Олексій Дурнєв – загадка українського шоу-бізнесу. Його можна або любити, або ненавидіти. Слава до молодого ведучого прийшла після виходу проекту «Дурнєв +1» на ТЕТ, після чого була прем’єра «Богині шопінгу» – і знову успіх. На хвилі популярності Дурнев навіть намагався стати народним депутатом, але з політикою у шоумена не склалося.

Повернувся Олексій лише минулого року і, схоже, з купою нових сил: по місту миготіли білборди із зображенням лікаря Дурнєва, який проти медичної реформи, а незабаром на каналі YouTube вийшли два яскраві проекти – «Дурнєв дивиться сторіс» і «Дурнєв псує все» (для тих, хто не бачив, це таке собі повернення «Дурнєв +1»). І це ще не все. Вже 14 лютого на екрани виходить гучна стрічка «Продюсер», де в одній із головних ролей з’явиться Льоша Дурнєв, а 18 лютого на ТЕТ – грандіозне повернення «Богині шопінгу».

Де був Дурнєв після 2014 року?

У цей період ми працювали з каналом «НЛО». У проекті «Пробуддись» у мене була не тільки продюсерська функція, я там був і ведучим. Ми випустили 400 епізодів цього шоу. І я не раз чув і продовжую чути схвальні відгуки про нашу роботу. Але, звичайно, в той час у мене не було великої кількості пропозицій від телеканалів, і вся моя діяльність була в той період безпосередньо пов’язана з каналом «НЛО».

Скільки сьогодні можна заробити на влогах?

Зараз ринок сильно змінюється, адже ще рік тому дуже великі суми блогерам виплачували беттингові контори, і це було основним джерелом доходу для багатьох людей з цієї сфери. Але зараз YouTube змінив правила і почав видаляти канали за розміщення рекламних ставок на спорт.

Що, наприклад, і сталося з шоу GazLive на каналі Gazgolder, що належить Васі Вакуленку. Це шоу нещодавно було видалене, незважаючи на те, що там були мільйони переглядів. І все через наявність реклами ставок на спорт. Через ці зміни ціни на ринку значно знизилися.

Щодо заробітку, мені складно назвати точну суму. Але в середньому, якщо твої ролики набирають по 300–500 тис. переглядів, то кожну рекламну інтеграцію можна продавати від $3000.

Для створення самого каналу молодому блогерові треба не так уже й багато: камера, мікрофон, якщо це шоу за столом – то два джерела світла (софтбокси) і, природно, голова на плечах. Усе залежить від того, якого саме масштабу і формату планується шоу. Але, в будь-якому разі, я думаю, що на старті в $1000 можна вкластися.

Найдивніша пропозиція роботи, яку зміг згадати Дурнєв

Я в житті займався багатьма речами і час від часу мені надходять якісь регіональні політичні замовлення. Наприклад, людина пише: «Я із Закарпаття, у мене є невирішене питання з начальником прикордонної служби. Чи не могли б ви поїхати і розібратися з цим?» Я, звичайно ж, нікуди не їду і ні з ким не розбираюся, тому що це, хоч і дуже цікаво, але дуже небезпечно.

Як Дурнєв у далекому 2011 році потрапив у «Богиню шопінгу»

Коли я прийшов на зйомки пілотного випуску цього проекту багато років тому, вони ніяк не могли знайти відповідних коментаторів з хорошим почуттям гумору. І після кількох невдалих спроб знайти дійсно смішного коментатора їм підвернувся я і почав жартувати. Якось так просто все й вийшло.

Із найяскравішого зі зйомок, я пам’ятаю, що у нас був якийсь спецвипуск і там у мене було завдання ходити по торговому центру разом із учасницею. А ця учасниця вела себе досить розпусно та вульгарно, тож просто запала мені в пам’ять.

Чи вмовляли Дурнєва повернутися в «Богиню шопінгу» в 2019 році?

Ні, мене зовсім ніхто не вмовляв. Я дуже люблю цю програму і просто кайфую на зйомках. Знімальна група з минулих сезонів практично не змінювалася, тож це мої старі друзі й нам дуже комфортно працювати разом.

Що змінилося в Дурнєві та в проекті за ці роки тиші?

Архітектура програми дещо змінилася, хоча точки, які завжди були цікаві глядачам, залишилися. Щодо способу експерта – я, мабуть, подорослішав, але таким же в’їдливим і залишився.

Дурнєв описує українську моду одним словом

Одним словом у мене навряд чи вийде це описати. Але мені здається, що за останні 10 років усе дуже змінилося. Я не стежу за високою модою, але мода вулична, молоді невеликі бренди – це те, що зараз демонструє справжній прорив. Мені здається, наша мода зараз переживає справжній ренесанс. І це дуже класно.

Чому вирішили випустити «Дурнєв псує все» на YouTube, а не на телеканалах?

З приводу цього проекту я не розмовляв із жодним телеканалом. Мені набагато зручніше працювати в форматі YouTube. І я взагалі шкодую про те, що, будучи одним із перших в Україні людей, які створили популярний на YouTube проект, я покинув цим займатися і з 2014 по 2017 рік був на орбіті телебачення. Тепер доводиться багато надолужувати.

Для мене ключова різниця тут полягає в тому, що на YouTube – більше свободи. Коли якесь шоу показують на телебаченні, його подивляться мільйони глядачів, так, але при цьому над ним працюватимуть сотні людей. Коли ти робиш щось у мережі, це теж можуть подивитися мільйони, однак сам продукт можна зробити своїми силами, не відчуваючи ніякого тиску, і в перспективі – ти сам продовжуєш контролювати свій проект.

А щодо грошей – я працюю за підтримки PokerMatch, і зараз виплати від спонсорів цілком можуть конкурувати з гонорарами від телеканалів.

Скільки коштував проект «Дурнєв псує все»?

Проект «Дурнєв псує все» робили я і мій приятель Діма Шибаєв. Діма відповідає в основному за всю творчу частину. Хоча в цьому проекті під час зйомок у нас була така кількість роботи, що ми вдвох замінювали собою повноцінну команду з 10 осіб. Тож ми обидва виконували дуже багато функцій. А ось вартість проекту – це комерційна таємниця.

Як Дурнев потрапив у кіно і з якими труднощами зіткнувся, працюючи над «Продюсером»?

Я взагалі досить закрита людина, тому для мене найскладнішим було знайти спільну мову з моїми партнерами по майданчику. Відкрити для себе всіх цих людей, подружитися з ними і навчитися підтримувати один одного – це й було найцікавішим.

Чому варто піти на цей фільм?

Тому що ви до кінця не будете розуміти, що ж насправді відбувається з героями. Це один із тих фільмів, у яких все з’ясовується в самому кінці.

А що з українським кіно в цілому?

Знаєте, зараз заведено лаяти український кінематограф за низьку якість продуктів, шаблонність і схильність до копіювання. Але ж наш кінематограф ще молодший, ніж український шоу-бізнес і навіть мода. Це творче явище, яке теж має пройти шлях становлення.

Якщо ви зараз пригадаєте українську авторську музику 1990-х років, то вона була, скажімо, на зародковому етапі. А зараз у нас є масштабний пул артистів, яких знають і люблять далеко за межами країни. Для такого стрибка шоу-бізнесу знадобилося 27 років.

Нашому ж кінематографу зараз щонайбільше років 10. І я дуже радий тому, що зараз із ним відбувається і яка кількість фільмів знімається. Звичайно, є прогрес, і його видно не тільки мені. Повірте, років за 10–15 наш кінематограф втре носа всій зарубіжній індустрії.

Хвилинка про плани на майбутнє

Ми будемо пробувати запускати різні формати на YouTube. Просто зараз ми запустили новий проект «Лайк не глядя», де ми спробували відродити традицію розповідання анекдотів, як би це дивно не звучало.

Мені здається, у цього напряму є потенціал. Зараз у розробці ще кілька форматів, тож підписуйтеся на мій канал, і скоро самі все побачите. Щодо кіно – поки не відомо, можливо, буде друга частина «Продюсера». Скоро ми про це дізнаємося.

Порада від Льоші Дурнєва для натхнення

Мені складно сказати, що мене надихає. Давайте я краще вам пораджу міні-серіал. Це проект «The End of the F***ing World», що складається з восьми серій. Я подивився його за один день, на наступний день передивився, а ще через два дні передивився знову. Тож він мене, мабуть, дуже надихнув.