У такі моменти не розумієш, чим фільм хоче здаватися. Зі слів сценариста Михайла Бриниха, фінальний хронометраж картини був істотно скорочений, що, мабуть, значно відбилося на сюжетних лініях, порушених по ходу розповіді. Дія скаче від одного епізоду до іншого, не складаючись у одну цілісну картину. Ці епізоди залишаються абсолютно розрядженими, а деякі сцени від цього зовсім здаються смішними (наприклад, любовна сцена Квентіна і Світлани, метафоричні «стрибки» в свідомості Бішута або фінальний епізод біля автобуса).
Можливо, проблема не в тім, що фільм урізали, а в тому, що творці неграмотно використовували відведений час. Адже 2 години – це велика розкіш для дебюту. Військова драма «Падіння Чорного яструба» Рідлі Скотта триває на 20 хвилин довше, але виріж цей час із фільму – ти однаково відчуєш себе посеред бою і стежитимеш за стрункою ходою бійців вулицями Могадішо.
«Іловайськ 2014: батальйон “Донбас”» – сповнений екшену та перевантажений структурними надмірностями бойовик, який частково став триб’ютом занепалим героям, втіленим на екрані професійними акторами. То, можливо, варто було відкласти художню частину та зняти документальний фільм?Знімати художнє кіно про конфлікт, що триває, – дуже ризикована справа і в його основі може лежати або матеріальне питання, або ідеологічне. Хочеться вірити, що командою творців рухала ідея розповісти широкій аудиторії далеко від фронту, що війна триває, і щоб вони не забували про хлопців, які боролися і загинули за свободу України.
