Є виконувач обов’язків – програмний директор Ігор Шестопалов. Я не впевнений, що цю вакансію взагалі буду лишати. Наразі мене цікавлять інші посади. Люди, яких я зараз добираю, ─ це молоді люди. Їм лише по 23 роки.
Так, я помітила, що у вас з’явився ще новий маркетинг-директор – Дмитро Онисович?
Так, і буде молодий креативний директор. Я не те щоб хочу загалом оновити колектив, кістяк все одно залишається. На сьогодні для мене в першу чергу є недоторканним – це програмна команда і, звичайно, художній керівник Андрій Якович Халпахчі, програмний директор Ігор Шестопалов (він же в.о. генерального продюсера), хлопці – програмні координатори Богдан і Вітя (Богдан Жук та Віктор Глонь – ред). Їх я апріорі не чіпаю. Програма фестивалю – класна, програма фестивалю – сильна. Вони знають свою справу і роблять все дуже професійно, і я більше ніж задоволений ними при тому, що я людина «свіжа», недавно прийшов сюди, здавалося б, з іншого світу. Та все ж те, що продукують хлопці, мені дуже близьке. І тому, власне, ці зміни і припинення співпраці з Іванною були надиктовані моїми розумінням і баченням перспективи. Для мене важливий не тільки сам фестиваль, який ми називаємо «вишенька на торті», мене більше цікавлять ця компанія і робота офісу як бізнес-проєкт. Я бачу його розвиток. Є вже дуже багато напрацювань. Власне, моє бачення виходить винятково з історії фестивалю. І люди, які приходять з якимись ідеями, перетинаються з моїм баченням і моїми думками. Ба більше, коли Діма (Дмитро Онисович ─ ред.) проаналізував ринок і не тільки внутрішній, але й зовнішній, то надав мені дуже багато інформації. І все сплелося докупи, коли він сказав, що після фестивалю одним із найпріоритетніших напрямків є кіношкола… Я просто був щасливий. Бо я від самого початку бачив і розумів це, але я не знав, чи є там вільна ніша, чи можна туди рухатись. А виявляється ─ є.
І ви будете робити кіношколу?
Так, буде кіношкола як окремий проєкт. Кіношкола, яка працюватиме на постійній основі.
Коли планується її запуск?
Зараз ми над цим працюємо. Дивіться, я працюю трохи більше як місяць. Зміни почалися буквально два тижні тому. Навіть двох тижнів немає, днів десять тому. Коли ми подавали заявки на УКФ (Український культурний фонд – ред.), власне, у той момент почалися кардинальні зміни. Я сам не очікував від себе, що буду готовий до такого кроку. Чи можна було тоді, за три дні до подачі заявки на УКФ, брати й рубати по живому. Я з досвіду своєї роботи на 5 каналі, а це 21 рік, ніколи не рубав по живому. А тут… Відрізати… Мабуть, воно виглядало безглуздо абсолютно, але я зрозумів, що якщо я зараз цього не зроблю, то невідомо, чим воно закінчиться. Або мені тікати звідси городами, або залишатися працювати у тих умовах без перспективи.
Вам, телевізійнику, важко було адаптуватися на новій посаді?
По-перше, я звик до інших масштабів: канал – це велика фабрика. Всередині й зовні – це величезний механізм. Сюди прийшов – все таке маленьке, людей мало… Там – біля п’ятисот осіб, тут – вісім. Різниці у масштабах – разючі. А фестиваль – це ж величезне дійство. Як воно все співвідноситься? Коли я почав розбиратися, спілкуватися і зібрав більше інформації, тоді зрозумів, у чому різниця. Воно так і має бути. Але до проведення власне фестивалю залучається дуже багато людей і волонтерів, які працюють на проєкті, створюючи цю величезну машину. Генератором і штовхачем усього процесу є офіс. І тому сюди я хочу залучити молодих, креативних, охочих працювати і заробляти. У мене вже були колись такі періоди, коли мене не цікавив працівник на певну зарплату. Тому і зараз мене цікавить людина, яка приходить і хоче заробити, і вона розуміє і знає, як це зробити. Бо коли людина приходить і каже, що вона хоче таку-то заробітну плату, я не сприймаю цього. Чи буде вона намагатися продукувати щось більше?.. Я не переконаний у тому. Те, що я побачив, це практично нереально.
А я пропоную їй пряник. Ну, батога немає, а дуже смачний пряник я дам. Окремі люди це зрозуміли і йдуть на такі умови. Це молоді люди. Мабуть, ми з Андрієм Яковичем удвох тут «давніми» залишимося. Фестиваль – він же молодіжний. Історія – 70-й рік, звідки воно пішло? Це розвиток молодіжного кіно. Вони повинні цим займатися. При чому ці люди не є сторонніми суб’єктами, вони у темі, вони знають цей фестиваль. Ось навіть у суботу була зустріч, я ухвалив рішення щодо креативного директора. Я був шокований. У мене таке враження, що хлопчина знає навіть більше про той фестиваль, ніж я, і не тільки. Вони знають фестиваль і відвідують його уже не один рік.
Плануємо багато напрямків: кіношколу, майстер-класи, які будуть і від кіно школи, і не тільки, творчі зустрічі. Будуть дні українського кіно за кордоном, іноземне кіно в Україні, колаборації з іншими структурами, які дуже близькі по духу з нами.
Тобто у вас буде оновлена стратегія з маркетингу?
Зараз буде змінюватися абсолютно все. Позиціювання, бізнес-стратегія, комунікаційна, маркетингова, сайт, соцмережі. Абсолютно все буде піддаватися змінам. Ось тут я взагалі готовий закрити очі на все. Є вже маленький комерційний відділ, який буде займатися роботою з бізнес-партнерами, спонсорами. Є вебщик, який працює, є хлопці, які взагалі володіють цими механізмами.
Цього року 50-річний ювілей «Молодості». Чи буде якась спеціальна програма? У 2010-му році приїздила французька актриса Софі Марсо, голлівудський актор Крістофер Ламберт..
Ще Депардьє був, Рената Литвинова…
Ми побачимо когось із зірок?
Не скажу, що це таємниця, але хлопці працюють над цим. Є певні прізвища, які вже обговорені та обговорюються, хлопці напрацьовують контакти. Сюрпризів буде багато. Навіть на відкритті фестивалю. Можливо взагалі буде щось нове і свіже. Принаймні я так його бачу. Є якась структура, яка мені сподобалася, і це буде щось абсолютно інше. Не попсове точно. Це буде і відкриття фестивалю, і кінотеатр просто неба – Арка Дружби Народів, і величезний студентський хаб у Будинку кіно. Вулик буде у Будинку кіно, туди приїде багато наших закордонних партнерів, біля шести-семи кіношкіл, плюс наші українські університети.
Покази проходитимуть і у «Жовтні»?
Так, покази відбуватимуться й у «Жовтні». Практично основна конкурсна програма буде там. Дитяча програма буде на Арці Дружби Народів і якась частинка буде у Будинку кіно.
А Будинок кіно як локацію ви обрали, тому що історія «Молодості» почалася саме там?
Це винятково з цієї позиції. Будинок кіно мені близький. Я думаю що наступного тижня ми вже переїдемо у нове орендоване приміщення. Там атмосфера інша. Так, можливо, він має не зовсім сучасний вигляд ─ як багато бізнесових забудов у європейських стилях, але там є дух, є атмосфера.
Які етапи підготовки до фестивалю розпочато? Скільки взагалі часу потрібно для цього?
Працювалося від фестивалю до фестивалю. Я хочу дещо змінити, тому що не фестивалем єдиним ми маємо пишатися. Ба більше, там десь ще один фестиваль з’явиться. Саме у жовтні планую ще один фестиваль, я більш ніж переконаний, що він відбудеться. Він буде несхожим на «Молодість», робоча назва поки що ─ «Скіфське оленя». Це буде український, національний, освітній, просвітницький фестиваль, до якого залучатимуться ВНЗ.
Щодо фінансування. Зазвичай кошти на призи виділяв один із лотерейних операторів. Цього року буде так само?
Вони залишаються нашим партнером, ще ми будемо залучати інших.
Призи залишаться такими самими?
Зараз ми дуже багато чого будемо проговорювати. Не з погляду, які призи або суми цих призів, або, який вони мають мати вигляд. Скоріш за все у тих межах, у яких воно було, так і залишиться. Хіба що ще з’являться. Я переконаний, що буде проведений великий пітчинг спільно з міністерством культури і з телевізійною індустрією. Буде і традиційний пітчинг Boat Meeting.
Щодо Boat Meeting. Мені відомо, що там є фінансова підтримка, а з організацією ви також допомагаєте?
Звичайно. Так, це традиційний пітчинг «Молодості». Минулого року фестиваль фінансувала «Креативна Європа», і «Молодість» став першим українським фестивалем, який отримав підтримку від цього фонду.
Минулого року до програми входила виставка робіт Ґіґера, приїжджав Пітер Гріневей. Чи будуть у 2020-му виставки?
Думаю, що так. Не хочу зараз нічого такого говорити, аби не наврочити, але є дуже цікава людина, я думаю, що буде його виставка. Це художник, телевізійник… Коли я побачив його роботи… Я не очікував від нього. Я знав, що він людина творча, але я нічого не знав про іншу частину його життя. Коли мені показали його роботи, я був шокований, які картини він малює, яку кераміку розмальовує. Думаю, що його роботи будуть представлені. Є два майданчики, де вони можуть бути, але, швидше за все, це буде у Будинку кіно. Ну, можливо, у кінотеатрі «Жовтень».
А з українських режисерів багато хто буде?
Мабуть, що взагалі вся українська тусовка буде представлена. Кіношна, і не тільки. Ми будемо запрошувати всіх. Ба більше, коли пішла мова про відкриття фестивалю, я питаю (з досвіду людини, яка далека від цього і тільки відкриває для себе багато чого): скільки треба буде запрошень?. На Поштовій площі було 600 місць, Оперний театр ─ приблизно 1000 місць, Палац культури «Україна» – біля 4000 місць. Скільки треба місць? 500-600? Та де там… Тисяча – замало. Півтори тисячі вистачить? Ну півтори, мабуть, так.
Так що можете собі уявити.
Це дуже масштабно.
А, можливо, й більше треба скажуть. Ось коли почнуть складати списки, тоді буде зрозуміло. Максимально всіх будемо запрошувати. Ба більше, все що стосується поточних подій, я переконаний на 1000%, що для студентства все буде безкоштовно, абсолютно.
Так, студенти полюбляють ходити на кінофестивалі.
Здебільшого я тестую все. Маю на кому це тестувати. На студентах і на тих, хто вже закінчив навчання, хто за руку мене водив на фестивальне кіно.
Поміж інших міжнародних фестивалів, європейських чи американських, є такі, які є для вас прикладом? Які вам дуже подобаються та з яких ви хотіли б запозичити щось собі?
Ось тут я тільки починаю приглядатися. Ба більше, я вирішив нікуди не їхати цього року. Мені сказали їхати на Berlinale у лютому, але я відмовився. Потім, що треба їхати у Канни, кажу ─ ні. От ви їдьте туди. Я коли буду готовий, я туди поїду. Мабуть, я дурниці кажу, але поки що, поки я не розберуся і не роздивлюся довкола, нікуди не їхатиму. Які подобаються? Можливо, фестиваль у Карлових Варах, Венеціанський, у Каннах.
Членів журі вже почали обирати?
Якраз зараз сидять хлопці за цією стіною і про це, зокрема, спілкуються.
Можливо, є такі діячі кіномистецтва, які самі до вас приходять і хочуть з вами співпрацювати?
До нас дуже багато приходить таких листів. Тільки за останній час їх прийшло близько десяти. Просяться на фестиваль. Один режисер з Австралії нещодавно писав, хоче бути представлений у нас, пропонує своє кіно. Зазвичай приходить із різних країн. Майже 1300 заявок уже прийшло із 79 країн світу.
А ви не дивитеся ці заявки?
Ні. Я зараз займаюся перевезенням офісу до Будинку кіно. А туди я поки що влазити не хочу, і не факт, що туди взагалі полізу. Хлопці там профі. Не кажу, що там дилетантам робити нічого, я щось теж розумію, проте плутатися під ногами не хочу.
Фото: Анастасія Мантач
Підписуйтеся на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
