Ізоляції російського сегмента інтернету бути! Закон із бюджетом реалізації 30 млрд рублів передбачає забезпечення автономної роботи рунету без підключення до глобальної мережі. Остаточне ухвалення закону спричинило хвилю обурення в мережі. «Телекритика» розібралася в основних особливостях альтернативного інтернету.
Проект федерального закону був внесений в Державну думу ще 14 грудня минулого року, а схвалений в третьому читанні 16 квітня 2019 року. Після ухвалення закону Радою Федерації 22 квітня його підписав Володимир Путін. Важливо розуміти, що закон спрямований на створення спеціальної інфраструктури в разі відключення російського сегмента інтернету від глобальної мережі. Це ніби пояснює такі майбутні дії «Роскомнадзора»:
- Поставка нового обладнання для регулювання інтернету;
- Блокування «небажаних» сайтів навіть за їхнім трафіком;
- Централізоване управління інтернетом;
- Вимоги надавати інформацію про власників точок обміну лініями зв’язку та маршрути трафіку через кордон РФ;
- Зміна маршруту забороненого трафіку;
- Дозвіл користуватися тільки точками обміну зі спеціального реєстру;
- Створення власних DNS-серверів з адресами російських сайтів – тобто паралельного російського інтернету, в який не зможуть потрапити люди ззовні.
Багато правозахисників і прибічників вільної мережі висловилися негативно про такі ініціативи уряду. Наприклад, експерт Moscow Coding School і колишній працівник Telegram Степан Коршаков розцінює положення закону як обмеження інтернету, а не захист від зовнішніх загроз. Незважаючи на публічні протести, закон набуде чинності 1 листопада 2019 року, а низка його положень про національну систему доменних імен і про криптографічний захисту інформації – з початку 2021 року.
Заголовне фото: кадр із YouTube
