Помічник генерального секретаря МФЖ Олівер Мані-Керл оголосив результати дослідження, проведеного організацією, і зазначив, що професія традиційного журналіста старіє і кардинально трансформується.
«Молодь часто погоджується працювати неофіційно, як фрілансери, часто без укладання трудових договорів. Крім того, за останні роки відбулося значне скорочення сектора друкованих ЗМІ, а отже, близько третини журналістів втратили робочі місця. І ця статистика актуальна навіть для всесвітньо відомих видань, – зазначив пан Олівер. – Так, перед нами постає питання: як допомогти журналістським спілкам впоратися з цими викликами?»
Виходом може стати цифрова журналістика, адже багато друкованих ЗМІ вже частково перейшли в інтернет.
«Разом із тим, що ми знаємо про робочі місця в цифрових ЗМІ? Вони низько оплачувані, а права працівників практично не захищені. Раніше в газеті журналіст писав одну статтю на день, зараз для інтернет-ЗМІ потрібно готувати щонайменше 10–12 статей. Такий темп суттєво позначається на якості контенту, а самі журналісти перебувають у постійному стресі», – додав Мані-Керл.
Характеризуючи медіаландшафт в Україні, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко констатував, що великий вплив на ЗМІ мють економічна ситуація в країні і війна на Донбасі.
«Мабуть, у Україні економічна криза глибша, ніж в інших країнах Східної Європи, зазначив Томіленко. – Позначається також медіареформа державних ЗМІ: близько 600 комунальних видань сьогодні отримують статус незалежності, однак нинішній бідний читач і бідний рекламодавець не можуть виступати гарантами стабільного існування цих газет. Значно згортається друкований медіапростір через агресивну політику національного поштового оператора. Також чимало українських телеканалів є збитковими, а на ринку тримаються завдяки політичним дотаціям. Тому наш ландшафт визначається не економікою і ринком, а політикою. При цьому жертвами стають редакційна незалежність і об’єктивність ЗМІ».
Шеф-редактор видання «Телекритика» Марія Хрущак на семінарі представила трансформацію свого медіа відповідно до сучасних викликів.
«В Україні потрібно завжди бути в тонусі, інакше ви швидко випаде з ринку, – розповіла Марія. – Наше видання залишалося неприбутковим і постійно перебувало на дотаціях. Тому постало питання: або закриватися, або розробити новий механізм роботи».
Как правильно журналисту искать работу в СМИ?
Під час семінару Незалежна медіа-профспілка представила власне дослідження, яке провела поміж колег, які працюють у цифрових ЗМІ. Результати опитування достатньо красномовні, зазначає представник НМПУ Сергій Штурхецький.
«Ми звернулися до 300 представників цифрових ЗМІ, однак відгукнулися лише 32, – розповідає Штурхецький. – Більшість опитаних відзначають, що прибуток цифрового ЗМІ не перевищує 10–20 тисяч гривень, відповідно про розвиток у ЗМІ якісного контенту не може бути й мови. Також близько 80 відсотків опитаних не мають виробничої страховки в разі виникнення непередбачених ситуацій та інших ризиків. Журналісти навіть не замислюються над такими питаннями, адже, маючи низький рівень доходів, не можуть подбати про безпеку».
Представник НМПУ, головний редактор сайту «Місто 5692» Сергій Гузь зазначає, що дуже мало цифрових видань в Україні так виважено і продумано підходять до своєї роботи, як колеги з «Телекритики».
«Досвід показує, що більшість електронних ЗМІ працюють анонімно, не оголошуючи прізвища авторів. Часто такі медіа фінансуються політиками, а тому рідко дотримуються журналістських стандартів, – переконаний Сергій Гузь. – Відкритим залишається питання авторських прав: оригінальні новини, які підготувало одне ЗМІ, за п’ять хвилин уже вкрадені іншим електронним виданням без посилання і вказівки на авторство. Тому часто редакції вирішують не вкладати кошти в якісний контент, беручи на роботу малодосвідчених молодих журналістів або студентів, які готові працювати за низьку заробітну плату. Відповідно, професійні, досвідчені журналісти залишаються без роботи».
