«Телекритика» розповідає про платформи, які, на відміну від сервісів широкого профілю на кшталт Netflix і Amazon, пропонують глядачеві лише певний контент – авторські фільми, пласти конкретного жанру та програми, розраховані на цільову демографію.
Як відомо, Netflix вважає, що вік і місце проживання глядача ще нічого не каже про його потенційні уподобання. «75-річний датчанин так само може підсісти на “Рівердейл”, як мої діти-підлітки», – вважає голова відділу контенту Тед Сарандос. Навіть більше, всеїдність Netflix як провайдера ніби заточена під те, щоб і глядач ставав менш перебірливими – і американські тінейджери, наприклад, можуть дорости до якогось данського «Моста». Проте контент буває настільки специфічним, що змішувати його з фільмами для широкої аудиторії не має сенсу – наприклад, як хорор-комедії категорії «Б» в дусі «Ненажер» (низкобюджетного клона «Гремлінів»), які гордо прихистив тематичний сервіс Shout Factory TV. І глядач, своєю чергою, буває настільки вибагливим, що йому подавай винятково фільми певного жанру. Про те, де шукати поклади тематичного кіно, скільки коштує передплата і де вона доступна, розповідаємо нижче.
Романтичні фільми
Скріншот: Passionflix
Любовний роман – сам по собі специфічний жанр, а екранізації любовних романів – поготів. Однак Passionflix ($5,99/міс., доступний у всьому світі) пропонує саме такий нішевий контент. Сервіс належить сестрі Ілона Маска Тосці, яка на старті проекту змогла залучити інвестиції в розмірі $4,75 млн – зокрема від іншого свого брата, Кімбала Маска. На сьогодні передплатник отримує доступ до 31 фільму (у тому числі «Шоколаду», який номінувався на «Оскар») і трьох шоу. Весь контент на платформі зараз відсортований від «милого» (nice) до «пустотливого» (naughty). До останньої категорії потрапили серіал Driven 2018 року і фільм «Голлівудський бруд» (2017), режисером якого виступила сама Тоска Маск. Passionflix не лише розміщує чужі фільми, а й продюсує оригінальний контент – наприклад, планується фільм за мотивами бестселера Джоді Еллен Малпас «Цей чоловік».
Скріншот: Hallmark Movies Now
Але романтика – це не обов’язково «солодкі та бридкі» фільми, які пропонує стартап Масків. Хтось віддає перевагу сімейному контенту, і для такої аудиторії існує підрозділ Hallmark Cards під назвою Hallmark Movies Now ($5,99, США). Незважаючи на те що сервіс не позиціонує себе як «романтичний», його наповнення (і колишня назва – feeln) свідчить саме за себе. Творці платформи описують свій контент як «фільми і серіали для гарного настрою» (feel good movies and series): у них всі закохуються, готують і п’ють вино, не виходячи при цьому за рамки рейтингу G, а улюблені актори аудиторії мандрують із картини в картину. Крім того, Hallmark в основному відомий «сезонними» фільмами – приуроченим до Різдва та Дня святого Валентина – тож просто зараз на сайті можна спостерігати маркетингову кампанію, яка пропонує подивитися «90+ різдвяних фільмів у липні». І про всяк випадок у FAQ підкреслюється, що Hallmark Movies Now не є релігійною організацією.
Трилери та хорори
Аудиторія фільмів жахів давно зарекомендувала себе як платоспроможна – принаймні коли йдеться про знакові хорор-франшизи на кшталт «Закляття» або вдалих випускників інді-ринку в дусі недавнього «Сонцестояння». Проте виявляється, що фанати з такою ж готовністю платять за жанрові фільми минулих років. У 2014–2015 рр. запустилися чотири помітні стрімінгові сервіси, орієнтовані на шанувальників хорору – Screambox, Frightpix, Full Moon Streaming і The Crypt.
За законом жанру, не всі доживають до світанку, і зараз аудиторія слешерів і містичних жахів переважно юрмиться на сервісі AMC Networks під назвою Shudder ($4,99, США, Ірландія, Велика Британія, Канада). Ще в 2016 році він дещо відставав від Screambox, та зробив ставку на ексклюзивний контент (наприклад, «31» Роба Зомбі вийшов тут на два тижні раніше DVD-релізу) і вирвався вперед. Зараз платформа пропонує класику хорору на зразок «Носферату» поряд з контркультурними хітами на кшталт «Менді». У Screambox, що вимагає аналогічну суму за підписку, просто не було шансів вижити, пропонуючи свій асортимент фільмів категорії «Б» – за офіційним Twitter зі жменькою мемів видно, що справи у сервісу погані.
Фантастика та супергероїка
Скріншот: CONtv
Високобюджетні фантастичні тентполи розходяться ключовимb стрімінговимb майданчикам, як гарячі пиріжки – та й авторський сайфай там дуже затребуваний (наприклад, «Вище суспільство» Клер Дені у червні став доступний на Amazon). Тож тематичним сервісам доводиться вибудовувати свій імідж на залишках розкоші – як це робить з примітивістською фантастикою згадуваний вище Shout Factory. Наприклад, VOD’у, націленому на відвідувачів фантастичних конвентів CONtv (безкоштовний з рекламою, $6,99 без реклами, але тільки в США), доводиться задовольнятися малобюджетним порожняком у дусі «Астронавт: останній поштовх» або культовою класикою другого ешелону.
Значно цікавіше та сучасніше виглядають ультранішеві проекти на кшталт Dust – дітища студії Gunpowder & Sky, яка безкоштовно викладає науково-фантастичні короткометражки, а в 2017 році ексклюзивно показала студентський фільм Джорджа Лукаса «Електронний лабіринт». У червні компанія (назвати її платформою не можна – усі відео Dust виходять на сторонніх майданчиках, зокрема YouTube) випустила короткометражний фільм «Після неї» із зіркою «Дивних див» Наташею Даєр.
Скріншот: DC Universe
Щодо гучних імен, то великі надії покладалися на стрімінговий сервіс DC Universe ($7,99, США), однак останнім часом новини про головні прем’єри були сумними – «Болотну тварюку» скасували після першого сезону, а серіал про супергероїню Старгьорл відклали до 2020 року. І взагалі, коли материнська компанія DC Comics, Warner Media, запускає стрімінговий сервіс широкого профілю, наявність окремої платформи для DC-ґіків здається надмірністю. На нещодавньому Комік-коні в Сан-Дієго DC Universe заспокоїв фанатів, запевнивши, що не лише продовжить «Титанів» і «Фатальний патруль», а й запустить мультсеріал про Гарлі Квінн. Однак досвід передплатників Netflix, які відразу втратили низку улюблених супергероїв Marvel, підказує «дісішникам»: рано радієте.
Мультфільми та аніме
Скріншот: Crunchyroll
У листопаді 2018 року партнерство двох головних постачальників аніме-контенту в інтернеті розпалося, тож, мабуть, варто розповісти про їхні сервіси окремо. Crunchyroll ($7,99, доступний у всьому світі) є дочірньою компанією Otter Media, яка, своєю чергою, входить до Warner Media. Користувач може обирати з 900 аніме-серіалів і 200 азіатських дорам, однак через авторські права конкретне шоу може бути недоступним у вашій країні. Багато серіалів, прем’єра яких відбувається на Crunchyroll, паралельно з’являються на Funimation ($5,99–7,99, США і Канада), але перший пропонує їх із субтитрами, а другий – дубльовані, як сталося в липні з екранізацією манги «Доктор Стоун». І все ж топові шоу на кшталт нещодавньої «Саги про Вінланда» (яку в США позиціонували як мультфільм для любителів «Вікінгів» і «Гри престолів») приземляються на сервісах «великої трійки» – у цьому випадку, Amazon Prime.
Скріншот: Boomerang
Те саме і з європейськими й американськими мультфільмами – найзатребуваніші найменування розподілені між Amazon, Netflix і Hulu, а вже в листопаді до перегонів долучиться і Disney+. Проте поціновувачі класики можуть зробити вибір на користь Boomerang ($4,99, США) і безлімітно дивитися старі пригоди Багза Банні та Скубі Ду.
Артхаус і кураторські платформи
Скріншот: byNWR
Ще до того, як на Amazon вийшов його перший серіал «Занадто старий, щоб померти молодим», режисер «Драйву» Ніколас Віндінг Рефн подався в діджитал – запустив власний стрімінговий сервіс byNWR (безкоштовний і доступний по всьому світу, однак потрібна реєстрація). Особливість цієї та схожих платформ у тому, що фільми добираються не «менеджерами по контенту», а кінофілами – у цьому випадку, самим Рефном і гостьовими редакторами. Раз на квартал на byNWR починається новий «розділ», що складається з трьох відреставрованих грайндхаусних фільмів – один фільм виходить раз на місяць. Реліз супроводжується публікацією статей, покликаних краще пояснити феномен тієї чи тієї картини. Наприклад, у вересні стартує «Розділ 6» You is not no punk, you punk, присвячений фільмам про юних бунтарів.
Скріншот: MUBI
Проте Рефн – не єдиний концептуальний воїн у полі, захопленому Netflix: портал MUBI ($10,99, доступний у 195 країнах) існує ще з 2007 року і щодня викладає новий артхаусний фільм, відібраний кураторами порталу. Наприклад, днями відбувся MUBI-реліз «Міфу про американську вечірці» Девіда Роберта Мітчелла – фільму з непрофесійними акторами, який проклав Мітчеллу шлях до слави. Однак MUBI – один із небагатьох сервісів інді-кіно, що стягує з користувача ціну рівня мейнстрімних стрімінгових майданчиків. У цій сфері вистачає опцій на будь-який гаманець: Filmatique ($ ,95, США і Канада), Le CiNéMa Club (безкоштовний) – більшість таких сайтів, які добирають свої фільми «власноруч», оновлюються раз на тиждень і просять не більше $6 на місяць, а місцевим студентам часто показують кіно в обмін на бібліотечну картку.
Деякі мейнстрімні платформи теж поспішили запустити «кураторські» підрозділи: наприклад, на VOD-сервісі британського Channel 4 з’явився розділ Walter Presents, де продюсер і кінофіл Волтер Юззоліно збирає фільми та серіали, які йому до вподоби – наприклад, «Німеччина-83» Анни Вінгер і десятки різнокаліберних сканді-нуарів.
…і решта
Перелічені сервіси – лише верхівка айсберга, тому що в наші дні навіть бренди, не пов’язані з діджиталом (наприклад, фірма-власник складських приміщень) вважають за потрібне запускати власні стрімінгові платформи. Серед нішевих сервісів у мережі процвітають ті, що спеціалізуються на документальному кіно (Yaddo, Docsville, CuriosityStream). А ось із комедіями справи гірші – профільна платформа Comcast під назвою Seeso закрилася через півтора року після запуску. Є сервіси з винятково фільмами про геїв (Revry) і лесбіянок (Section II) – і є стрімінгові портали з винятково християнськими фільмами (PureFlix). Цілий пласт сервісів у США розрахований на темношкіре населення, і тоді як Kweli або Urban Movie Channel показують фільми для широкої аудиторії, Brown Sugar спеціалізується на так званих «блексплотейшен» – кримінальних екшенах 70-х із темношкірими акторами.
Якщо ця стрімінгова куля не лусне, можна очікувати, що ринок сягне своєрідного балансу: користувач із доходом вище середнього, і не тільки в Штатах, матиме передплату як на мейнстрімний сервіс для того, щоб бути в курсі новинок, так і на нішевий – для душі.
Заголовне фото: byNWR
