У четвер, 7 лютого, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вчетверте винесе на громадське обговорення нову редакцію проекту Порядку адаптації іноземних телеканалів. В учасників ринку буде місяць на подання своїх рекомендацій до документу. У новій редакції вилучено, зокрема, найсуперечливішу норму – обов’язковий запуск такими телеканалами українських доріжок. До розробки документу будуть залучені представники Ради Європи. Про це 1 лютого повідомив член регулятора Сергій Костинський на робочій групі з питань діяльності провайдерів програмної послуги, яка постійно працює при Нацраді.
«Ми йдемо вам на зустріч, оскільки у вас є заперечення і пропозиції, то, звичайно, наше завдання не поспішати, а ще раз детально вивчити, внести зміни і видати документ, який буде абсолютно адекватним. Ми ще раз виставимо цей документ на громадське обговорення», – повідомив чиновник. Зі слів Костинського, буде створено робочу групу за участю представників цих телеканалів в Україні, а також Нацради, в якій візьме участь, зокрема, заступник голови Нацради Уляна Фещук, голови юридичного та контрольно-ревізійного управлінь регулятора.
Адаптація іноземних телеканалів українською мовою в новій редакції порядку не буде обов’язковою, оскільки це не передбачено законодавством. Тому Нацрада ініціюватиме з цього питання відповідний законопроект: «Обов’язку запуску україномовної доріжки не буде. Це буде передбачатися окремим законопроектом. Питання в тому – скільки часу пройде від створення такого законопроекту до його ухвалення парламентом. Перший крок – це створення положення, в якому будуть передбачатися умови реєстрації, діяльності та умови діяльності для тих телеканалів, які уже мають україномовну доріжку», – зазначив чиновник.
Ми вважаємо, що мають бути певні привілеї, бо дистрибутор чи правовласник витрачає великі гроші, щоб адаптувати своє мовлення на території України.
Сергій Костинський підкреслює, що Нацрада пішла на поступки в питанні запровадження мовної квоти для іноземних телеканалів, оскільки дослухалася пропозицій ринку: «Ми почули вас щодо того, що потрібно більше часу для адаптації. Друге – все, що стосується запуску української мови, не може регулюватися цим порядком. Третє – якщо в телеканалу є україномовна версія і він адаптувався з україномовною доріжкою, чи отримає він якісь привілеї? Ми вважаємо, що мають бути певні привілеї, бо дистрибутор чи правовласник витрачає великі гроші, щоб адаптувати своє мовлення на території України. Які саме це маються бути привілеї, щоб вони не суттєво впливали на позиції каналу на ринку, ми це враховуємо», – додав Костинський, відмовившись перелічити пільги для таких телеканалів через присутність на засіданні «Телекритики».
За нашими даними, йдеться про місце розташування такого каналу в списку мовників, що ретранслює провайдер у своїх пакетах – такі мовники мають бути розміщеними в перших десятках на рівні з українськими телеканалами. Наразі у Нацради немає документу, який би регулював місце розташування українських та іноземних телеканалів у пакетах провайдерів.
Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна вказала на необхідність врегулювати подвійну юрисдикцію для іноземних телеканалів, які мовлять в європейській країні та Росії, яка не є членом Євроконвенції про транскордонне мовлення, в якій вони реєструються і створюють окремі версії. Це питання вирішує, зокрема, Директива про транскордонне мовлення, розроблена Радою Європи та Європейською комісією. На думку Наталі Клітної, свій експертний висновок щодо Порядку адаптації має надати Рада Європи, де є експерти з цього питання. Сергій Костинський погоджується віддати документ на експертизу РЄ та залучити фахівців Ради, які б надали свій висновок під час громадського обговорення.
Разом з тим чиновник пояснив присутнім мету документу: «Наше завдання впорядкувати процес адаптації іноземних каналів. Ми робимо зараз велику аналітичну роботу – моніторимо іноземні супутникові канали, і ми бачимо, що велика частина каналів у своєму ефірі транслюють вихідні дані ліцензій Роскомнадзора. Якщо канал подавався до нас як норвезький, латвійський, португальський, англійський, ми звертаємося до каналів та регуляторів із проханням пояснити, чи передбачено це ліцензійними умовами, виданими телеканалам ліцензіями. Також ми бачимо в ефірі деяких телеканалів російську рекламу. Наприклад, бутіка в Санкт-Петербурзі із вказанням адреси – ми не розуміємо, на якій підставі транслюється ця реклама. Ми звертаємося до власників та регуляторів з проханням пояснити, чи оплачена ця реклама на території України (реклама на іноземних телеканалах за законодавством має бути оплачена в Україні. – Ред.). Третє – ми з’ясовуємо, що частина телеканалів змінила свої логотипи, власників, технічні параметри мовлення. Чи поінформували вони нас про це? Ні. Ми нічого не знаємо про іноземні канали в Україні. Коли провайдер ретранслює якийсь іноземний телеканал, ми не можемо чітко сказати, чи це є та версія, яка адаптована в 2008–2011 роках. Це неправильно. Це створює нерівні умови діяльності для ліцензіатів Нацради і європейських каналів, які отримали право мовлення на території України».
Також чиновник відкинув звинувачення в тому, що він хоче почистити ринок від іноземних телеканалів: «Нас звинувачують у тому, що ми хочемо почистити ринок від іноземних телеканалів. Я публічно заявляю, що це неправда, головна мета – впорядкувати список, щоб всі згадали, що є регулятор: будь ласка, інформуйте його, хто ви є насправді. Щоб коли ми моніторили провайдерів, ми могли чітко розуміти, яка саме версія каналу Sony транслюється – європейська версія чи версія, адаптована в Україні. Ось тоді ми можемо чітко сказати – чи правомірна це діяльність телеканалу, чи правомірна його трансляція. Тому що з’являються скарги – у вас неадаптований російський телеканал, а ми не можемо дати відповідь, тому що вихідні дані не збігаються з даними, які нам надав телеканал 2-5 років тому», – акцентує Сергій Костинський.
Після громадського обговорення Нацрада має ухвалити документ і подати його на реєстрацію в Міністерство юстиції. Член Нацради Олег Черниш, який модерував робочу групу, вказує на те, що міністерство може забракувати документ, оскільки деякі його норми не збігаються із законодавством: «У мене великі сумніви щодо того, чи пропустить Мін’юст цей Порядок, оскільки є 42 стаття закону «Про телебачення та радіомовлення», яка чітко вказує на те, що питання адаптації має стосуватися виключно телеканалів із країн, які не ратифікували Євроконвенцію про транскордонне мовлення».
Сергій Костинський під час дискусії висловив розуміння цьому: «Ми усвідомлюємо, що Мін’юст може не пропустити цей документ. Ми повністю погодимося з такою позицією».
Сьогодні в Переліку іноземних телеканалів, яким дозволена ретрансляція в Україні (список адаптованих іноземних телеканалів) 181 зарубіжний телеканал.
Нагадаємо, вперше Порядок адаптації був винесений на громадське обговорення 2 серпня 2018-го. Вдруге документ був винесений на громадське обговорення 29 серпня строком на два місяці. 29 листопада документ був втретє винесений на громадське обговорення, термін якого закінчився 30 грудня.
Іноземні телеканали для потрапляння в усі країни колишнього СРСР створюють єдину, російську версію, здійснюючи адаптацію в Москві. Платні українські телеканали підтримують ідею квотування іноземних телеканалів – це зрівняє їхні шанси з іноземними платними телеканалами в конкурентній боротьбі за глядача на ринку Pay TV. Тоді як представники дистриб’юторів іноземних телеканалів в Україні вказують на те, що спроба Нацради зобов’язати запустити українські доріжки перевищує повноваження регулятора і не відповідає законодавству і ратифікованій Україною міжнародній угоді – Європейській конвенції про транскордонне телебачення. Вона дозволяє ретрансляцію в Україні всіх телеканалів із країн, що ратифікували її, без будь-яких обмежень.
Сьогодні в Переліку іноземних телеканалів, яким дозволена ретрансляція в Україні (список адаптованих іноземних телеканалів) 181 зарубіжний телеканал. Нацрада вносить зарубіжні канали в нього за заявковим принципом, у регулятора немає документа, який регулював би потрапляння (виключення) телеканалів із нього. У 110 мовників із цього списку є російськомовна звукова доріжка, 32 здійснюють мовлення англійською, ще 35 – іншими мовами (польська, німецька тощо). Українські доріжки є тільки у 4 телеканалів: Da Vinci learning (локалізовано до 80% ефіру), AMC (українська доріжка ексклюзивно доступна у провайдера «Воля», у інших провайдерів – російська доріжка), Nat Geo (до 40%) і Spike (до 50%). У Paramount Comedy український власник (партнерство з «1+1 медіа») і українська ліцензія, канал озвучує свій ефір українською силами інхаус-студії звукозапису «1+1 медіа».
Фото: pixabay
